Вибори президента Могилянки: що відбувається і чому МОН не визнає результати

Нещодавні вибори президента Києво-Могилянської академії набули неабиякого розголосу. Обурення студентів і громадськості спричинило рішення Міністерства освіти та науки.

У МОН не визнали результатів голосування та призначили новий конкурс на посаду президента вишу.

Як пояснюють таку позицію у міністерстві та чому із нею незгодні представники освітньої спільноти – читайте у матеріалі.

Вибори президента

20 січня 2022 року у Національному університеті Києво-Могилянська академія відбувся перший тур виборів президента ВНЗ. Згідно з протоколом виборчої комісії, кандидати отримали таку кількість голосів: Олександра Гуменна – 201 голос (33,9%), Сергій Квіт – 232 голоси (39,1%).

Участь у голосуванні взяли 457 виборців (77,06%) із 593. 22 виборці (3,7%) не підтримали жодного кандидата, було зіпсовано два бюлетені (0,3%).

Другий тур виборів проходив 27 січня. Наступного дня, вранці 28 січня, були оприлюднені результати голосування, згідно з якими Сергій Квіт набрав 235 голосів (52,80%). Водночас за його опонентку, Олександру Гуменну, проголосував лише 191 виборець (42,92%).

Проти всіх було 18 голосів (4,04%), зіпсували один бюлетень. Загальна присутність на виборах становила 445 виборців (75,04%).

Тому, за результатами підрахунку голосів, новим президентом НаУКМА оголосили Сергія Квіта.

Сергій Квіт

Правовий висновок щодо результатів виборів

У правовому висновку експертів, серед яких є заслужені юристи, кандидати юридичних наук, доктори права, щодо результатів другого туру виборів президента йдеться про те, що жодних підстав сумніватися у результатах виборів 27 січня 2022 року немає.

Вони наголошують: законом України Про вищу освіту передбачено, що обраним керівником закладу вищої освіти вважається кандидатура, яка набрала у другому турі понад 50% голосів осіб, які взяли участь у голосуванні. До списків виборців було включено 593 особи, участь у голосуванні взяли 445.

– Кількість голосів, поданих за Сергія Квіта, з урахуванням бюлетенів з усіх трьох скриньок, становить 235, що на підставі абзацу 12, частини третьої, статті 42 закону Про вищу освіту є підставою визнання цього кандидата обраним, – йдеться у висновку.

Спроба зірвати вибори

У тому ж таки правовому висновку йдеться по те, що під час проведення голосування трапився інцидент, яким хотіли зірвати вибори.

Так, 27 січня, близько 13.30, орієнтовно 11 чоловіків спортивної статури викрали одну скриньку з бюлетенями і влили зелену рідину в іншу. На місце викликали поліцію, яка склала протокол, а згодом знайшла і повернула викрадену скриньку з мінімальними пошкодженнями орієнтовно о 14.10.

Виборча комісія вирішила не зупиняти голосування та використати третю (запасну) скриньку, яка була належно опечатана перед початком голосування.

Після завершення голосування виборча комісія вирішила оглядати, відкривати та підраховувати бюлетені у кожній скриньці окремо. Бюлетені в усіх скриньках, зокрема й у тій, що була викрадена, визнали належними і такими, що можуть бути враховані для встановлення результатів виборів.

Експерти, які складали правовий висновок, пояснили, що виборча комісія не мала правових підстав припиняти голосування навіть після того, як одну скриньку викрали, а в іншу залили рідину. Оскільки:

• списки виборців та невикористані бюлетені залишалися під контролем;
• у приміщенні для голосування була запасна скринька;
• до завершення голосування (15.00) з моменту викрадення скриньки залишалося ще 1,5 години, а дані протоколу виборчої комісії вказують на те, що за цей період проголосували ще 103 виборці;
• від моменту викрадення виборча комісія використовувала тільки нову скриньку, щоб окремо підрахувати голоси, які були до та після інциденту.

Крім того, коли члени виборчої комісії оглянули викрадену скриньку після її повернення, то встановили, що характер пошкоджень чітко вказував на те, що з неї просто не могли витягнути бюлетені.

Також у правовому висновку наголосили, що коли виборча комісія ухвалювала рішення враховувати ці бюлетені під час підрахунку голосів, жодних заперечень з боку кандидатів, спостерігачів і представника Міністерства освіти не було. Як не було і жодних письмових заяв або скарг.

Відповідно, експерти дійшли висновку, що всі дії виборчої комісії є законними.

Тому у правовому висновку зазначили, що Міністерство освіти і науки повинно укласти контракт на п’ять років із обраним президентом НаУКМА Сергієм Квітом.

Позиція Міністерства освіти

2 лютого у Міністерстві освіти і науки повідомили, що експертно-кадрова комісія встановила порушення законодавства України та статуту університету у процесі проведення виборів НаУКМА.

Тому, з огляду на це, МОН вирішило рекомендувати оголосити новий конкурс на посаду президента Національного університету Києво-Могилянська академія.

У коментарі Укрінформу міністр освіти та науки Сергій Шкарлет заявив, що не визнаватиме результати виборів президента НаУКМА, бо вони відбулися з порушеннями.

– Визнати вибори, які відбувалися не у відповідності з процедурою, міністерство не може. Всі ці порушення викладені спостерігачем, який від МОН був у закладі вищої освіти і спостерігав за цими виборами. Там була залучена поліція, ми запросили і записи з камер відеоспостереження, де чітко було видно, що є ознаки того, що виборча скринька залишала виборчу дільницю майже на годину.

Скринька була розбита. Чи ту вони повернули, чи іншу – багато питань можна ставити. Тому як міністр, як колишній ректор, я точно не визнаю ці вибори. Більш того, буде наказ про проведення повторних виборів, – заявив він.

Сергій Шкарлет

За словами Шкарлета, повідомлення про порушення процедури виборів, окрім повідомлення спостерігача від МОН, було і від одного з кандидатів на виборах у НаУКМА – в.о. президента НаУКМА Олександри Гуменної.

Позиція студентів і наглядової ради університету

Наглядова рада Національного університету Києво-Могилянська академія (НаУКМА) засудила рішення Міносвіти оголосити повторний конкурс на посаду президента навчального закладу.

– Такі дії посадових осіб МОН України є протиправним втручанням у вибори президента НаУКМА, порушують право університету на автономію та самоврядування та мають ознаки зловживання владою або службовим становищем.

Зі свого боку студенти Києво-Могилянської академії оголосили безстроковий страйк через рішення Міносвіти призначити повторний конкурс на посаду президента ВНЗ.

Вони переконані, що Міністерство освіти і науки перевищило свої повноваження, коли не визнало результати виборів президента Національного університету Києво-Могилянська академія.

– Ми вважаємо наказ міністерства про призначення нового конкурсу на посаду президента НаУКМА недотриманням чинного законодавства, наступом на університетську автономію та знеціненням академічних свобод, – йдеться у спільній заяві.

Водночас засновник Всеукраїнської освітньої компанії Setstud, експерт з освітніх питань Олександр Кондратюк у коментарі Фактам ICTV говорить, що ситуація з перевиборами в Києво-Могилянській академії має ознаки втручання в академічний процес та автономію ВНЗ.

Адже, за рішенням виборчої комісії, а також на підставі закону Про вищу освіту, вибори президента в НаУКМА відбулися.

Олександр Кондратюк припускає, що невизнання результатів і призначення нового конкурсу за три місяці радше нагадує небажання бачити на чолі столичного ВНЗ переможця виборів.

Також Олександр Кондратюк звертає увагу на те, що рішення МОН видається необґрунтованим ще й з огляду на схожі за сценарієм нещодавні вибори у новоствореному харківському Державному біотехнологічному університеті.

Там наприкінці грудня теж обирали ректора. Тоді, за дивним збігом обставин, під час 20-хвилинного кварцування кімнати наприкінці голосування почали відбуватися незрозумілі метаморфози.

За свідченнями спостерігачів, бюлетені акуратно склалися, ніби миттєво заразилися педантичністю. Але це нікого зі спостерігачів МОН не здивувало.

Вимагає аргументувати призначення нових виборів і голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

– Я завжди був і залишаюсь прихильником університетського самоврядування, за яким тільки спільнота університету має право обирати собі очільника. І це право – священне! Адже це частина народовладдя.

У межах парламентського контролю надіслав звернення до Сергія Шкарлета з вимогою обґрунтувати рішення МОН щодо відмови визнавати результати виборів президента НаУКМА, а також аргументувати рішення щодо призначення повторних виборів, – зазначив він.

Що передбачає закон

Стаття 42 закону Україну Про вищу освіту чітко говорить:

– Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо участь у них взяли більше 50% загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах, кожен з яких має один голос і голосує особисто.

Обраною керівником закладу вищої освіти вважається особа (кандидатура), яка набрала більше 50% голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, а в разі проведення другого туру – більше 50% голосів осіб, які взяли участь у голосуванні.

Як бачимо, у законі нічого не сказано про те, що Міносвіти може не визнавати вибори. Але закон також говорить: якщо особа (кандидатура), обрана керівником закладу вищої освіти, не пройшла спеціальної перевірки, то засновник ВНЗ або уповноважений ним орган протягом семи календарних днів після її закінчення оголошує новий конкурс на заміщення посади керівника закладу вищої освіти.

Водночас у тому ж таки коментарі Укрінформу Сергій Шкарлет повідомив, що МОН справді отримало пакет документів, які за результатами виборів подав один із кандидатів на посаду президента Сергій Квіт. Але, за його словами, ці документи будуть розглянуті найближчим часом.