Нефьодов: Україна наздожене Польшу. Мова йде про 2-3 роки
Українці обрали Макса Нефьодова кращим блогером в категорії IT рейтингу Фактів ICTV Топ-100 блогерів України.
Нефьодов вважає, що Україна може швидко наздогнати західноєвропейські країни.
А для того, щоб українцям добре жилося, потрібно, щоб кожен змінив свою поведінку, в першу чергу.
Далі детальніше.
– Третя річниця Майдану. У вас є внутрішнє відчуття, що зроблено все і навіть більше, що було обіцяно людям під час Революції?
– Зроблено менше, ніж хотілося б, і менше, ніж заслуговують люди, які проливали кров на Майдані. Але чи можна зробити більше – це питання досить філософське.
Всі хочуть змін, але ніхто не хоче змінюватися. Звучить тривіально, але в Європу не можна прийти, її можна тільки побудувати тут.
Реформа не виглядає так, що ми щось робимо, приймаємо якісь закони – і у нас автоматично стають красивими тротуари, переходи і будівлі.
Це набір правил і законів, які ми повинні для себе прийняти і по ним жити.
Адже для цього не потрібно якогось доленосного рішення. Потрібно, щоб більше людей вникали в життя країни і змінювали себе, в першу чергу.
– А як Ви змінилися?
– Посивів. (Посміхається.)
Мені ніяково говорити, що я приношу жертву, в порівнянні з тими, хто на фронті, або тими, хто проливав кров на Майдані. Але я вважаю, що кожен повинен додати свій внесок у зміну системи.
І я зі свого боку намагаюся щось зробити, прийшовши на держслужбу.
Люди не розуміють, що неможливо самостійно побудувати окремо взятий рай посеред загального занепаду. Але, якщо кожен візьме по цеглинці – то результат може бути значним.
– Якою повина бути ця цеглинка для звичайного народу?
– Немає поділу між народом, чиновником і людьми різних світів.
Якби кожен з тих людей, хто пише в Facebook, що нічого не робиться, витратив би стільки ж часу на те, щоб знайти якусь #зраду в системі ProZorro, і написав про неї – то користі було б більше.
– А що було зроблено?
– В першу чергу, реформа енергетики та енергетична незалежність. Ми вже більше року не беремо газ у Росії і рухаємося до формування повноцінного газового ринку.
Звичайно, реформа банківської системи. Багато з тих банків, які існували до цього, не були банками. Насправді, це були організації для відмивання грошей, які перекачували гроші з депозитів вкладників в кишені своїх власників.
Перш, ніж рухатися вперед, потрібно було весь цей бруд вичистити.
Крім цього, реформа дерегуляції: від скасування ліцензій до початку переведення різних сервісів в електронних формат.
Також хотілося б вірити, що ProZorro теж внесла свій вклад в процес поліпшення держуправління.
Зазначу реформу національної поліції. Нехай вона йде поза економічних реформ, але ця зміна, якою варто пишатися.
Читайте: Литовченко: “Ватник” має жити на своїй історичній Батьківщині
– Чому ці реформи так слабо впливають на життя простих людей? Коли будуть результати?
– Вони не дають миттєвого ефекту.
Наприклад, у підсумку, люди судять не про те, яка динаміка ефективності є у ProZorro, або які призи отримала система. Вони хочуть точно знати, коли саме у них будуть рівні дороги, оснащені лікарні і красиві школи.
Повинен пройти певний цикл. Спочатку система стартує, потім вона дозволяє отримати значну економію, яка залишається в бюджеті. І в наступному році заощаджений починають використовувати на інші потреби країни, додаткові дороги, медобладнання або підручники.
Представники державних служб не можуть проводити реформи миттєво, як того від них чекають.
На все потрібен час. Це стосується будь-яких значних змін – і електронних послуг, і реформування контролюючих органів.
– Коли Україна наздожене Польщу за рівнем достатку, і чи наздожене взагалі?
– Це залежить від багатьох факторів. І від того, що буде відбуватися з Польщею, наприклад.
Я впевнений, що Україна наздожене Польщу, Словаччину та інші порівнянні країни.
Я бачу, що багато змін, які потрібні для ліквідації цього розриву, можна зробити досить оперативно – в рамках 2-3 років. Йдеться, в першу чергу, про реформу землі, про пенсійну реформу, дерегуляцію і так далі.
Я думаю, що ми можемо досить оперативно досягти рівня життя західноєвропейських країн. Але чим більше ми зволікаємо на важливі, нехай і болючі реформи, тим більше зростає розрив.
– За три роки зв’язок з бізнесом ще не втрачений?
– Тут різниця проста: можна працювати на держорган або працювати на реформи.
Як тільки відбувається перше, тоді людина вкорінюється в системі. Я прийшов робити зміни. Якщо я їх більше не зможу робити або вичерпаю себе, тоді точно з цієї посади потрібно йти.
– Коли ви підете?
– Цей момент ще не настав. Але це досить близький термін.
Я для себе встановлював поріг в два роки на держслужбі. Ці 2 роки пройшли 18 лютого.
Це пов’язано виключно з фінансовими питаннями. Я не можу собі дозволити довше працювати на держзарплату і спалювати свої заощадження.
Я впевнений, що якщо за цей термін людині не вдається зробити те, що потрібно, варто змінювати напрям діяльності або йти.
– Чим ви зараз займаєтесь? Як я розумію, ProZorro працює, систему хіба що апргейдити потрібно. А решту часу?
– Це одна з найбільших помилок, з якими ми стикаємося. ProZorro – це не програма, як Microsoft Office. Ми поставили собі за мету – стати однією з кращих систем держзакупівель світу. І ми до цієї мети йдемо.
Основні метрики, які ми відстежуємо, поступово поліпшуються, але роботи все ще дуже багато. Ми повинні рухати ринок вперед і переходити до складніших закупівель, які дозволяють далі будувати цей процес.
Крім держзакупівель у нас є сестринський проект – ProZorro.Продажі. Він працює з продажами державних активів, зараз – з активами неплатоспроможних банків, які знаходяться на балансі Фонду гарантування вкладів.
Продаж активів – це та сфера державної діяльності, за якою мало хто стежить. І ми хочемо її зробити, як мінімум, такою ж прозорою, як сферу держзакупівель.
– Facebook неможливо читати через політичні чвари. Ви згодні?
– Цілком можливо створити собі таку стрічку, де будуть одні котики або анекдоти.
Але для мене Facebook – не засіб розваги. Я його не вів до того, як прийшов на держслужбу. Для мене це канал донесення інформації.
Мені завжди хотілося показати, що на держслужбі працюють точно такі ж люди, як і ті, що ходять по вулиці.
– У вас вийшло?
– Думаю так. Принаймні, майже 50 тисяч моїх читачів можуть побачити, що на держслужбі – такі ж люди, як вони самі.
Люди повинні зрозуміти, що немає якоїсь держави, яка існує окремо від них. Якщо їм не подобається, що відбувається в країні, то вони повинні включатися і брати участь в цьому. Якщо вони не будуть цього робити, тоді будь-яка влада перетворюється в злочинну.
Читайте: Головну нагороду України серед блогерів отримав Геннадій Балашов
– Як ви вважаєте, скільки з тих блогерів, які критикують владу, конкретно ваше дітище ProZorro, самого Нефьодова, працюють за гроші? Відсотків 40-50%?
– Я думаю, що кількість проплачених блогерів у країні дуже скромна.
Є часта людей, які мають свої погляди, тобто пов’язані з різними політичними силами, є циніки і “мудрі сови”. Всі намагаються донести свою виняткову думку.
Так, є боти і фейковий акаунти, але їх, за моїми відчуттями, максимум 5%.
Соціальна мережа – це не канал мого іміджу. Коли я піду, я перестану писати по кілька постів на день.
