В Україні працюють над запровадженням чітких термінів служби, однак без посилення мобілізації це наразі неможливо.

Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявила військова омбудсменка Ольга Решетилова.

Встановлення термінів служби

В Офісі військового омбудсмена створили спеціальну робочу групу, яка аналізує можливість визначення конкретних строків служби для військовослужбовців.

Зараз дивляться

Як пояснила військова омбудсменка Ольга Решетилова, ключовим є забезпечення права на визначеність — адже тривала невизначеність негативно впливає на психологічний стан військових, спричиняючи виснаження та деморалізацію.

За її словами, багато захисників перебувають у строю ще з 2014 року або з початку повномасштабного вторгнення, і відсутність зрозумілих горизонтів служби лише поглиблює навантаження.

— У будь-якої людини, якщо немає визначеності в житті, це може призвести до вигорання, деморалізації, навіть до депресії. А наші військовослужбовці, хто з 2014-го року, хто з 2022-го і пізніше, живуть у постійній ситуації невизначеності, — каже Ольга Решетилова.

Решетилова наголошує: попри поширену думку, що достатньо просто підрахувати кількість мобілізованих і визначити ротації, на практиці ця модель значно складніша. Вона має враховувати питання справедливості мобілізації, зокрема проблему бронювання та наявність корупційних схем.

Окремо вона звернула увагу на дискусії щодо посилення відповідальності за самовільне залишення частини (СЗЧ). На її думку, першочергово держава має посилити відповідальність за ухилення від служби, адже нині основний тягар обмежень несуть саме військові, тоді як частина суспільства уникає відповідальності.

— Бо виходить, ми декларуємо, що військовослужбовці — це найкращі люди, ми їм вдячні, але вся відповідальність і всі обмеження постійно падають тільки на них, — каже Ольга Решетилова і наголошує, що значна частина суспільства не відчуває обмежень та своєї відповідальності.

Чому уникають мобілізації

Також вона підкреслила, що значна кількість військовозобов’язаних уникає мобілізації саме через невизначеність. Натомість чіткі строки служби — наприклад, 2–3 роки — дали б людям можливість планувати своє життя та зробили б систему ротацій більш зрозумілою.

— Треба не тільки порахувати, скільки у нас мобілізаційного ресурсу, скільки вже служить, скільки доведеться звільнити, якщо будуть терміни служби. Ще є питання соціології, соціальної психології, комунікації. І це все вкладається в формулу, — наголошує військова омбудсменка.

У робочій групі вже працюють над відповідною формулою, однак попереджають: легких і популярних рішень не буде. Частина суспільства може сприйняти такі зміни негативно, проте без цього, за словами Ольги Решетилової, неможливо уникнути надмірного навантаження на тих, хто воює вже роками.

Водночас вона зазначила, що питання запровадження чітких термінів служби напряму пов’язане з мобілізацією. Без її посилення очікувати на конкретні строки служби не варто.

— Тим, хто тікає від служби уже не один рік, це не сподобається. Але без цього ніяк. Не можна паразитувати безкінечно на одних і тих самих людях, їхній ресурс теж закінчується, — каже військова омбудсменка.

Читайте також
Мобілізація з 1 квітня 2026 року: бронювання, відстрочки та нововведення
мобілізація з 1 квітня

Джерело: РБК-Україна

Пов'язані теми:

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.