
Майкл Кофман, військовий експерт CNA (Center for Naval Analyses/Центр військово-морського аналізу), поділився своєю експертною думкою про сценарій воєнних дій в Україні.
– Початкові військові плани Кремля в Україні провалилися, і вони були приречені на невдачу, бо ґрунтувалися на припущеннях, які мали мало відношення до реальності, – каже Майкл Кофман. – Насправді Росія “розбила собі ніс”. Ця країна зазнала значних втрат на початку війни, не досягла початкового оперативного успіху та отримала найгірші з усіх можливих санкцій.
Щодо планів армії окупантів, Кофман вважає, що вони збираються оточити Київ і штурмувати його частинами.
– Проваливши початковий бліцкриг зі зміни влади, вони тепер намагаються реорганізувати кампанію на стандартну загальновійськову операцію, – каже військовий експерт. – У результаті російські частини значно просунулися вперед, особливо на півдні, де швидкість просування була досить високою. Останніми днями досягли і деякого прогресу в районі Києва, неухильно оточуючи його. Росіяни збираються оточити місто і потім штурмувати його частинами.
Цілі, поставлені Кремлем у цій війні (зміна влади в Україні), ймовірно, не можуть бути досягнуті. Прийняту Путіним стратегію слід визнати невдалою. Я не очікував таких провалів та низького тактичного рівня російських військ. Чи зможуть росіяни рушити далі? Це залежить від наявності того, що необхідно сьогодні Україні. А це насамперед бойові літаки, засоби ППО.
Російські збройні сили зазнали значних втрат, найближчими тижнями їхній бойовий потенціал буде виснажений, і їм буде потрібна оперативна пауза. Але це не покладе край війні: припинення вогню часто використовується для переозброєння, реорганізації та поповнення запасів. Ми в першій фазі війни, а вона буде продовжуватися якийсь час, особливо з точки зору облоги міст і вуличних боїв.
Це була спроба швидкої зміни режиму, — Путін насправді сподівався, що або скине президента України, або змусить його здатися протягом кількох днів. Як бачимо, запланована таким чином військова операція себе не виправдала і так і залишилася спробою. Російське командування явно ввело свої війська в оману. Військовослужбовці, відправлені на війну, аж до останньої хвилини думали, що, як їм сказали, вони їдуть на навчання: їх виштовхнули до кордону, наказали не хвилюватися, а потім сказали, що особливого опору вони не повинні зустріти. Якщо ви стежили за тим, як діяли російські війська в перші 48 годин, то вони були спантеличені: тому що в’їжджали в Україну по шосе, наче все ще були у своїй країні і не чекали опору.
Москва намагалася зберегти війну таємно від громадськості, — каже Кофман. — Вона називала це спецоперацією, не визнаючи, що насправді це було повномасштабне вторгнення. Якби вона використала всю військову міць та авіацію у великих масштабах вже на ранньому етапі, то витік фотофактів було б важко проконтролювати… По-друге, Кремль сподівався уникнути масштабних санкцій з боку Заходу. Швидка та відносно безкровна операція збільшувала б шанси на це.