Українські спецслужби 6 років знали про план захоплення Криму і нічого не робили (відео)
Попереджений – значить, озброєний. Про плани захоплення росіянами Криму вітчизняні спецслужби, найімовірніше, знали давно, але висновків не робили. 2008 рік – штабні навчання організації «Братство». Обговорюють план нападу на Крим. Він ідентичний анексії автономії 2014-ого.
Учасник тих штабних навчань Олексій Арестович каже – про такий варіант російської агресії він здогадався ще десять років тому, коли працював у головному управлінні розвідки Міністерства оборони України. Підґрунтя для цього давали спроби росіян закріпити в Криму Юрія Мешкова та конфлікт навколо коси Тузла.
«Якщо вдирається РФ зі знаками розрізнення то це війна офіційна. Коли невідомі без знаків розрізнення, ми їх називаємо самообороною – воювати з власними громадянами, якщо це самооборона? У армії є принциповий бар’єр. Вона не може застосовувати зброю по своєму населенню в принципі ні психологічно, ні законодавчо. І на це йде розрахунок. Що військові зайдуть в ступор», – каже співробітник головного управління розвідки Міністерства оборони України у 1999-2005 роках Олексій Арестович.
Росія подала захоплення Криму як внутрішньо громадянський конфлікт – як це робилось останніми роками і в інших країнах колишнього СРСР. Свої ідеї Арестович відніс керівникам, каже – вони його не почули.
«Реакція була більш ніж адекватною. Вони сказали – не треба цієї фігнею займатися, давайте займатися економікою», – говорить Олексій Арестович.
Те, що воєнна агресія на порозі – зрозумів остаточно торік у листопаді й генерал-майор Ігор Воронченко, якого 4 дні росіяни тримали в полоні у Криму.
«Були оперативні відомості про передачу нібито для прикриття олімпіади передачі в оперативне підпорядкування південному округу чотирьох новостворених бригад», – каже заступник командувача ВМС України з берегової оборони, начальник управління ВСУ України берегової охорони Ігор Воронченко.
На штабних навчаннях у січні військові розглянули 5 варіантів агресії, один з яких спрацював. У перші години Воронченко пропонував перекрити повітряний простір, море, перешийок та переправи, але його теж не почули в Києві.
«Техніка стояла практично в колонах. Потім отримав команду від Березовського покласти зброю на склад», – розповідає Ігор Воронченко.
Натомість у Сімферополі та Феодосії наші військові бачили облаштовані снайперські точки, їм відрізали зв’язок. Мовчанню Києва в розпал нарощування російських військ у Криму намагаються знайти пояснення. Очевидно, нова влада чекала допомоги Заходу і сама нічого не чинила. Про агресію в Криму українську владу вже багато років попереджали й експерти.
«Загроза Росії в жодній доктрині, в жодній стратегії не розглядалася серйозно як потенційна загроза. Що давало підстави до цього серйозно ставитися – це дії Росії», – каже директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.
Окрім Тузли 2007 року Росія вийшла з договору про звичайні озброєння у Європі і могла безконтрольно переміщувати військових. Одночасно українські збройні сили розвалювались, ними навіть керували міністри-громадяни Росії – Дмитро Саламатін та Павло Лебедєв.
«Судячи з того, який сценарій розгортався з 2010 по 2013 рік в силовому секторі в секторі безпеки, можна зробити висновок про те, що це був синхронізований підхід синхронізований сценарій з української і з російської сторони. Я маю на увазі сценарій розвалу сектору безпеки. Особливо спецслужб, збройних сил, силових підрозділів міліції», – каже директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.
Крим, а нині й схід України довели, як дорого коштує нехтування плануванням у військовій справі. А тепер сепаратистські настрої перекидаються і на південь України. Адже захопивши і його, росіяни повністю контролюватимуть Чорне море та Молдову. А Україна може перетворитися на маленьку слабку частинку колись потужної держави.
// Факти, ICTV