Історія свята
Згідно з біблейськими оповіданнями, в цей день Ісус втілився в людському тілі.
Згідно з християнським віровченням, поява Ісуса – виконання давнього пророцтва про Месію – Сина Божого. Ісус був непорочно народжений від Святого Духа Дівою Марією, в місті Віфлеєм, де йому прийшли поклонитися три волхва як майбутнього іудейському царю. Після народження Ісус був відвезений батьками в Єгипет. Після смерті царя Ірода Ісус зі своїми батьками повернувся в Назарет.
У християнській церкві з кінця II століття аж до IV століття події Різдва згадувалися в день Богоявлення – 6 січня. Близько 200 року про таку практику згадує Климент Олександрійський.
Різдвяні традиції
Увечері 6 січня, в Святий вечір, після заходу сонця вся родина збирається за столом, на якому 12 пісних страв – за кількістю апостолів. Жодна зі страв не повинна залишитися недоторканною: кожну потрібно хоч трохи спробувати. Добре, якщо на столі горить свічка – живий вогонь. Головна страва вечері в Святий вечір – кутя.
Традиційно її готують із пшениці, але можна використовувати і інші цільні крупи. Крупинки, зерна – це символ людей, склеєних в людство. А в якості клею в куті використовують мед або цукровий сироп. Цією вечерею закінчується строгий Різдвяний піст: 7 cічня всі обмеження знімаються, і можна влаштовувати справжній святковий бенкет.
Кажуть, що на Новий рік в будинках повинно пахнути мандаринами, а в Різдво будинок повинен просочуватися ароматами кориці і ванілі. Тобто без святкової випічки це свято не мислимо. У Різдво здавна дотримувалися ще однієї традиції: надягати тільки новий одяг.
Не чисту, випрану, а саме нову, ще не ношений. Ну, і, звичайно, в цей день була заборона на будь-яка робота: шити, прати, прибирати (особливо виносити сміття з хати) не можна. Вся їжа повинна бути приготованою заздалегідь.
Гарна традиція, що змушує звернути увагу на себе, приділити час своїм близьким. До речі, в перші дні різдвяного тижня були поширені візити: належало відвідувати рідню і хороших знайомих. Але відвідування їх вдома мало бути саме візитом, а не гостюванням: заходили на 15-20 хвилин, не більше – з привітаннями та побажаннями.
Звичаї та обряди на Різдво
У переддень Різдва (6 січня) прийнято постити навіть тим, хто не дотримувався всього різдвяного посту. В українських сім’ях зазвичай готуються з самого ранку: йдуть до церкви, а потім готують вечерю на 12 страв, вбираються і сідають за стіл, коли зійде перша зірка. Вважалося, що не можна зустрічати Різдво в чорному.
Так само в Святий вечір (6 січня) хлопці і дівчата переодягаються і ходять по домівках, співаючи пісні-коляди і випрошуючи у господарів частування і гроші.
У різдвяний святвечір в багатьох будинках запалюють вогнища, каміни, а в вогонь кладуть дерев’яну колоду, попередньо обмазану медом і посипану хлібними зернами. Вогонь у вогнищі намагаються підтримувати всі Святки аж до старого Нового року. Вся родина збирається за столом, а якщо запрошують гостей, то загадують про успіхи і бідах на весь рік, зустрічаючи першого гостя.
Саме з ним пов’язують після всі події, які трапляються в новому році. Тому на Різдво завжди намагалися запрошувати тільки найближчих людей, які можуть принести щастя. До різдвяного столу печуть пиріг з вкладеною в нього монеткою (або родзинкою, горошиною перцю, горішком і т. д.). Господар будинку ділить пиріг, і щасливим буде той, кому дістанеться шматок з сюрпризом.
Читайте: 4 знаки Зодіаку, яким пощастить у 2017 році
У старі часи, коли годинник били опівночі, все обмінювалися подарунками, вітали один одного, загадували бажання. Адже вважалося, що на Різдво небо розкривається землі, і сили небесні виконують все задумане. Але бажання обов’язково повинні бути добрими.
Наступний день після Різдва присвячується Матері Христа Спасителя Пречистій Діві Марії. Від зібрання віруючих у храм для прославлення і подяки Її, цей день називається Собором Пресвятої Богородиці.
Дванадцять наступних днів після Різдва називаються святими днями або святками (до 17 січня). Пост в ці дні відміняється.
До числа різдвяних звичаїв відносяться, перш за все, свічки, Різдвяна зірка і Різдвяний вінок. Палаючі свічки – символ світла, символ зірок, що сяяли на небі в час народження Христа.
Різдвяний вінок плететься, як правило, з гілок сосни, ялини, ялиці. Вінок прикрашається свічками, стрічками, дерев’яними фігурками. Його підвішують над дверима, на стіну або кладуть на різдвяний стіл.
Раніше ми писали про те, куди можна піти з дітьми на Різдво.
