Чому Польщі вдалося, а Україна там, де є? Інтерв’ю з Пітером Вагнером
Пітер Вагнер є керівником групи підтримки України в Європейській комісії та Генерального директорату з питань сусідства і розширення Європейської Комісії.
На Київському міжнародному економічному форумі 5 жовтня Пітер Вагнер разом з іншими спікерами обговорював глобальні виклики нової економічної реальності та місце України у ній.
– Грем Макстон (генеральний секретар Римського клубу. – Ред.) критикує відкритий ринок, який є основою капіталізму. Чи можливо у наш час знайти заміну капіталізму?
– Концепція капіталізму, якою ви її сприймаєте в Україні, на практиці відрізняється від капіталізму Заходу.
У нас радше йдеться про ринкову економіку чи про соціальну ринкову економіку. Зараз капіталізм на Заході вже не так сприймається, як це було у кінці 19 – на початку 20 століть.
По-перше, з’явилися нові глобальні виклики – зміна клімату, міграція, підтримка сталості економіки.
По-друге, мова не лише про введення бізнесу. Якщо Україна хоче рухатися далі – потрібно не лише проводити реформи у бізнес-сфері, треба взагалі змінювати бізнес-клімат – робити його якомога сприятливішим.
Що вам необхідно? У першу чергу – реформа охорони здоров’я.
Другий етап – зміни соціальні. Країні дуже потрібна децентралізація й пенсійна реформа. Пенсіонерів треба залучити до життя суспільства.
Треба ширше дивитися на капіталізм.
– Кому несе більше користі Світова організація торгівлі: величезним корпораціям та багатим країнам чи таким країнам, як Україна?
– Судячи з виступів на Київському економічному форумі, політики високого рангу відходять від практики отримання безпосередньої вигоди від торгівлі та того, що може надати та чи інша угода.
На угоди й союзи вони дивляться ширше, глобальніше.
Світова організація торгівлі у своїй діяльності виходить за межі прямих бізнес-інтересів, чого не могло бути років 40 тому. СОТ також працює над глобальними проблемами – зміною клімату, міграцією і соціальними пакетами для населення.
– Економіст Ерік Райнерт півроку тому нам казав, що Україні треба політика економічного націоналізму. Він порадив нам захищати власного виробника для економічного зростання. Ви погоджуєтесь?
– Ні. Тепер ніхто не є островом у контексті економіки, безпеки та іншого будь-якого сенсу.
Зараз жодна країна у світі не є настільки великою, щоб дозволити собі таку політику. Нам потрібна відкрита і справедлива взаємодія.
Можливо, я дивлюся на це аж занадто з точки зору Євросоюзу, але мені дуже сподобалося, як прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час відкриття Форуму наголошував на чесності та відкритості у стосунках з бізнесом, працівниками, клієнтами та конкурентами.
Таких правил повинен дотримуватися весь світ. Вони ж стосуються і Європи.
Авжеж, потрібно знайти баланс відкритості – можливо, не всюди він є однаковим.
Ця відкритість може бути асиметричною у деяких регіонах. Але це не скасовує правил прозорості і відкритості бізнесу, яких треба дотримуватися.
– Складається враження, що Польща – це останній успішний кейс співпраці з ЄС. Усі країни, які вступили до Євросоюзу пізніше – не мають такого успіху. Наприклад, у Хорватії щороку падає ВВП…
– Словосполучення “співробітництво з Європою” ми не вживаємо. Польща, як і багато інших країн, інтегрувалася у Європейський Cоюз, що, звісно, й стало однією з ключових причин її успіху.
Ви постійно порівнюєте Україну з Польщею, бо економіки країн були дуже подібними на початку 1990-х.
Великою мірою саме інтеграція в ЄС визначила успіх Польщі – вона вплинула на збільшення бізнес-партнерів, розширила ринки збуту, словом, збільшувала кількість клієнтів та обсяги обміну товарами.
І, що важливо, у Польщі була тривала підготовка до інтеграції з ЄС. Вступу до Євросоюзу передувало глибинне реформування на багатьох рівнях країни.
– Чому тоді інші країни, які нещодавно вступили до ЄС, не такі успішні, як Польща?
– Я не можу погодитися з цим. По-перше, наприклад, Хорватія пізніше вступила до ЄС і вона ще не пройшла весь той шлях реформування країни, як Польща.
По-друге, важко порівнювати такі різні речі, але Польща пішла у своїх реформах набагато глибше і сміливіше.
Тому й ваш успіх у майбутньому – це ризиковані та глибокі реформи зараз.
Польщі пощастило, адже її економікою свого часу управляв міністр Лешек Бальцерович. Він і наважився на ці реформи. А успіх Бальцеровича служив прикладом для його наступників.
Останнє, що я скажу про Польщу, але не останнє за значенням. Важко назвати іншу країну серед нових членів Євросоюзу, яка б настільки ефективно зменшила чи взагалі поборола корупцію.
Читайте: Нефьодов: Україна наздожене Польщу. Мова про 2-3 роки
Нагадаємо, тим часом до кінця 2017 року у Польщі планують прийняти проект закону, який вводить фіксований податок за працевлаштування сезонного працівника, зокрема заробітчат з України.
Богдан Амінов.
