Рахунок 6:2. Чим західні танки кращі за радянські та в чому перевага
Найближчим часом Україна може отримати близько ста Leopard, тридцять один Abrams і 14 Challenger, які кардинально можуть змінити хід війни. Але за рахунок чого і чим західні танки відрізняються від російських – читайте далі у матеріалі.
Відмінності радянських та західних танків
Вага
Західні танки побудовані за однією концепцією. І в цьому їхня принципова різниця з родиною танків радянської школи, починаючи від Т-62 і закінчуючи Т-90М.
Якщо поставити поруч російський і західний танки, то російський – суттєво менший, а відповідно – легший.
Для прикладу, найсучасніший російський Т-90 важить 46,5 тонни. А найпоширеніший на українському фронті танк Т-72 ще на дві тонни легший – 44,5 тонни.
Порівняно з західними сучасними зразками вони майже крихітки: останні модифікації Abrams і Leopard важать 67 тонн. А британський Challenger – 64 т.
Експерти кажуть, що така різниця виникла через принципові розбіжності між західною та радянською конструкторськими школами.
– Створювався як мобілізаційний танк. Він має бути максимально простим у керуванні, щоб просто колгоспник із села, який учора сидів за трактором, а його посадили у Т-72, буквально за один день навчився, як ним керувати та дуже простим у конструкції, щоб його виробляти масово, – каже військовий аналітик Ігаль Левін.
Безпека
Водночас габарити західних танків забезпечують екіпажу кращу безпеку. Всі снаряди перебувають в окремих боксах. Якщо і вибухають – смертельна хвиля спрямовується не в напрямку екіпажу. Тоді як у російських танках екіпаж, фактично, сидить на власних снарядах. І влучний постріл на раз відриває башту.
Комфорт
Щодо комфорту, то тут і взагалі суттєва різниця. Якщо західні обладнані системами кліматконтролю, то в російських за рахунок менших габаритів і ваги не те що кондиціонерів немає, а навіть місця для людей не вистачає.
– Це крихітні машини, тісні. У Радянському Союзі завжди набирали танкістів невисокого зросту саме з цих причин. Там дуже незручно, загазованість, жахливі прилади, все дуже погано, – говорить експерт.
Захист
Ще один параметр – захист. Російські і західні танкісти воюють на машинах з комбінованою бронею – метало-керамічною. От тільки точний склад броні – військова таємниця.
– Ніхто не знає, яка там насправді броня, але за всіма параметрами вона вочевидь краща. Тому що є досвід операції Буря в пустелі. Там брали участь танки 90-х років, навіть 80-х. І якщо не помиляюсь, жодного західного танка в танковых дуелях знищено не було в принципі, – говорить головний редактор Defense Express Олег Катков.
Двигун
Британські Challenger рухає дизельний двигун потужністю 1200 кінських сил. Німецькі Leopard ще потужніші – також мають дизель, але вже на 1500 сил.
Найпотужніші Т-72 мають всього 840 кінських сил у моторному відсіку. Більш сучасні Т-90, також дизельні, змогли наблизитись до Challenger – 1000 кінських сил, непогано, якщо згадати, що вони на 18 тонн легші.
Інструктор з експлуатації танків Микола Соломаха нагадує: всі танкові двигуни Росії мають спільного пращура – дизель В2, який встановлювали ще на радянський танк під час Другої світової війни – Т-34.
Щодо Abrams, то там двигун як на літаку: газотурбінний, на 1500 кінських сил.
Перевага – в здатності заливати в бак майже все, що горить. Але і плата за це – чималенька.
– За спогадами танкістів, які воювали на Abrams під час операції Буря в пустелі, то витрати палива на 8 годин роботи сумарно – тобто він їхав, стояв, воював, повертався на базу, – десь 1100 літрів, – говорить Катков.
Економія
Російські танки економніші. Тож навантаження на логістику танкових підрозділів – менше. Отже, за потужність і великий моторесурс західні танки отримують два бали. І один – російські – за економію дизелю!
Вогнева міць
І Abrams, і Leopard мають однакову гармату – гладкоствольну, калібром 120 міліметрів. Таку ж за калібром, але вже нарізну, використовують британці в своїх Challenger.
Російські сучасні танкові гармати мають більший калібр – 125 міліметрів.
– На всіх російських танках стоїть монохромний екран, тобто чорно-білий, розміром 600 на 800 пікселів. І треба мати абсолютно унікальну підготовку, для того, щоб у тепловізор на відстані 5 кілометрів виявляти ціль і вести по ній, – розповідає Соломаха.
Дальність гарматного пострілу західного танка – до 5 км. У російських – вдвічі менша.
Є щоправда альтернатива – використовувати керовані протитанкові ракети. Але для цього кваліфікація екіпажу має бути набагато вища за середню.
