PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Автор: Світлана Чуніхіна

Хто такі Гітлер та Сталін та чому виникають війни

Якби Гітлера, Сталіна і Муссоліні замкнули в тісній кімнати на цілий тиждень і примусили ділити одну буханку хліба і глечик води, що тоді сталося б?

Таку дитячу загадку американський журналіст Хьюберт Р. Нікербокер поставив перед Карлом Густавом Юнгом в 1938 році. Найвідоміший учень Фройда і засновник аналітичної психології відповів, що переміг би Сталін. Адже той – найбрутальніший і найжорстокіший серед них, “хитрий злісний чоловік”, “підсвідома тварина”. Хоча війна тривала не один, а 313 тижнів, в головному Юнг все ж був правий.

Весною 1945 року Гітлер вчинив самогубство, Муссоліні був страчений, а Сталін лишився сам знімати вершки перемоги у війні, розв’язаної силами усіх трьох диктаторів.

Читайте:  Експерт порівняв Путіна з Гітлером і сказав, коли почнеться Третя світова

Абсолютне безумство Другої Світової стало предметом численних психологічних і клінічних студій. Один дослідницький напрям фокусувався на патологіях особистостей політиків, що призводять свої та інші народи до війни.

Гітлеру інкриміновано некрофілічний характер та психотичні прояви. Сталіна визнано яскравим прикладом параноїдної особистості з потужно вираженими садистичними нахилами. Муссоліні ймовірно був притаманний злоякісний нарцисизм.

Тонкощі психопатології політиків загалом пояснюють масштаб катастрофи, проте не викривають її найсуттєвіші психологічні причини. А саме, чому нормальні, цивілізовані, здорові люди з ентузіазмом розділяють безумство своїх диктаторів і йдуть вмирати за їх схиблені ідеї, замість того, щоб просто ізолювати їх спеціалізованих закладах? Може тут є якась зла магія, масовий гіпноз?

Психолог Ерік Еріксон назвав Гітлера “коричневим дударем” за аналогією з казковим персонажем, який своєю музикою примушував щурів йти за ним, не розбираючи дороги. Проте люди не щури.

Тому частина дослідників шукала витоки війни у психологічних особливостях не стільки лідерів, скільки їх послідовників – простих німців, італійців, які вітали консолідацію фашистських режимів в своїх країнах, вбачаючи в них спасіння і вищу справедливість.

Той самий Юнг стверджував, що Гітлер – лише дзеркало підсвідомості німецького народу або рупор, що зміцнює неясний шепіт німецької душі. А значить, проблема в усій нації, а не тільки в фюрері.

Було б спокійніше знати, що війна та садизм, позамежна жорстокість ховаються лише в душах окремих людей – чи то безумців, чи то представників певних войовничих народів. Але це не є правдою, на жаль.

Читайте:  У Європі йде громадянська війна – Макрон

Зигмунд Фройд у 1932 році опублікував лист до Альберта Ейнштейна під заголовком “Чи є війна неминучою?”, яким стверджується: “…так, війни не оминути. Ні цієї, ні майбутніх. Адже інстинкт до знищення і ненависті так само вмонтований у психіку людини, як й інстинкт любові до ближнього”.

В більшості життєвих ситуацій ці інстинкти “працюють” разом. Саме тому в світовій історії повно сюжетів, коли прагнення досягти вищого блага для людства супроводжувались нелюдською жорстокістю. Первісна людина всередині кожного з нас диктує знищити суперника і силою взяти своє. Ідея австрійського психіатра полягала в тому, що зерно війни визріває в душі будь-якої людини.

Запобігти війні, яка Фройду була глибоко огидною, на його думку можна в двох напрямах. По-перше, у посиленні відчуття близькості, солідарності членів спільноти один з одним.

Для сучасної України, в якій кожна дискусія в Facebook перетворюється на знищувальну боротьбу з інакомисленням, це не самий реалістичний сценарій. Другий напрям – інтенсифікація тієї роботи, яку проводить з людською психікою культура.

Мається на увазі підкорення інстинктів інтелектові (що очевидно і без Фройда) і зміщення агресивних імпульсів ззовні в середину (що зовсім не так очевидно, проте в цьому ключ).

Тобто, мирний процес з точки зору психоаналізу – є процесом невротизації людини, переміщенням арени бойових дій з “глобальної шахової дошки” в глибину індивідуального внутрішнього світу. Не самий приємний сценарій. Проте альтернатива неврозу мирного життя – психоз війни.

В інтерв’ю Юнга, що вийшло через два дні після завершення Другої Світової війни, він вперше запропонував ідею колективної провини німців за кошмар нацизму. Для психолога, мовляв, це беззаперечний факт: визнання провини – єдиний шлях до зцілення нації.

Юнг знов був правий. Колосальна робота німців над вивченням і прирученням власних психічних демонів (або деструктивних інстинктів, як їх називав Фройд, проте вони давно не погоджувались один з одним ні в термінах, ні в чому іншому) досі є потужною запорукою миру в Європі. “Я вірю в демонів!, – сказав Юнг в тому інтерв’ю. “Проте люди, які не бачать і не хочуть бачити темних сторін своєї психіки, вважають мене божевільним”.

Читайте:  Нова війна почалася, шансів стримати немає – генсек ООН

І це реальність, з якою не надто важко примиритися: війна з внутрішньою тьмою, яку кожен з нас мусить вести на самоті – єдиний спосіб захистити себе й інших від коричневого дударя війни. Який наразі грає все гучніше і гучніше.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка