Mohajer-6 та нові різновиди Shahed: чим небезпечні дрони Кремля та чи готова до відсічі наша ППО

На озброєнні у країни-агресора з’явилися нові різновиди іранських дронів. Про це повідомило впливове західне видання The Guardian.

Російська Федерація закупила пробну партію і начебто розпочинає військові випробування. Йдеться про такі моделі безпілотників: Shahed-191, Shahed-129, а також Mohajer-6. 

Що це за “птахи” і чи готова до зустрічі наша протиповітряна оборона? Проаналізуємо разом з експертами.

Попри санкції, Тегеран продовжує забезпечувати Російську Федерацію зброєю. Спочатку дронами-камікадзе, тепер ще і розвідувально-ударними безпілотниками.

Літальний апарат Mohajer–6 п’ять років тому був запущений у серію. Він має розмах крила близько 10 м та довжину 5,7 м.

Може перебувати у повітрі до 12 год і літати на відстань до 200 км. Але головне – що робитиме в небі?

– Цей дрон, як і Байрактар, – це ударно-розвідувальний дрон. Він здатний підняти до 100 кг корисного навантаження. Ну яке воно корисне? Бомби. Або взяти чотири маленьких керованих бомби КМ-5, вони там десь до 20 кг. Або дві протитанкові ракети, – пояснив експерт з авіації Валерій Романенко.

Кружляти над містами і бомбити об’єкти критичної інфраструктури в містах ці дрони могли би, але дуже недовго. Занадто помітні й повільні, каже військовий оглядач Олександр Коваленко.

– Якщо дрон використовувати як ударний, це дуже смачна ціль для наших систем ППО, а також для наших розрахунків ПЗРК. Тому вони не ризикуватимуть Mohajer-6, – зазначив Коваленко.

Ще б пак! Один такий коштує майже як сотня дронів-камікадзе – кілька мільйонів доларів.

А ось для розвідки Mohajer-6 цілком згодяться. Вони в онлайн-режимі можуть передавати інформацію про виявлені цілі, з подальшим наведенням дронів-камікадзе або ракет.

Експерт з авіації Валерій Романенко вважає, що ці безпілотники ворог використовуватиме на прифронтовій території. І для розвідки, і для ударів. Спробує нищити з неба танки. Але там Mohajer так само може бути ліквідований з ПЗРК.

Шахеди або, як їх називають, літаючі мопеди, Україна вперше побачила минулого вересня. Тоді дрони наробили багато шуму і забрали не одне життя. Відтоді атакують регулярно. Часто – зграями.

Утім, знайомі нам Shahed-131 і 136 – це дрони-смертники. Тоді як зараз зовсім інший вид – багаторазовий, нашпигований електронікою. Shahed-129 – один з найбільших іранських безпілотників.

– Основна відмінність між ними і Shahed-136, які зараз переважно застосовуються в Україні, це те, що Shahed-136 – це, по суті, боєприпас, що баражує. В Україні його застосовують просто як аналог крилатої ракети. Запускається, летить, падає на ціль та вибухає. Апарати, про які ми говоримо зараз, це безпілотні літаки. Прилітають, можуть вести розвідку або наведення, або радіоелектронну боротьбу, також можуть скидати бомби чи ракети, і потім повертатися на базу, – пояснив військовий експерт Давид Гендельман.

Отже, БПЛА має розмах крила в 16 м та довжину у 8 м. Може перебувати у повітрі протягом доби і літати на відстань до 1,7 тис. км.

“Злизаний” іранськими інженерами з ізраїльського Hermes-450, що колись розбився в Ірані.

– Останні моделі вже мають систему супутникового зв’язку, тобто можуть залітати глибше ніж 200 км. Він може моніторити якусь ділянку фронту, весь час перебувати над нею і спостерігати, що там діється в режимі реального часу, передавати цю інформацію. Може довгий час баражувати і залітати глибоко в території, – розповів експерт з авіації Валерій Романенко.

Окрім сучаснішої електроніки, має більше навантаження – може брати на борт чотири великих бомби, і в цьому його небезпека. Але, як і попередник, нерозторопний. Відтак легко стане здобиччю зенітників.

– Подивіться на його конструкцію. Тут навіть Stinger його переламає навпіл, – зазначає Романенко.

Ще одне летюче крило з реактивним двигуном – Shahed-191. За формою схожий на Герань-2 – ті самі “мопеди-одноразки”, що надокучають нам пів року.

Утім, зовнішність оманлива. І це одна з найскладніших іранських “пташок”. За функціоналом дрон схожий на попередника.

– Вони можуть використовуватися для розвідки, для ведення та коригування артилерійських, ракетних, можливо, авіаційних ударів. Також вони можуть нести озброєння, як кориговані бомби, так і ракети. Це найбільш багатозадачний апарат, – пояснив військовий експерт Давид Гендельман.

Shahed-191 – зменшена копія американського дрона, захопленого Іраном понад 10 років тому. Так працює популярний в Ірані “зворотній інжиніринг”, нічого особистого.

БПЛА має розмах крил – 7,3 м та довжину у понад 2,5 м. Може перебувати у повітрі 4,5 год і літати на відстань у 500 км. Хоча є дані про версію з дальністю польоту втричі більше.

На думку Валерія Романенка, у тираж Росія його не запустить. Та й купувати у великій кількості не стане.

– Це типові стелс-технології. Літаюче крило і навіть ті дві нещасні бомбочки по 8 кг, які він здатний нести, ну максимально по 20 кг, вони в нього у фюзеляжі, тобто 100% стелс-технологія. Але для того, щоб запустити такий дрон, його треба почепити на дах автомобіля і цьому автомобілю розігнатися до швидкості понад 100 км. Тільки таким чином дрон може піднятися у повітря, – сказав Романенко.

Цей дрон – швидший за Mohajer і попереднього Шахеда. І менш помітний. З недоліків – його оптика повноцінно працює лише за хорошої погоди. Та дивно, що вона взагалі є. До того ж американська або західноєвропейська, адже Іран постійно потрапляв під санкції!

Така еквілібристика – справа досвіду, вважає ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман.

– Через те, що Іран перебуває під санкціями вже багато років, з часів Ісламської революції 1979-го, вони вже звикли жити в таких умовах. Іран має розгалужений ланцюг підставних фірм по всьому світу, вони закуповують через другі, треті, десяті руки не тільки компоненти для того ж виробництва безпілотників, але й для набагато делікатніших областей, таких як ядерний проєкт, – розповів Гендельман.

Тож і не дивно, що Іран не надто перейнявся ризиком чергових санкцій через допомогу Росії у війні проти України. Хоча офіційно постачання зброї заперечує. А бойові дрони начебто передав ще до повномасштабного вторгнення.

Наступним кроком Тегерана може стати допомога Москві у розгортанні військового виробництва дронів уже на території РФ.

Заводи з виготовлення БПЛА планують збудувати в Тольятті, Єлабузі й Москві. Про доставку заборонених санкціями деталей, на думку експерта, теж може домовлятися Іран.

– Іран знає, де треба видобувати саме ці компоненти, і поділиться з Росією, – сказав Давид Гендельман.

До того ж і Іран, і Росія ведуть активну нелегальну закупівлю комплектуючих подвійного призначення. Це, між іншим, одна з особливостей цієї техніки – радіоелектроніка від пралок та іншої побутової техніки.

Тим часом російські “кулібіни” почали модернізувати поставлені раніше літаючі мопеди.

– Дрони Shahed-136, наприклад, отримали від Росії блоки ГЛОНАСС, що значно підвищило точність нанесення ударів та відстань їх ефективного використання. Вони почали доробляти паливну систему тих БПЛА. Зараз ми вже спостерігаємо, що вони розміщують в бойовій частині дронів елементи, які доповнюють ураження об’єкта, тобто уламкові елементи, які збільшують загрозу від самого вибуху цього Шахеда, – пояснив Олександр Коваленко.

Але скільки б Росія не переробляла і не штампувала дрони, ЗСУ вже навчилися ефективно їх збивати. Та сама участь може спіткати й нові апарати. Тільки на кону – мільйони доларів за кожну збиту пташку.

Водночас Mohajer та просунуті Шахеди можуть допомогти країні-агресору з розвідкою. Однак, у такій кількості, як зараз, погоди це не зробить.