Апаршин відміняє призов: чи зможе Зеленський реформувати оборонку

22 квітня команда Володимира Зеленського назвала головні позиції, які буде реформувати у сфері національної безпеки і оборони.

Військовий експерт Іван Апаршин назвав сім головних позицій: скасування призову, відкритий бюджет Міноборони, перегляд кадрів, соціальна допомога військовослужбовцям, реформа Укроборонпрому, співпраця з НАТО та ЄС, кримінальна відповідальність винуватих за Дебальцеве та Іловайськ.

Якщо розглядати перший пункт – скасування призову, то чисельність армії без призовників зменшиться на 30-40 тис. Але це необов’язково погано.

Потрібно мати на увазі, що у військовому бюджеті закладена велика сума, яка витрачається на призовників, більшость з яких не воюють на передовій. Відповідно, це фінансовий збиток для оборони.

Офіцери тренують їх не як воїнів, а як призовників. Тоді навіщо подібний концепт взагалі потрібен? Більш того, ці офіцери набагато потрібніші на фронті.

Територіальна оборона – 43 територіальних батальйону (15-20 тис. осіб), розміщені по всій території України. Вони прикріплені до своїх областей, і їхнє основне завдання – захищати ці області. Батальйони не беруть участь у війні, не виконуючи істотних функцій.

Країни НАТО та ЄС відмовилися від цього концепту після Другої світової війни через його неефективність. Сили територіальної оборони замінили на мобільні бригади.

У територіальних батальйонах в Україні немає необхідності. Це даремні витрати фінансові, витрати людських ресурсів, спорядження, зброї і бойових машин.

Нинішню ситуацію в секторі озброєння можна назвати одним словом – монополія. Вона повинна бути усунена і замінена здоровою конкуренцією.

Укроборонпром повинен бути ліквідований, але перед цим обов’язково потрібно провести повний аудит як всього майна корпорації, так і всіх справ і операцій, проведених за період її існування.

Військові підприємства повинні стати бізнес-структурами, які вироблятимуть продукцію і конкуруватимуть один з одним без підтримки держави. Більшість країн Заходу засвоїло цей урок ще за часів Першої світової війни. Так, у Великій Британії військове машинобудування було передано в руки приватних підприємців, незалежних від держави.

Тільки країни радянського табору до сьогодні підтримують концепт заангажованості держави, що стоїть за спиною всіх військових підприємств.

Коли держава керує підприємством, воно стає бюджетним і зникає необхідність поспіху і якості виконання послуг. Як і необхідність нововведеннь. Все те, чим може похвалитися тільки конкуруюча система.

Автор: Іраклій Джанашия, експерт з питань національної безпеки і оборони Українського інституту майбутнього.