Ховали потай від студентів трупи: яка доля знищеного росіянами університету у Маріуполі

Окупанти у Маріуполі заявили про відновлення роботи університетів та коледжів. Але, де вони візьмуть викладачів та студентів – не сказали. Так само не повідомили, у яких будівлях будуть проводити навчання. Адже від тих університетів, що були, майже нічого не залишилося. Від масових обстрілів постраждав і Маріупольський державний університет.

З середини квітня він відновив свою роботу у Києві. Один із корпусів навчальному закладу надав Київський національний університет будівництва та архітектури.

Ректор Маріупольського державного університету Микола Трофименко каже, їхній виш – найбільший на Донеччині: 4,5 тис. студентів, 300 викладачів, 8 корпусів, навесні мали закладати фундамент під ще один. Та 24 лютого почалися перші обстріли міста.

– Ми вивезли сервери та важливі документи у Дніпро спочатку, потім у Львів, де зараз ті сервери розгорнуті, де запущена наша платформа дистанційного навчання. 25 лютого всі співробітники ще були на робочих місцях, – розповідає ректор університету Микола Трофименко.

Він каже, що у гуртожитках залишалися студенти, зокрема й іноземці. Вони самоорганізувалися: чергували, варили їжу на багатті. Деякі студенти разом із родинами почали переїжджати у гуртожиток, коли їх житло потрапляло під обстріли. Тоді вже в Маріуполі зникло світло, зв’язок та вода, почалось справжнє пекло.

– Ми намагалися не показувати це дітям, але дійсно виносили трупи. Ховали біля місця, де ми готуємо їжу. Було і те, що ми бачили своїх друзів, які загинули. Оце було найстрашніше, – розповідає відповідальний секретар університету Юлія Демидова.

Ректор із родиною виїхав 15 березня. Їхня евакуаційна колона потрапила під ворожі обстріли. Що ж залишилось від університету, ректор дізнавався по фото та відео, які йому надсилали. У його кабінет було пряме влучання, а по всій території багато трупів, не залишилося жодної вцілілої будівлі.

– Те що залишилось, мародериться з боку росіян. Вони вивозять усю техніку, будівельні матеріали, знімають ламінати з підлог, вимикачі, розетки, – каже Микола Трофименко.

Відомо про вісім загиблих співробітників Маріупольського державного університету. Є ті, з ким зв’язку немає досі, але більшість усе ж евакуювалися.

– На жаль, я цей жах двічі переживаю, тому що я була в Донецьку. Я жила в Донецьку. Я виїхала у 2016 році, і вже була впевнена в тому, що у Маріуполі моя буде родина завжди. Знову довелося все починати з білого аркуша, – розповідає помічник проректора з науково-педагогічної роботи Лідія Коробченко.

Спочатку відбудовувати доведеться і Маріупольський державний університет, бо те, що з ним зробили російські військові ремонту вже не підлягає.

Читайте також

Окупанти заманюють евакуйованих маріупольців до міста “таємною” інформацією про знесення будинків