
Реформування, тобто оновлення різних сфер життя українців, – це не лише потреба часу. Системні зміни стали вимогою європейських організацій, до співпраці з якими прагне Україна. Від їх успіху залежить і фінансова підтримка країни. Але найголовніше – реформи змінюють життя самих українців. Далі розглянемо, як саме.
Реформа освіти
Нова українська школа – проект, що символізує зміни в наданні освіти. Стартував з оновлення навчання в молодших класах. Цьогорічні першокласники вчитимуться вже 12 років. В першому класі оцінок не буде.
З інструменту покарання оцінювання має перетворитись на зворотній зв’язок.
Педагогів орієнтують на те, аби робити ставку на сильні сторони дитини.
Самим вчителям планують поетапне збільшення заробітних плат та перенавчання для роботи за новими методами.
Україна переймає досвід Фінляндії, Естонії, Польщі. Там люди зі школи виходять із мотивацією навчатись упродовж всього життя. Все завдяки індивідуальному підходу до кожної дитини та акцент не на помилках, які вона зробила, а на завданнях, які виконала правильно.
Реформа системи охорони здоров’я
Гроші ходять за пацієнтом. На головному принципі дії оновленої системи охорони здоров’я неодноразово наголошували в МОЗ.
Починається реформування з первинної ланки. Тепер сімейних лікарів та терапевтів українці обирають за власними вподобаннями, а не за місцем реєстрації.
В середньому на обслуговування одного пацієнта медичний спеціаліст отримає 200 гривень на рік.
Адміністрування медзакладів відбуватиметься як некомерційними підприємствами. Це дасть, на думку мінохорониздоров’я, можливість для збільшення рівня зарплат лікарів.
Ініціатори реформи заявляють, що український досвід унікальний. Оновлена система охорони здоров’я не буде схожа на жодну іншу. В той же час деякі складові запозичені з практик європейських країн та Канади.
В тій же Канаді основна роль покладається на терапевтів, які здійснюють первинний медичний догляд. Саме вони визначають, до яких лікарів вузького профілю слід відправити пацієнта.
За станом здоров’я населення Канада має кращі показники порівняно з Великобританією та США. Однак ці параметри нижчі, ніж в Австралії, Швеції та Франції. Серед недоліків тамтешньої системи охорони здоров’я, канадці називають черги на планові процедури. А серед переваг – фінансову доступність медицини.
Судова реформа
Одна з головних вимог після Революції Гідності – оновлення судової гілки влади в Україні. Завдання включало в себе оновлення складу суддів та зміни у профільному законодавстві.
Найважливіші аспекти судової реформи в Україні передбачають конкурсний відбір суддів, переатестацію діючих працівників, скасування вищих спеціалізованих судів та створення Антикорупційного суду. Це формально має привести до скорочення шляху процесу подання до останньої інстанції.
Україна знаходиться на 77 місці зі 113 за рівнем дотримання права.
Головна мета реформи – викорінити клас корумпованих суддів. Задля цього служителям Феміди підвищують зарплатню та частково скасують суддівську недоторканність.
Досвід зміни системи судочинства через його корумпованість пройшла Грузія. Там шляхом переатестації вдалось замінити більшість суддівського складу. За даними проекту Правосуддя у світі, Грузія стала кращою серед східноєвропейських країн за рівнем дотримання права і зайняла 38 місце серед 113 країн.
Однак в країні все ще зберігається часткова залежність суддів від політичної еліти. Тож говорити про цілковитий успіх впровадження подібної судової реформи за кордоном не можна.
Аутсайдери та лідери серед реформ
Реформи в Україні часто впроваджуються під тиском зовнішніх сил (ЄС, МВФ) і з тривалими затримками через політичні торги або суспільний супротив.
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський називає реформи, які з різних причин демонструють найменший прогрес:
– Це приватизація, земельна реформа та оновлення державної фіскальної служби, – зазначив експерт.
В той же час за неповних чотири роки Україна має й успішні приклади змін. Гліб Вишлінський виокремлює три реформи, що вже дали позитивні результати:
- Банківська реформа
В Україні проводиться очищення ринку, докапіталізація банків, посилюється нагляд за банківським сектором та проводиться оновлення регуляцій. Позитивом експерт вважає і перехід від фіксованого курсу гривні до таргетування інфляції.
- Газова реформа
Приведення цін на блакитне паливо до рівня ринкових було однією з умов МВФ до України для надання фінансової підтримки.
- Пенсійна реформа
Зміна передбачає перерахунок пенсій, індексацію виплат, а також скасування оподатування пенсій працюючим пенсіонерам. Крім того, збільшується страховий стаж, від якого залежить вік виходу на заслужений відпочинок.
Яна Семенюк