Українські військові на передовій більше скидають на «ополчення» — бійці лише мріють про нормальне постачання форми, техніки і навіть харчування.
На блокпості, який контролює батальйон «Горинь», бійці хизуються новим спорядженням. Держава розщедрилася непоганими касками. Але на цьому все. Хлопці сподіваються, що їм перепаде і нові форма й взуття. Бійці на фронті вже шостий місяць. Амуніція стільки не «живе». Після першого ж прання зсихається до меншого розміру, а потім розлазиться по швах.
Взуття – те, що військові просять у волонтерів насамперед. Навіть гумові черевики невідомого виробництва кращі за вітчизняну кирзу, яку вони бачили. Бійцю із позивним «Дєд» дуже хочеться дізнатися у тиловиків, хто більше схожий на стихійне ополчення – українські військові чи бойовики? Чоловік воює у раритетних тілогрійці та ватних штанях. Такий собі привіт з середини минулого століття.
Цього дня укріплення під Дебальцевим інспектують, як тут кажуть, «звьоздочкі» – армійські генерали. Краще б звернули увагу на армійський транспорт – злиться медик батальйону. Окрім старої «Газелі», БРДМів, «Ниви» та мікроавтобуса «Мерседес» солдати з «Горині» ще мають бойовий шкільний автобус – для перевезення особового складу.
Краще в цьому батальйоні з продуктами. Цього тижня навіть привезли сосиски. І, що дивно, навіть не волонтери. Тушонка та кілька, кажуть, непогані. Однак, дивує, що рибні консерви – з окупованого Севастополя.
Волонтерів на передовій завжди чекають. Вони, як янголи-охоронці, везуть їжу, одяг, взуття. Цього разу привезли раритетний радянський прилад нічного бачення, який треба включати у …розетку. Тут і такий музейний експонат стає у нагоді, бо з електронікою і оптикою на передовій завжди сутужно.
Солдати не зважають на труднощі і готові йти у бій. Однак, вимагають, щоб тилові служби гарно працювали не лише на паперах.
— Не дивлячись на стан техніки, яку нам видали, ми готові воювати, — говорить боєць із позивним «Філін», — Спонсори і волонтери роблять все можливе, щоб ця техніка виїжджала на бойові завдання і виконувала їх. А ми робимо все, щоб наша Україна не дісталась ворогу, відстоюємо свою землю навіть на тій техніці, яку нам видали.
Забезпечення підрозділів на передовій – ахіллесова п’ята нашої армії, хронічні безлад і корупція. Це добре розуміють і тиловики Міністерства оборони. Принаймні, цілий тиждень вони старанно уникали давати відповіді на прямі запитання журналістів про фронтові поставки. Адже довелося б розповідати, що на десятий місяць війни досі нема єдиного сучасного стандарту військової форми, а якість амуніції не витримує випробувань бойовими умовами. Втім, інтендантам ті проблеми до лампочки, адже особисто вони на фронті не воюють.
Руслан Тарасов, «Дістало!»