У Громадському люстраційному комітеті б’ють на сполох. Українські суди активно відновлюють на посадах люстрованих, не атестованих, а також спійманих “на гарячому” співробітників різних держорганів і держпідприємств, керівників вищих навчальних закладів та правоохоронних структур. Як відзначає голова ради Громадського люстраційного комітету Олександра Дрик, чинна судова практика “зарубала на корені” саму ідею очищення влади.
Особливо вражає статистика повернення людей до структур МВС. За словами керівника Національної поліції Сергія Князєва, через суд у поліції відновилася практично половина звільнених співробітників, які свого часу не пройшли переатестацію, а це – понад 2,5 тисячі осіб з 5257 тисячі правоохоронців.
У Генеральній прокуратурі на підставі закону про очищення влади було звільнено 208 прокурорів і слідчих: за рішенням судів відновлені два прокурора – Максим Мельниченко і Дмитро Лубчук, які не пройшли процедуру люстрації. Але в судах знаходиться ще 7 справ. Наприклад, судиться за відновлення на посаді екс-заступник Генпрокурора Микола Голомша. З СБУ судяться 6 її колишніх керівників служби, і також є приклади успішного відновлення на посаді. У судові процеси зі своїми колишніми роботодавцями включилися колишні високопосадовці Мін’юсту, Нацбанку, обласних держадміністрацій. Десятки подібних справ знаходяться в Європейському суді з прав людини.
Нерідко керівники успішно оскаржують і своє відсторонення від посади, яке відбулося з ініціативи вищих структур або правоохоронців. Буквально на днях ректору Національного медичного університету імені Богомольця Катерині Амосовій завдяки рішенню Окружного адміністративного суду міста Києва вдалося повернутися до виконання своїх обов’язків.
Навіщо чиновники повертаються до своїх структур? Причини різні – від доведення своєї правоти і відновлення чесного імені до виплати грошової компенсації “за простій”, яка їм належить за законом.
Затягувати виконання судових рішень можна, а от не виконати його в принципі – практично нереально. За саботаж повторного призначення на посаду “по суду” виконавча служба виписує поспіль кілька штрафів, потім відкриває кримінальне провадження. У деяких держструктурах рятуються від “тих, хто повертається” за допомогою реорганізацій: замість одних департаментів з’являються інші, – і повертатися колишньому співробітнику фактично нікуди, його посада скасована. Але такий варіант спрацьовує лише в поодиноких випадках.
За даними люстраційного комітету, найбільш масштабне очищення в 2014-2015 роках відбулося у Державній фіскальної службі. Відповідно, ДФС зіткнулася і з великою кількістю позовів від своїх колишніх співробітників.
Проте минулого року через суд добився відновлення лише один колишній керівник територіального органу ДФС, звільнений на підставі закону про очищення влади. Виграли всі суди і ще двоє співробітників митниці, звільнених раніше з інших причин.
Втім, як зазначає нардеп, член Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Андрій Антонищак, такі випадки в ДФС носять одиничний характер – немає жодної тенденції. Відбувається те ж саме, що і у всіх інших держструктурах.
За словами Антонищака, служба зробила все можливе, щоб заблокувати процес повернення колишніх “кадрів”.
– Керівництво служби не можна звинуватити, мовляв, “взяли під козирок” і одразу цих кількох людей повернули. Наскільки мені відомо, юристи фіскальної служби випробували різні правові механізми, щоб не повертати колишніх співробітників на колишні посади. Вони подавали зустрічні позови і відстоювали свою позицію до останнього. Відповідальність за повернення колишніх співробітників повністю лежить на суддях і судових виконавців, які, власне, і приймають ці рішення, – підкреслив Антонищак.
Дійшло до того, що виконавча служба відкрила на керівництво ДФС кримінальну справу за невиконання рішення суду про поновлення на посаді колишнього співробітника.
– Рішення судів, що набули чинності, є обов’язковими до виконання на всій території України. Так говорить стаття 124 Конституції України. Деякі ЗМІ намагаються нав’язати “дискусію” про виконання судових рішень, та ще й з обвинувальним відтінком. Ви можете собі уявити, щоб в будь-який іншій цивілізованій країні обговорювалося – повинен той чи інший держорган виконувати рішення суду, навіть якщо він був з ним не згоден? – говорить член громадської ради при Комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики Галина Вдовіна.
У Громадській раді при ДФС розповіли, що заздалегідь попереджали про високу ймовірність відновлення окремих люстрованих співробітників.
– Ще у 2015 році на засіданні Громадської ради ми розглядали це питання спільно з представниками Люстраційного комітету і Мін’юсту, який в той час пачками спускав списки тих, кого рекомендувалося звільнити. Було зрозуміло, що хтось “потрапляв під роздачу” автоматично. Тоді ж ми попередили про негативні наслідки – про подальше відновлення співробітників на посадах через суд. Але політичні аспекти взяли гору – всім хотілося скоріше відзвітувати про кількість люстрованих і звільнених, – розповідає голова Громадської ради при Державній фіскальній службі України Дмитро Олексієнко.
На думку президента ВГО Асоціація платників податків України Григола Катамадзе, те, що відбувається зараз (повернення людей на посади за рішенням судів. – Авт.), свідчить про низьку якість судової системи в Україні. При цьому він висловлює сумніви в тому, що більшість з відновлених чиновників продовжать працювати на держслужбі. Швидше за все, вони відразу ж звільнятимуться за власним бажанням.
– Таким чином, на мій погляд, деякі люди намагаються реабілітувати своє чесне ім’я, – вважає він. Хоча тим, хто справді захоче працювати в нових умовах по-новому, Катамадзе пропонує все ж дати “другий шанс”.
У свою чергу, Дмитро Олексієнко вказує ще на одну причину ініціювання судових позовів з боку екс-співробітників. Йдеться про серйозні грошові компенсації, які зобов’язаний виплатити роботодавець в разі, якщо співробітнику вдасться довести неправомірність свого звільнення через суд.
– В цілому це досить значні втрати для бюджету, – вважає Олексієнко.
У ситуації, що склалася, можливим вирішенням проблеми “поверненців” може стати зміна законодавства і перехід на нову – контрактну форму трудових договорів з тими, хто дійсно, на думку Григола Катамадзе, захоче працювати по-новому після судової реабілітації. Керівники держструктур отримають законні підстави запропонувати співробітникові, який через суд домігся відновлення на посаді, іншу рівноцінну роботу, якщо оспорювана посада вже зайнята, або ж перевести його до іншого структурного підрозділу – за згодою працівника. Якщо ж співробітник відмовиться від укладання договору, то у роботодавця з’являться підстави припинити дію трудового договору на підставі п.6 ст.36 КЗпП України.
Поки ж саме суди стають зараз найбільшою перешкодою для проведення кадрової реформи в Україні.
– В одних випадках вони своїми рішеннями “рятують” одіозних чиновників від люстрації, в інших – практично зупиняють розгляд справ, блокуючи виконання закону, – підкреслює Олександра Дрик.
Світлана Бойко.
