Новий уряд активно працює для запровадження ринку землі. Одна з ініціатив в рамках зняття мораторію – реформа Держгеокадастру.
Планується змінити функції органу, залишивши йому лише право реєстрації ділянок. Основне нарікання – тіньові схеми та корупційні оборудки.
– До запуску ринку землі ми маємо провести ефективну реформу геокадастру, прибрати всі тіньові схеми та забезпечити його прозорість на 100%, – сказав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.
Зараз Кабмін звітує про кадрові чистки у відомстві, а само воно готується до реформи.
Як виглядатиме Держгеокадастр і що кажуть в самому відомстві – розібралась журналіст Фактів ICTV Ольга Читайло.
Чим займається Держгеокадастр?
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру – це орган виконавчої влади, який контролюється Кабінетом міністрів України.
Андрій Мартин, старший проектний менеджер Офісу реформ Кабінету міністрів України, пояснює, Держгеокадастр – одне з найбільших відомств, а саме – п’яте за розмірами. Сьогодні воно контролює набуття і реалізацію прав власності.
Воно роздає землі державної та комунальної власності, контролює розробку землеупорядної документації, використання та охорону земель, а також інженерів-розпорядників та геодезистів.
– Самі себе контролюють – самостійно роздають землю і самостійно здійснюють контроль над тим, наскільки це правильно зроблено, – пояснює експерт.
Скандальний орган
Новий уряд аргументує своє рішення реформувати орган тим, що сьогодні чимало корупційних скандалів пов’язані з діяльністю Держгеокадастру.
– На його роботу неймовірна кількість нарікань. Якщо подивитись статистику правоохоронних органів, то у нас, як правило, із 10 найбільших хабарів в Україні, відсотків 60 – запитання, пов’язані з землею.
Натомість у геокадастрі виправдовуються – проблема не в самому органі, а в системі. А в приклад приводять безкоштовну приватизацію, згідно з якою кожен громадянин України має право отримати по два гектари землі для ведення особистого селянського господарства.
– Земля – це така річ, якою кожен користується. Зрозуміло, що її все менше і менше, а людей все більше. Із запитом на одну ділянку звертаються 2-3-5 людей, а коли хтось один отримує, починаються страйки та скандали, – говорить Олександр Краснолуцький, заступник голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
В чому полягатиме реформа?
Держгеокадастр планують перетворити на сервісне відомство, залишивши йому лише функцію реєстрації земельних ділянок.
– По-перше, забрати в них право розпоряджатись землями державної власності. Держгеокадастр створив навколо себе замкнений цикл із перерозподілу цих земель. Він сам розпоряджається, погоджує документацію землеустрою і видає земельні ділянки.
Ці функції мають перейти до органів місцевого самоврядування, пояснює експерт. Наступна функція – контроль за використанням і охороною земель.
– Відомство, яке роздає землю, не повинно контролювати ще й використання та охорону земель. Виходить, сам щось роблю і сам перевіряю, чи я правильно зробив.
Окрім того, каже експерт, потрібно спростити складання документації землеустрою та оцінювання земель. Наприклад, Держгеокадастр чотири рази перевіряє одну й ту саму документацію просто різними процедурами. Перевіряти треба один раз, але якісно, пояснює Мартин.
У геокадастрі нагадують – земельні ділянки вже були у розпорядженні ОТГ у 1900-2002 роках, які неефективно ці функції виконували.
– Ми повертаємось до того, що вже було. На той момент було ухвалене рішення, що вони неефективно розпоряджаються. Тоді передали ці повноваження районним державним адміністраціям.
Карта Держгеокадастру заповнена на 70%
У відомстві говорять – до відкриття ринку землі готові. Вже два роки там інвентаризують землі сільськогосподарського призначення. Наразі на карту кадастру внесено близько 70% інформації. Та там наголошують – ніде у Європі геокадастр не заповнений на всі 100%, а тому для відкриття ринку землі це не є перешкодою.
– Зараз ми працюємо над тим, щоб вносити архівні дані. Бо люди набували права на землю до появи публічної кадастрової карти у 2014 році. Поки не було запроваджено єдиних правил, кожен робив, як знав, як вмів, як хотів, – говорить Краснолуцький.
Саме тому виникають проблеми з перенесенням даних – коли вони переносяться за тими даними, які є, ділянка може опинитись в іншому місці, районі, області.
Андрій Мартин стверджує – дійсно, кадастрова система в Україні не найгірша. Та анонсує – найближчим часом вона буде тільки покращуватись.
– З наступного року буде реалізовуватись великий проект за підтримки Світового банку, завдання якого максимально наповнити Державний реєстр відомостями. Передусім, даними про землі державної власності, щоб не було зловживань.
Єдиний кадастр
Заступник голови Держгеокадастру пояснює – в Європі кожен орган веде свій окремий кадастр – лісовий, водний, земельний, містобудівний. А за допомогою інфраструктури геопросторових даних система генерує їх в один. У нас же з цим під час реформи можуть виникнути проблеми.
– Ми до цього готові. У нас кадастр в такому вигляді є. Але чи бачили ви містобудівний чи природоохоронний кадастри? Це все потрібно спочатку створити.
Тим часом в Кабміні вже заявили, що створять єдину базу земельних ділянок і нерухомості. Про це в своєму блозі розповів прем’єр-міністр Олексій Гончарук.
Більше про реформу Держгеокадастру дивіться у відеоінтерв’ю:
