Квест “добіжи до туалета”. Чому у Києві та Львові не вистачає громадських вбиралень

Три мільйони туристів відвідують Львів щороку. Вивчають старовинну архітектуру, гуляють парками, смакують каву та дегустують місцеву їжу. А от безпроблемно сходити в туалет не можуть. Бо їх тут майже немає.

Нині у місті працює лише 5 комунальних вбиралень. Всі інші закинуті та перетворилися на смітники. І це змушує людей бігати під дерева та у двори. У спекотну погоду через це навкруги страшенний сморід.

Місцева влада не особливо переймається. Мовляв, немає скарг від людей – немає і проблеми. І запрошує у свій туалет.

У столиці за останні два роки кількість комунальних туалетів скоротили удвічі. На весь тримільйонний мегаполіс їх 150. Тож часом пошуки вбиральні – це справжній квест. Особливо у центрі Києва. Хоча відповідно до будівельних норм на тисячу населення має бути одна туалетна кабінка. А у середмісті щодня гуляють десятки тисяч людей.

А от якістю послуг столичні туалети відрізняються від львівських. Тут і прибрані приміщення, і є елементарне – туалетний папір та вода.

Дивіться: Громадські туалети: неможливо знайти, сморід та антисанітарія

За такий комфорт треба заплатити 4 гривні. І таких поки одиниці.  Натомість безкоштовні клозети – можна знайти на запах. Приміром біля Києво-Печерської лаври.

Та найцікавіше, за дотримання будь-яких санітарних норм у громадських туалетах в країні ніхто не стежить. Радянські норми скасовано, а нові ще не написали. Більшу частину всіх міських вбиралень контролює Київ-фод-Фонд.

Щоправда, нині комунальники сподіваються на так звану туалетну реформу. Коли кожен район відповідатиме за вбиральню на своїй території. Але все це поки на папері. І доки чиновники мізкують над цим питанням, іноземцям та нашим землякам і далі доведеться підмочувати репутацію, де вдасться. До туалета добігти встигають не всі.

До слова, куди руки сунеш? Супрун розповіла про небезпеку у громадському туалеті.