На скільки впаде економіка України через кризу і на що це вплине

З плином часу всі країни світу все більше відчувають наслідки економічної кризи, яка виникла внаслідок пандемії коронавірусу.

І прогнози багатьох аналітиків нині зовсім песимістичні. Хоча вже давно відомо, що наслідки будуть гіршими за кризу 2008 року, про реальний стан справ говорити дуже важко.

Ми знаємо, що рецесія світової економіки буде дуже великою, але на що це реально вплине?

Факти ICTV розповідають, якими будуть наслідки зниження економічної активності і де це найбільше відчуватиметься.

Рецесія і прогнози

Зниження економічної активності почалося незадовго після того, як ВООЗ заявила про початок пандемії коронавірусу і введення карантину багатьма країнами через спалах захворювання.

Офіційно про те, що почалася рецесія світової економіки в МВФ заявили у березні, коли більшість країн Європи ввели жорсткі обмеження у зв’язку із виявленням Covid-19.

Про падіння економіки України міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства заявило у травні. Звичайно почалося це раніше – з введенням обмежень, які були жорсткими навіть за світовими стандартами.

В опублікованому звіті економічної активності йдеться про те, що за період січня-березня 2020 року рецесія економіки України склала близько 1,2%.

А от в США лише зараз офіційно заявили про рецесію економіки. Зрозуміло, що вона почалася набагато раніше, однак Національне бюро економічних досліджень вирішило сказати про це 8 червня.

Також у понеділок із заявою щодо наслідків через пандемію Covid-19 виступив Світовий банк. Він прогнозує, що рецесія світової економіки складе близько 5,2%, що буде найгіршим показником з часів Другої світової війни.

А передові економіки можуть постраждати ще більше. Їхнє падіння може скласти до 7%.

На відновлення економічної активності також знадобиться час і поки не відомо, за яким сценарієм все відбуватиметься. Аналітики Boston Consulting Group у березні змоделювали три сценарії, за якими може відбуватися відновлення:

• V-подібний;
• U-подібний;
• L-подібний.

Найімовірнішим сценарієм вони називають V-подібний, згідно з яким відбудеться швидке падіння виробництва, а потім стрімке зростання до колишніх показників. Проте такий прогноз виглядає занадто оптимістично.

За U-подібним сценарієм очікується безповоротний спад виробництва, після чого світова економіка повернеться до зростання.

L-подібний сценарій передбачає, що сама структура економіки зазнає непоправної шкоди, через що сильно уповільниться її зростання протягом наступних років.

Найімовірніше, економіка України буде довше за інших виходити з кризи. За словами члена Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина це загальна тенденція для слабких сировинних економік – довгий вихід з кризи, адже вони знаходяться далеко від кінцевого споживача.

Він вважає, що і рецесія в нашій державі буде більшою.

– Я думаю, що нас чекає більша рецесія. У 2008 році світова економіка впала десь на 4,5%, а українська – на 15%…

Міжнародний валютний фонд очікує падіння близько 7,5% економіки України. Я думаю, що реально падіння буде більшим. Навіть від сильніших економік очікують більшого падіння, тому говорити про цифри на кшталт 4,5% дуже оптимістично та обнадійливо, – розповідає економіст.

Наслідки рецесії

Всім зрозуміло, що нічого хорошого рецесія не віщує для населення будь-якої країни. Проте карантин не може тривати вічно, рано чи пізно усі обмеження знімуть і країна почне відновлювати нормальне життя.

Водночас, ми все більше відчуватимемо наслідки фінансової кризи. Але що саме зміниться з падінням економічної активності у житті звичайних людей?

Те, що ми відчуватимемо – це зростання рівня безробіття. Зазвичай він стає особливо високим під час рецесії.

Нині влада говорить про збільшення рівня безробіття цього року до 9,4%. Раніше у Державній службі зайнятості прогнозували, що у 2020 році рівень безробіття складатиме 8,1%.

Проте вже у березні спостерігалося зростання безробіття на 22%. А за підрахунками Торгово-промислової палати України рівень безробіття на середину квітня складав близько 13,7-15,4% (2,5-2,8 млн українців).

І нині ситуація не стає кращою, а згодом ми почнемо відчувати у повсякденному житті й інші прояви зниження економічної активності.

– Якщо ми говоримо про те, що ВВП падає на 7%, то це означає, що ми з вами на стільки ж менше отримуємо доходів. Тобто вважайте, що у вашому гаманці на 7% зменшиться кількість грошей. Звичайно ви це відчуєте… Цього року ми фізично заробимо менше, – каже Пендзин.

Загалом компанії менше вироблятимуть, а люди менше споживатимуть, зокрема і через те, що збільшується рівень безробіття. Вже зараз ми можемо побачити цю тенденцію.

Великі компанії відкладають вихід своїх новинок (техніки, кіно, серіалів тощо), мережі ресторанів закривають найменш популярні заклади, на полицях магазинів не завжди можна знайти бажані товари. Така тенденція продовжуватиметься і надалі.

І чим більше часу минатиме до початку повноцінного відновлення економіки, тим більше подібного ми спостерігатимемо.

Навчитися у кризи

З фінансової кризи 2008 року світ зробив певні висновки, щоб бути більш готовим до подібної ситуації у майбутньому. І з коронавірусної кризи всі країни мають зробити висновки, які стосуватимуться не лише системи охорони здоров’я, а й економіки.

Останні кілька місяців показали, що ми не можемо дістати “методичку” 2008 року та застосувати її під час фінансової кризи 2020 року, адже їхні причини різні, хоча наслідки більш-менш однакові.

Економіст Дюкського університету Кемпбелл Гарві вважає, що кризу через пандемію коронавірусу можна порівняти з природною катастрофою, яка знищує все на своєму шляху.

Ніхто не залишиться неушкодженим від неї до того часу, поки не буде готова дієва вакцина. Та й не факт, що подібна ситуація не повториться через 10, 20, 100 років.

Фінансовий планувальник та експерт з персональних фінансів з Tally Боббі Ребел вважає, що події фінансової кризи 2008 року мало чому навчили великі компанії.

– Під час останньої рецесії корпорації отримали велику фінансову допомогу, однак продовжували вести себе ризиковано, що спричинило крах економіки. Якщо за ними не вести спостереження, то вони знову зловживатимуть суспільними благами і використовуватимуть певні шари суспільства, через що економіка буде менш стабільною, – каже вона.

Потрібно і надалі зміцнювати фінансову систему, щоб дозволити кілька місяців триматися громадянам і бізнесу в умовах, коли вони не працюватимуть.

Якщо держави краще готуватимуться до подібної ситуації, то може знадобитися і менше часу для того, щоб відновити економіку. Нині ж на її відновлення може піти більше року.

– В 2019 році Україна лише вийшла на цифри 2013 року. Нам обіцяють відновлення економічного зростання у 2021 році. Але я так думаю, що нам знадобиться щонайменше два-три роки для того, щоб вийти на показники 2019 року.

І це якщо буде все буде добре, не буде чергового карантину та загострення пандемії, – розповідає член Економічного дискусійного клубу.

Та й не тільки країнам потрібно бути готовими до таких надзвичайних ситуацій в економіці. За словами Ребел, заощадження допомогли б громадянам легше пережити карантин та зменшити навантаження на державу.

Звичайно, не у всіх є можливість накопичити певну фінансову “подушку”, але соціальна відповідальність також могла б призвести до дещо іншої ситуації в економіці під час пандемії.

Якби ми всі від самого початку дотримувалися соціальної дистанції, носили медичні маски (не на підборідді), не забували мити руки або обробляти їх антисептиком, то такий жорсткий і тривалий карантин міг би і не знадобитися.

Багатьом бізнесам не довелося б так довго простоювати, що б точно позитивно вплинуло на економічне життя країни. Це не означає, що світ зовсім уникнув економічної кризи, але вона точно не була б настільки значною.

Владислав Бомбела