Сьогодні Європарламент затвердив механізм призупинення безвізового режиму.
Також Рада ЄС розглядала ситуацію з Нідерландами у контексті ратифікації Угоди про асоціацію ЄС-Україна, та їх вимоги, зокрема, щодо закриття для України можливості вступу до ЄС. Але компромісу все ще не знайдено.
Читайте: За що ЄС може скасувати безвіз – названо причини
Факти ICTV вирішили нагадати заяви західних політиків та їх обіцянки щодо перспектив України в ЄС.
2005-2006. План Україна-ЄС та чіткі перспективи
Після Помаранчевої революції Європарламент на початку 2005-го ухвалив резолюцію, якою закликав Раду ЄС, Єврокомісію та країни-члени ЄС розглянути додаткові заходи, включаючи укладання угоди про асоційоване членство України, та надати чітку перспективу євроінтеграції Україні та вступу її до ЄС у підсумку.
У лютому було підписано План дій Україна-ЄС, який став інструментом реалізації Європейської політики сусідства (ЄПС) і визначав пріоритетні сфери співпраці з метою наближення України до ЄС.
Тодішній президент Польщі Олександр Кваснєвський в березні 2005-го запевняв, що його країна за будь яких умов буде підтримувати євроінтеграційні прагнення України.
– Входження України в ЄС буде тривалим, оскільки вкрай необхідно потурбуватися проблемами економіки, зростанням робочих місць, українського експорту…Безумовно, ваше місце – у великій європейській сім’ї, яку ми називаємо Європейським Союзом… Членство України в ЄС принесе користь і вам, і Польщі, і Європі, – зазначав він.
Пізніше, в травні 2006-го глава представництва Єврокомісії в Україні Ієн Боуг наголосив, що Україна в порівнянні з минулим роком здійснила значний прогрес на шляху до здобуття членства в ЄС.
А його заступник Дірк Шюбель заявив, що основою членства України в Євросоюзі може стати ЄПС.
2007-2008. Шлях до ЄС для України відкритий
ЄС та Україна у березні 2007-го розпочали переговори щодо нової посиленої угоди, яка б замінила чинну Угоду про партнерство та співробітництво.
На саміті Україна — ЄС у Парижі у вересні 2008-го майбутній документ назвали Угодою про асоціацію.
Під час зустрічі тодішній президент України Віктор Ющенко, Франції – Ніколя Саркозі та Єврокомісії – Жозе Мануель Баррозу погодили спільну заяву, де говорилось про відкритий шлях до ЄС для України.
– Європейський Союз визнає європейські прагнення України та вітає європейський вибір України. Президенти визнають, що поступове зближення України з ЄС у політичній, економічній та правовій сферах сприятиме подальшому прогресу у відносинах між Україною та ЄС, – вказувалось у заяві.
Ніколя Саркозі зазначав, що “вперше Європейський Союз так чітко заявляє про європейське визнання України”.
2009-2010. План щодо безвізового режиму
У червні 2009-го було схвалено Порядок денний асоціації Україна — ЄС.
У лютому 2010-го Європарламент проголосував кілька резолюцій щодо України. В одній був пункт про можливість запросити членство в ЄС, у другій – звернення до ради ЄС надати Єврокомісії мандат для розробки дорожньої карти безвізового режиму для України.
– Україна є європейською державою, відповідно до Угоди про Європейський Союз може поставити питання про членство в ЄС, – говорилося в резолюції Європарламенту, прийнятій 25 лютого 2010-го, в день інавгурації Віктора Януковича.
У листопаді 2010-го на саміті Україна-ЄС у Брюсселі Україна першою з країн поза межами Балкан отримала від ЄС План дій щодо лібералізації безвізового режиму для короткострокових поїздок українських громадян до ЄС.
Як ви розумієте безвіз з ЄС і плануєте його використовувати?
2011-2012. Європейська перспектива – стратегічна мета
У травні 2011-го голова Ради міністрів Польщі Дональд Туск заявив, що існують реальні шанси прискорити або завершити під час польського головування в ЄС процеси, пов’язані з реалізацією європейських перспектив України і балканських країн.
У липні 2011-го міністр закордонних Польщі Радослав Сікорський назвав Україну “демократичною і вільною країною” та підтвердив, що європейська перспектива є стратегічною метою.
Втім, він визнав, що на етапі укладення Угоди про асоціацію перспектива членства в ЄС Україні надана не буде, так як все ще є ще деякі країни-члени ЄС, які виступають проти цього, на відміну від Польщі і низки інших країн.
У березні 2012-го главами делегацій України та ЄС було парафовано Угоду про асоціацію.
2013. Україна може стати повноправним членом ЄС
У лютому 2013-го президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив на саміті Україна-ЄС у Брюсселі, що бачить Україну членом ЄС у майбутньому.
У серпні 2013-го член комітету з міжнародних справ Бундестагу Карл-Георг Вельман (член ХДС, однопартієць канцлера Ангели Меркель) заявив, що Україна може стати повноправним членом ЄС.
– Україна має в своєму розпорядженні величезний промисловий та природний потенціал, має всі перспективи і хороші шанси перетворитися в процвітаючу країну, яка спочатку може стати асоційованим, а згодом і повноправним членом ЄС, – зазначав він.
Та у листопаді 2013-го Кабмін призупинив процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію, що призвело до масових акцій протесту — Євромайдану.
2014. Підтвердження перспектив членства України в ЄС
У січні президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив, що акції протесту на підтримку європейського шляху розвитку України підтверджують важливість цінностей ЄС не тільки для європейців, тому ЄС не повинен відрікатися від своїх зобов’язань.
– Ми бачили, як проблематична ситуація в Україні, і чому ми не повинні відмовлятися від нашої прихильності тим країнам нашого сусідства, які хочуть бути тісніше зі свободами і способом життя, які вони бачать в ЄС, – сказав він.
У лютому 2014-го Європарламент ухвалив резолюцію щодо ситуації в Україні, яка підтверджувала перспективу членства України в ЄС.
– Європейський парламент вітає демократичний дух і стійкість українського народу після двох місяців відважних протестів, які наражаються на жорстоку реакцію з боку влади, і висловлює цілковиту солідарність і підтримку зусиллям народу заради вільної, демократичної, незалежної України та її європейську перспективу, – вказувалось в документі.
21 березня 2014-го у Брюселі під час підписання політичної частини Угоди про асоціацію президент Ради ЄС Герман ван Ромпей зазначив, що цей документ символізує прагнення українського народу жити в країні європейських цінностей та демократії, та свідчить про “незмінну підтримку Євросоюзом курсу, яким мужньо йде народ України”.
У травні 2014 року єврокомісар з питань розширення та політики добросусідства Штефан Фюле виступив за прийняття України, Грузії і Молдови до Євросоюзу.
– Якщо ми дійсно хочемо трансформувати країни Східної Європи, тоді повинні застосувати серйозний інструмент трансформації, який ми маємо – розширення ЄС … Кілька місяців тому європейські держави оголосили про те, що Угода про асоціацію не є кінцевою метою нашого нинішнього співробітництва з Україною, – зазначив єврокомісар.
27 червня 2014 року під час підписання економічної частини Угоди про асоціацію Жозе Мануель Баррозу заявив, що цей документ є початком вступу України в ЄС.
У серпні 2014 року Баррозу заявив, що цілком може собі уявити, що Україна стане членом ЄС, оскільки країна належить до “сім’ї європейських націй”, і “має такі ж права, як і всі інші європейські країни”.
2015. Визнання європейських прагнень України
27 квітня у ході саміту Україна-ЄС у Києві президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер рекомендував Україні запастися терпінням на шляху до ЄС.
– Треба мати терпіння, щоб прийти до мети. У нас великий шлях, і ми впевнені, що ми його подолаємо… Україна є членом європейської сім’ї і повинна в майбутньому ще більше зміцнити свої позиції в європейському домі, – зазначив Юнкер.
“Лідери визнали європейські прагнення України і привітали її європейський вибір, як визначено в Угоді про асоціацію”, – зазначалось у спільній заяві за підсумками саміту.
У травні 2015-го канцлер Німеччини Ангела Меркель на саміті Східного партнерства в Ризі підтримала введення безвізового режиму ЄС з Грузією і Україною.
– Я бачу дуже чіткі перспективи введення безвізового режиму для Грузії і України, – сказала вона.
Канцлер назвала терміни введення безвізу – до кінця року, але зазначила, що остаточне рішення прийме Єврокомісія. За словами Меркель, її позицію підтримують й, зокрема, президент Франції Франсуа Олланд і прем’єр-міністр Греції Алексіс Ціпрас.
Днями Меркель також запевнила, що буде сприяти якнайшвидшому завершенню процедури надання Україні безвізового режиму, та зробить все для того, щоб був знайдений компроміс для ратифікації Угоди про асоціацію.
2016. Майбутнє України – в європейській сім’ї
Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт у травні 2016 року вказав на солідарність між США і Європою в підтримці України.
– Після подій останніх двох з половиною років, не може бути сумніву, що Україна – це Європа і, що майбутнє України в складі європейської сім’ї. Саме це призвело людей на Майдан у пошуках європейського майбутнього, в пошуках структур управління, що відповідають міжнародним стандартам, вільних від клептократії, корупції, – заявив американський посол.
У жовтні 2016 року журналісти Le Monde опубліковали книгу на основі бесід з президентом Франції Франсуа Олландом, у якій були наведені його слова, що Україна може увійти в НАТО.
-Я думаю, інтерес Путіна полягає в тому, щоб продемонструвати прозорливість, заспокоїти гру, привласнити те, що він уже взяв (Крим) і більше там /в Україні/ нічого не робити. Якщо він там ще що-небудь зробить, тоді будуть ще санкції, Україні поставлять зброю, і вона увійде в НАТО, – сказав він.
До слова, раніше Факти ICTV писали, як українці зможуть скористатися безвізовим режимом із ЄС, а також чому Нідерланди гальмували асоціацію України з ЄС.
