За неповні півтора місяці осені значно зросла кількість повідомлень про дрони, які незаконно порушують повітряний простір Європи.
Так, все більше БпЛА фіксують над понад десятком країн-членів ЄС, нові інциденти стаються ледь не щодня.
Серед стривожених атаками опинилися щонайменше Польща, Німеччина, Норвегія, Швеція, Бельгія, Нідерланди, Литва, Латвія, Данія, Фінляндія, Румунія та Франція.
Коли саме “невідомі” дрони атакували країни Європи восени, якою була реакція та хроніка подій, а також – як оцінює ситуацію та реакцію ЄС військовий експерт, директор New Geopolitics Research Network, співзасновник Консорціуму оборонної інформації Михайло Самусь – читайте в матеріалі Фактів ICTV.
- Російські дрони в Польщі: що відомо
- Німеччина: БпЛА над аеропортами та критичною інфраструктурою
- Норвегія: безпілотники біля аеропортів та військових баз
- Швеція – дрони біля військово-морської бази
- Бельгія: шпигували за виробником зброї та військовою базою
- Нідерланди закривали аеропорт
- Литва двічі за місяць фіксувала БпЛА біля аеропорту
- Латвія – крушіння дрону на кордоні
- Данія: військові бази та аеропорти
- Фінляндія фіксує безпілотник над гідроелектростанцією
- Румунія піднімала винищувачі F-16
- Франція – дрони над військовою базою
- Як європейські лідери реагують на атаки дронів
- Хаотизація ЄС: думка військового експерта про атаки РФ на Європу
Російські дрони в Польщі: що відомо
Відомо, що Польща опинилась серед європейських країн, які найбільше потерпають від атак дронів.
Найвідоміший інцидент стався в ніч проти 10 вересня, коли під час масштабного обстрілу України польський повітряний простір перетнув одразу 21 російський безпілотник.
Тоді уламки знайшли в кількох районах:
- Люблінське воєводство в населених пунктах: Чоснувка (повіт Бяльський), Чесники (пов. Замойський), Вирки (пов. Володавський), Кшивоверба-Колонія (пов. Парчевський), Вогинь (пов. Радзинський); Великий Лан (пов. Володавський), Заблоче-Колонія (пов. Бяльський), Вигалев (пов. Парчевський), Бичавка Тшеча (пов. Люблінський), Пшимярки ( пов. Білгорайський);
- у Лодзькому воєводстві в Мнішеку (повіт Опочинський);
- у Вармінсько-Мазурському воєводстві: в Олесно (повіт Ельблонг);
- у Мазовецькому воєводстві: між Раб’янами та Северином (повіт Венгровський) та в Новому Місті над Піліцою (повіт Груецький);
- Сьвєнтокшиське воєводство: у Чижеві Буського повіту, у Соботці Опатівського повіту, у Смикові Келецького повіту.
До цього польська сторона також фіксувала над своєю територією ворожі дрони та ракети, але там не збивали їх, адже об’єкти поверталися на територію України.
Однак на цей раз польські та союзницькі авіаційні сили вирішили нейтралізувати загрозу, – відомо, що безпілотники були бойовими.
Внаслідок атаки зазнав пошкоджень житловий будинок.
На виявлених безпілотниках знайшли додаткові паливні баки, які, ймовірно, використовували для збільшення дальності польоту дронів.
У зв’язку з інцидентом, з 13 вересня НАТО розпочало операцію Східний вартовий для посилення оборони східного флангу Європи у відповідь на вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі.
Однак уже 15 вересня ще один безпілотник довелось знищувати над урядовими будівлями Варшави.
Інцидент з “підозрілим повітряним об’єктом” повторився знову в ніч проти 5 жовтня – неподалік від Варшави помітили БпЛА.
Залишки безпілотника лежали в полі на значній відстані один від одного в селі Заремби-Вархоли Островського повіту. Місцеві ЗМІ зазначали, що хоча польські служби одразу розпочали перевірку, вони попередньо виключили, що цей безпілотник міг упасти на території Польщі внаслідок чергових російських атак на Україну.
Німеччина: БпЛА над аеропортами та критичною інфраструктурою
У нещодавньому звіті Національної аеронавігаційної служби Німеччини (DFS) зазначили, що всього цього року було зареєстровано 144 прольоти дронів, 35 з яких – поблизу аеропорту Франкфурта.
В DFS Euronews зауважили, що близько 90 відсотків зареєстрованих дронових рейсів здійснювалися поблизу аеропортів і здебільшого були виявлені пілотами або авіадиспетчерами.
Згідно зі звітом, незрозуміло, скільки з цих БпЛА використовувалося для шпигунства.
Крім того, 25 вересня “невідомі” дрони, вірогідно, шпигували за критичною інфраструктурою у Німеччині. Такої версії притримуються місцеві ЗМІ, які посилаються на власні джерела у силових структурах.
Безпілотники помітили у німецькій землі Шлезвіг-Гольштайн над територією заводу концерну Thyssenkrupp. Уточнюється, що мова йде про два невеликих дрони.
Після цього група БпЛА із так званим головним дроном пролетіла над університетською клінікою Кіля.
Близько 22:00 подібна група з’явилася над прибережною електростанцією та Північно-Східним каналом.
Пізніше над Кільською затокою зафіксували великий стаціонарний дрон та кілька невеликих літаючих об’єктів.
Над будівлею Landeshaus Kiel, де розташована штаб-квартира парламенту землі, також пролітала група безпілотників.
Крім того, дрони стежили за нафтопереробним заводом Heide, який постачає газ до аеропорту Гамбурга.
Зазначалось, що ці польоти відрізнялись однією особливістю: дрони рухалися паралельними траєкторіями, ймовірно, для точного вимірювання об’єктів на землі, що свідчить про організоване спостереження за критичною інфраструктурою.
До цього, також у вересні, підозрілі дрони помітили над військовою базою Заніц у Мекленбурзі-Передній Померанії, а також – над командуванням ВМС у Ростоку.
А 26 вересня кілька дронів помітили над північною німецькою землею Шлезвіг-Гольштейн, на межі з Данією.
Пізно ввечері 2 жовтня Німеччині довелось повністю зупинити роботу в аеропорті Мюнхена через появу підозрілих дронів.
В результаті інциденту не змогли вилетіти 17 рейсів із майже 3 тис. пасажирами. Людям встановили розкладні ліжка, надали ковдри, напої та закуски.
Крім того, 15 рейсів, що прибували, було перенаправлено до Штутгарта, Нюрнберга, Відня та Франкфурта.
Норвегія: безпілотники біля аеропортів та військових баз
Так, 23 вересня повітряний простір навколо аеропорту Осло в Норвегії був закритий приблизно на три години через спостереження за невідомими дронами, що призвело до перенаправлення рейсів до найближчого аеропорту.
Уже за декілька днів, 28 вересня, дрони зафіксували над великою військовою базою Орланд у Норвегії.
Представник об’єднаного штабу Норвегії Бріньяр Стордаль заявив, що мінімум два безпілотники літали близько години в забороненій зоні недалеко від Орланда – основної бази винищувачів F-35 і ключової бази НАТО.
Крім того, дрони у забороненій для польоту зоні помічали біля аеропорту міста Броннейсунд ввечері у неділю, 28 вересня. Один із літаків авіакомпанії Widerøe довелось перенаправити до іншого летовища.
Інцидент повторився 30 вересня – там же, у аеропорту Броннейсунда пролетів “невідомий” безпілотник. Поліція шукала, хто саме запустив його, але так і не знайшла.
Швеція – дрони біля військово-морської бази
Зазначається, що 26 вересня у Швеції помітили підозрілі дрони поблизу військово-морської бази в Карлскруні.
Йдеться про Мьокльосунд, де поліція спостерігала великий дрон, який нагадував ті апарати, які нещодавно бачили над Данією та в регіоні Сконе.
Напередодні ввечері кілька жителів Стурке та Тюрке також повідомили про схожий апарат.
За даними поліції, свідки бачили два дрони з червоними та зеленими вогнями.
Бельгія: шпигували за виробником зброї та військовою базою
Одразу 15 дронів зафіксували над військовою базою Ельзенборн поблизу кордону з Німеччиною 2 жовтня.
А вже за кілька днів, 8 жовтня, повідомив про наліт дронів на свої об’єкти європейський виробник зброї Thales – одна з найбільших компаній з виробництва засобів ППО у Бельгії.
У компанії наголосили, що необхідні чіткі правила щодо глушіння або збиття таких безпілотників.
Директор Thales Belgium Ален Кеврен зауважив, що ще місяць тому дронів було відчутно менше.
Він додав, що у компанії доклали значних зусиль для встановлення систем виявлення на своїх об’єктах, тож можуть використати глушилки для блокування сигналів управління дронів або взагалі збивати їх.
Однак для цього потрібно отримати законодавчий дозвіл.
Нідерланди закривали аеропорт
Відомо, що 27 вересня Нідерланди змушені були закривати злітно-посадкову смугу Полдербан в аеропорту Схіпгол після того, як пілоти і спостерігачі за літаками припустили, що бачили дрон.
Зокрема, в службу управління повітряним рухом надійшло кілька повідомлень від пілотів, які заявили, що бачили безпілотник, який летів на висоті близько 150 метрів.
Загалом королівська нідерландська військова поліція повідомляє, що від початку року в аеропортах було зареєстровано 22 випадки ймовірних дронів.
Литва двічі за місяць фіксувала БпЛА біля аеропорту
Зазначається, що дрони біля аеропорту у Вільнюсі фіксували два дні підряд – 25 та 26 вересня. Щоразу доводилось призупиняти роботу аеропорту.
Латвія – крушіння дрону на кордоні
У східній частині Латвії 8 вересня розбився безпілотник, який залетів на територію країни з Білорусі.
Данія: військові бази та аеропорти
Як повідомили 22 вересня, у Данії помітили дрони над п’ятьма аеропортами – у Копенгагені, Ольборзі, Біллунні, Есб’єрзі та Сондерборзі.
Влада вважає, що це була скоординована гібридна атака з “системним підходом” поблизу критичної інфраструктури.
Копенгагенський та Ольборзький аеропорти довелось закрити на кілька годин. Щонайменше 15 рейсів довелося перенаправити до інших аеропортів, зазначили у FlightRadar.
А вже увечері 26 вересня “невідомі” дрони помітили біля військових об’єктів Данії.
При цьому точні локації та кількість дронів у Міноборони країни не розкривають.
Однак особливу увагу привернула ситуація на військовій авіабазі Каруп – головній авіабазі Королівських ВПС Данії.
Там близько 20:00 бачили від одного до двох безпілотників – як над територією бази, так і за її межами.
На певний час повітряний простір закривали для цивільної авіації, проте це не вплинуло на рейси, оскільки в Карупі відсутній регулярний цивільний рух.
Зауважимо, що авіабаза Каруп є найбільшим військовим робочим місцем країни.
Тут працюють близько 3,5 тис. людей, дислокуються всі гелікоптери Данії, функціонує сержантська школа та здійснюється контроль повітряного простору.
Фінляндія фіксує безпілотник над гідроелектростанцією
У фінському місті Рованіемі 27 вересня зафіксували політ дрона над гідроелектростанцією.
Зауважимо, що Фінляндія ще у серпні 2025 року запровадила безпольотні зони над енергетичними об’єктами як превентивний захід. Тож такі порушення розглядаються як потенційна загроза національній безпеці.
Румунія піднімала винищувачі F-16
Румунія є однією з країн, які дозволили своїм силовим структурам збивати російські безпілотники, якщо ті залітають у її повітряний простір.
Один з таких випадків стався 8 вересня, коли російський дрон залетів у Румунію під час атаки на Україну.
Міноборони країни повідомило, що піднімало винищувачі F-16 для моніторингу повітряного простору країни.
Повторно така ситуація сталася 13 вересня – до Румунії залетів Шахед, його зафіксували за 20 кілометрів від села Кілія-Веке, перш ніж він зник з радарів.
Румунські чиновники заявили, що літак не пролітав над населеними пунктами та не становив жодної небезпеки.
Франція – дрони над військовою базою
Французькі військові попередили, що “неідентифіковані” дрони пролетіли над військовою базою Мурмелон-ле-Гран у ніч на 22 вересня
Там уточнили, що це були невеликі літальні апарати, однак їх поява призвела до посилення заходів безпеки на складі бази, де розміщений 501-й танковий полк Франції, що навчав українських солдатів.
Як європейські лідери реагують на атаки дронів
Усі ці інциденти викликали неаби яке занепокоєння серед європейських лідерів.
Зокрема, у відповідь на постійні атаки дронів, Європарламент прийняв резолюцію, якою закликав країни ЄС збивати російські дрони в їхньому повітряному просторі.
І хоча такі резолюції є рекомендаційними, частина країн-членів уже дозволила своїм силовим структурам збивати “невідомі” безпілотники, якщо ті знову порушуватимуть їхній повітряний простір. Серед них – Литва, Польща, Британія, Угорщина, а також – Німеччина, яка саме готує до затвердження парламентом відповідний законопроєкт (наразі його затвердили у Кабміні).
Збивати російські дрони на території НАТО закликав і президент Франції Еммануель Макрон.
Тим часом німецький канцлер Фрідріх Мерц висловив думку, що більшість дронів – російські розвідники, які не були озброєні, однак шпигували і намагалися дестабілізувати населення.
У свою чергу президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також звинуватила у дронових атаках Росію. Вона зазначила, що Кремль веде гібридну війну проти ЄС та перевіряє рішучість блоку продовжувати підтримку України.
– Основна місія Європейського Союзу полягає у збереженні миру, а сьогодні це означає мати здатність стримувати агресію та провокації. Європа повинна терміново оснастити себе стратегічними можливостями для реагування, – сказала фон дер Ляєн.
Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус, коментуючи ситуацію, також заявляв, що подібними діями Росія ніби випробовує кордони країн Північноатлантичного альянсу та намагається спровокувати НАТО.
У Копенгагені 1 жовтня представили чотири ключові оборонні проєкти від ЄК задля захисту від повітряної агресії РФ.
Серед них:
- Стіна дронів;
- Східне флангове спостереження (для виявлення загроз – від гібридних операцій до вторгнення дронів);
- Щит протиповітряної оборони;
- Оборонні космічні щити (підтримка конкурентоспроможності блоку в космічній сфері для моніторингу загроз).
В Єврокомісії підрахували, що антидронова стіна ЄС може бути створена приблизно за один рік.
Очікується, що система матиме дві основні функції: виявлення ворожих безпілотників та реагування на їхні атаки. До її створення хочуть залучити допомогу України.
Президент Володимир Зеленський, коментуючи багаторазові атаки РФ на ЄС, зауважив, що для того, щоб запускати дрони по Європі агресори використовують танкери зі свого тіньового флоту, яких налічується понад 500.
– За нашими даними, відповідних танкерів більше 500. Їх потрібно тотально зупиняти, тоді це буде мати великий вплив на торгівлю енергоресурсами. А також і на безпеку в Європі. Бо саме такі танкери — серед майданчиків для запуску росіянами дронів, – пояснив український президент.
Хаотизація ЄС: думка військового експерта про атаки РФ на Європу
Директор New Geopolitics Research Network, співзасновник Консорціуму оборонної інформації Михайло Самусь, коментуючи Фактам ICTV російські атаки на Європу, наголосив, що це є спланованою операцією із залученням і спецслужб, і Збройних сил.
– Це робиться, щоб хаотизувати Європу. І відповідь Європи на це – абсолютно неадекватна і неефективна. Росіяни спеціально літали там, щоб продемонструвати повну неготовність НАТО їх збивати, – пояснив він.
Він зауважив, що найгіршим у цій ситуації є те, що ні НАТО, ні ЄС не наважилися назвати це актом агресії, хоча згідно міжнародного права це саме він і є.
– Це дає можливість Росії продовжувати такі самі акти для того, щоб дестабілізувати Європу, дестабілізувати НАТО. І послабляти ці структури з метою подальшого посилення бойових дій, – резюмував він.
У свою чергу спеціалісти Інституту вивчення війни (ISW) зауважили, що серед цілей РФ може бути також перевірка протиповітряної оборони та політичної волі країн НАТО.
Крім того, на їхню думку, Кремль збирає оперативну інформацію для ймовірних майбутніх конфліктів проти країн Європи.
А керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко повідомив, що мета РФ у перешкоджанні авіасполученню, щоб зашкодити економіці та суспільним настроям в ЄС.
Він додав, що якщо не відповідати агресорам, вони лиш нарощуватимуть кількість дронів у чужому повітряному просторі.
– Під цим соусом вони хочуть зробити більш популярною думку серед населення Європи, що підтримка України шкодить, а також додати балів орієнтованим на відновлення співпраці з РФ політикам у Європі, – розповів Коваленко.
За його словами, думка про те, що ігнорування росіян допоможе в такій ситуації, є ілюзією, адже справжня мета РФ – це залежна Європа та повернення зони впливу часів СРСР.
