Нова українська школа: чому реформа перебуває на межі зриву

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти України. Головне завдання – навчити дітей користуватися знаннями, критично мислити, не боятися висловлювати свою думку.

Першокласники у всій Україні почали навчання за новими принципами у 2018 році. З наступного року має приступити середня школа. Однак реформа опинилася на межі зриву! Чому? З’ясовували Факти ICTV.

Реформувати українську школу взялося декілька років тому Міністерство освіти. За задумом, нова українська школа має бути абсолютно іншою. Мета – навчити дітей користуватися знаннями, а не зазубрювати. Але тепер експерти та вчителі розповіли, що реформа перебуває на межі зриву.

Батьки учнів молодшої школи ведуть на навчання своїх діток. Усі вони навчаються за програмою нової української школи. Ідея НУШ – докорінно змінити концепцію школи. Діти мають не просто заучувати факти, а вчитися застосовувати знання на практиці, оскільки зараз із цим є проблеми.

Два роки тому результати Міжнародної програми з оцінювання освітніх досягнень учнів PISA шокували. Чверть українських підлітків не вміють аналізувати тексти та не знають, як працюють закони фізики. З математикою ще гірше – її погано склали 36% учасників ЗНО.

Фото: Depositphotos

Перші пілотні класи почали вчитися п’ять років тому. Вчитель Ярослава Тарсакова – першопроходець. Вона задоволена результатами своїх учнів.

– Була мета, що діти із задоволенням ходили до школи. Скасування оцінювання в початковій школі – це великий плюс. Бо вони знають, що мають право на помилку, – розповіла вчитель Ярослава Тарсакова.

Тепер ці діти – вже п’ятикласники, які мають стати провісниками реформи середньої школи. Але навчальний рік почали без повного комплекту підручників. І так у всіх пілотних школах.

– Цей вибір погано реалізований. На пів року відстає методичне забезпечення програми. І нам звісно важко, – зазначила директор середньої школи №5 у Києві Світлана Олексюк.

Експертка Іванна Коберник переконана, що реформа перебуває під загрозою, а винне у цьому Міністерство освіти. Запізнення з програмами та підручниками – половина справи. Під питанням їхня якість.

– Дуже схожі на старі програми. Є враження, що укладачі цих програм не читали стандарту про освіту. Ніякого наступництва немає. На апробації прислали підручник для п’ятого класу слово в слово як у старому, – поділилася Іванна Коберник.

Якщо програми не відпрацюють до початку наступного року, коли реформа має поширитись на середню школу, то її просто не буде. Невідомо, чи встигнуть навчити педагогів, яких значно більше, ніж у молодших класах.

В Інституті модернізації та розвитку освіти, де розробляють програми та затверджують підручники, погодилися, що все робили нашвидку.

– Модельні навчальні програми робилися у швидкі терміни. На початку липня ми мали вже програми. З середини липня почалася розробка навчальних матеріалів.

Чому матеріали для реформи розробляли впритул до навчального року? Чиновниця пояснила просто – чекали затвердження держстандарту. Але документ затверджувало й Міністерство освіти. Чому цього не зробили вчасно – відповіді немає.

Читайте також

У КМДА розповіли, коли школярі повернуться до очного навчання

Директори та вчителі, які брали участь у пілотному проекті, роблять все, щоб реформу не згорнули. Вони вірять, що зможуть її розвивати.

Директор столичної школи Дмитро Борсук показав обладнання кабінету біології. Його купували за шкільні кошти, не чекаючи допомоги. Тепер фактично все залежить від учителів.

Ймовірно, що у тих школах, де хочуть зробити реформу, вона буде у перспективі. Але чи вистачить цього ентузіазму всім?