Загроза №2 у світі: як заводи труять українців і що з цим робити

Ще у лютому 2018 року міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак  приголомшив статистикою – Україна серед п’ятірки країн світу за кількістю смертей через забруднення повітря.

Більш того, як це не парадоксально звучить, боротьба із забрудненням повітря – на другому місці у світі після боротьби з тероризмом.

Додає жаху і відео ВООЗ, що називає забруднене повітря вбивцею-невидимкою, який непомітно проникає в наші тіла, долаючи захисні сили організму, і призводить до смерті внаслідок серцевих нападів, інсультів, хвороб легенів і раку.

– Допоможіть вдихнути життя назад в наші міста – дійте, щоб захистити наше здоров’я і клімат, – такий заклик ВООЗ має змусити нас припинити нарешті бути байдужими, передусім, до себе самих.

Зрозумів це ще 8 років тому і почав діяти тоді простий маріупольський бізнесмен, а нині громадський активіст, депутат Маріупольської міськради і учасник проекту Нові лідери Максим Бородін. Його програма боротьби з екологічним забрудненням промислових міст України діє вже сьогодні.

– Наприкінці 2011-го на початку 2012 року у Маріуполі сильно погіршилася екологічна ситуація, фактично неможливо було дихати. У місті майже весь рік – і влітку, і восени – була білувата димка з неприємним запахом, від якої неможливо було ніде сховатися. Я звичайна людина, мені було страшно…Тоді багато людей хапали речі і їхали з міста. Переді мною теж стояло питання: чи кидати все і теж їхати. Але їхати не було куди, тому я через місцевий форум підняв питання екології, і тоді зібрали перший мітинг – до тисячі людей. З того часу почалася моя активна громадська діяльність…

Мені довелося розібратися у металургійному виробництві, в екологічних аспектах, у особливостях роботи фільтрувального обладнання. І десь наприкінці 2016 року, коли ситуація погіршилася остаточно, ми зібрали наймасовіший в Україні екологічний мітинг. Було більше 13 тис. людей у Маріуполі. Ми сформулювали адекватні вимоги і змусили зупинити аглофабрику у центрі міста, – розповів Фактам ICTV Максим Бородін.

Моніторинг якості повітря

Моніторингом забруднення атмосфери на державному рівні в Україні займається Гідрометцентр – у 53 містах на 162 стаціонарних, двох маршрутних постах спостережень та двох станціях транскордонного переносу.

Програма обов`язкового моніторингу якості атмосферного повітря включає сім забруднюючих речовин: пил, двоокис азоту (NO2), двоокис сірки (SO2), оксид вуглецю, формальдегід (H2CO), свинець та бенз(а)пірен.

Деякі станції здійснюють спостереження за додатковими забруднюючими речовинами.

Окрім того, Державна екологічна інспекція (Мінприроди) здійснює вибірковий відбір проб на джерелах викидів. Вимірюється понад 65 параметрів.

Максим Бородін переконує, що ця система застаріла, не відповідає стандартам ЄС, і пропонує передусім створення громадського моніторингу повітря житлових масивів.

За підтримки небайдужих людей йому вже вдалося зробити чимало кроків, які можуть стати прикладом для інших промислових міст України.

– Ми зібрали у Маріуполі десь 75 тис. грн на портативні прилади вимірювання пилу і декілька – газів. Такої практики по Україні ще не було, щоб люди самі збирали кошти під громадський контроль.

Однак із цими замірами йти у суди немає сенсу, бо у 2014 році були відмінені нормати МОЗ. Тобто наразі Україна живе без діючих нормативів гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у житловим масивах.

Ми розуміємо, що згідно з договором про асоціацію з ЄС, у нас повинні бути європейські нормативи. Тому ті вимірювання, які ми робимо, показуємо людям, опираючись на європейські нормативи – на скільки у нас є перевищення, на скільки наші підприємства, які забруднюють повітря, не відповідають тим вимогам, які є в ЄС, – поділився досвідом екологічний активіст.

За його словами, зараз завдяки цим приладам вони показують людям через ЗМІ та cторінку Центру громадських ініціатив. Маріуполь у Facebook, що коїться вночі, у святкові дні, коли не працює державна лабораторія Гідрометцентру.

Він погоджується, що це аматорська робота, але науковців, які б мали цим займатися, на жаль, немає.

Такий тиск, на його думку, прискорить створення сучасної системи державного моніторингу на межах санітарних зон підприємств-забруднювачів та встановлення газоаналізаторів на кожному великому джерелі викидів.

Фото: pixabay.com

Штрафи за забруднення повітря

Суттєво впливають на ситуацію і надто низькі штрафи за забруднення повітря, які не переглядалися вже 20 років – з 1997-го. Це не стимулює заводи модернізувати виробництво. Хоча певні позитивні зрушення є. У квітні 2018 року Верховна Рада прийняла за основу законопропроект Мінприроди (№8026), яким передбачено суттєве посилення відповідальності за порушення природоохоронного законодавства та внесення змін до майже 50 статей Кодексу про адмінпорушення в сфері охорони довкілля.

Це дає певну надію на те, що, у разі остаточного ухвалення, розміри штрафів в Україні по деяким екологічним статтям зростуть не в десятки, а в сотні, а подекуди й тисячу разів.

Максим Бородін як депутат Маріупольської міськради теж намагається за підтримки громадськості системно змінювати законодавство, “щоб пройшли реальні реформи екологічної інспекції, щоб вони мали можливість, коли є забруднення, відразу зайти на підприємство та перевірити: чи є воно джерелом забруднення, чи ні”.

– Ми поставили декілька камер, і будемо ще ставити навпроти найбільших джерел викидів, і цим ми теж системно тиснемо на забруднювача, тому що інших важелів у нас нема. Бо державна система не працює фактично. Якісь кроки вони роблять, але дуже повільно. Тому у нас великий мотив це змінювати. Цей мотив є і у активістів Кривого Рогу, і Запоріжжя, і Дніпра. І зараз ми намагаємося скооперуватися. До то ж нам допомагають активісти з Чехії. Вони проводили заміри на важкі метали у Маріуполі. Зараз ми чекаємо на результат, – розповів він.

Що вдалося зробити на державному рівні

За словами Бородіна, для зміни екологічної ситуації загалом по Україні ведеться активний діалог з народними депутатами та чиновниками Мінприроди.

– У Верховній Раді є депутат від нашої партії (Сила людей) Наталя Веселова. Також ми зверталися неодноразово до Мінприроди з пропозиціями щодо реформування екологічної інспекції та внесення змін до екологічного законодавства, а також встановлення екологічних нормативів для підприємств-забруднювачів. Адже заводи не мають стимулів для прискорення модернізації. Подали не менше сотні зауважень з цього приводу.

А зараз разом з активістами з інших промислових міст намагаємося сформулювали спільні позиції щодо модернізації та законодавчих змін, – розповів депутат Маріупольської міськради.

Але визнає, що одна з головних проблем – зробити людей небайдужими.

– Те, що нам вдалося у 2012 році, це завдяки тому, що людям стало так нестерпно, що вже не було ні страху втратити роботу, ні все інше. Страх за здоров’я і життя став сильнішим, – підсумував учасник проекту Нові лідери.

Фото: Максим Бородин, pixabay.com

Відео: World Health Organization

Валентина Летяк