PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+
Автор:Ілля Єременко

Енергоефективність в Україні: як утеплити оселю та не платити шалені рахунки

Українська влада та населення продовжують приділяти енергоефективності недостатню кількість уваги. У 2018 році Уряд виділив 400 млн грн на фінансування програми “теплих” кредитів.

У порівнянні із сумою, яку заклали у держбюджеті-2018 на субсидії, “теплі” кредити – це крапля в морі. У 2018 році на субсидії заклали 71 млрд грн. Тобто, 400 млн грн – це 0,0006% від фінансування субсидій у 2018 році.

У проекті закону України Про національний бюджет 2019 – сума залишилася незмінною – все ті ж 400 млн грн на “теплі” кредити та 1,6 млрд грн на ще не діючий Фонд енергоефективності. На перший погляд сума фінансування здається значною, враховуючи дефіцит бюджету та його навантаження.

Як справи у Фонду енергоефективності

Ця інституція поки ще не почала свою роботу. Оптимістично – почне працювати з весни 2019 року. Фонд у перші роки роботи допомагатиме лише ОСББ і у 2019 році матиме у своєму розпорядженні 3,2 млрд грн державних коштів (1,6 млрд грн – з бюджету 2018 р., та 1,6 млрд грн – з бюджету 2019 р.).

На “теплі” кредити, які залишаються єдиною діючою програмою державної підтримки енергоефективності, планують виділити знову мізер. Враховуючи великий запит від населення на утеплення, цих коштів вистачить на кілька місяців роботи програми.

Тож, фахівці громадських організацій продовжують наголошувати на необхідності збільшення видатків на підвищення енергоефективності українських домівок. Щоб кожен мав можливість утеплитися, потрібно на програми енергозбереження виділяти 1% коштів з бюджетів усіх рівнів – національного, обласного, місцевого.

Водночас, громадяни доводять, що робити власні домівки енергоефективними – нагальна потреба. 18 квітня цього року Держенергоефективності повідомило про старт “теплих” кредитів. Через кілька днів Агентство сповістило, що за 3 дні дії програми населення та ОСББ залучили 270 “теплих” кредитів на суму 23 млн грн.

Як українці можуть утеплити свою оселю

З жовтня 2014 року для населення та ОСББ діє програма “теплих” кредитів. У рамках програми передбачена компенсація на заходи енергоефективності. Мова йде про такі відсотки відшкодування:

  • 20% суми кредиту (але не більше 12 тис. грн) на придбання негазових/неелектричних котлів для фізичних осіб.
  • 35% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) на придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для фізичних осіб.
  • 40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн в розрахунку на одну квартиру) для ОСББ/ЖБК, як юридичних осіб, для загальнобудинкових заходів.

Отримати відшкодування можна лише на обладнання та матеріали, які відповідають критеріям такого фінансування. Їх можна переглянути в каталозі товарів і технологій.

Індивідуальний позичальник може отримати компенсацію (грант) до €3 тис. Відшкодування складає 35% від суми кредиту або інвестицій у енергоефективні технології, включаючи монтажні роботи та доставку.

Читайте: ЄС виділить Україні €54 млн на енергоефективність Квартира за півціни: нові умови програми Доступне житло Пільги або субсидія: Кабмін дозволив українцям обирати

У 2019 році в Україні повинен запрацювати довгоочікуваний проект, про який говорять ще з 2016 року. Мова йде про Фонд енергоефективності. У Фонді ОСББ зможе отримати допомогу на енергомодернізацію, або її компенсацію. Для цього варто буде зробити кілька кроків:

  • Обрати один із пакетів енергоефективності.
  • Надати до Фонду через банки сертифікат про енергоаудит.
  • Зібрати документи для банку для отримання кредиту.
  • Отримавши кредит, самостійно обрати виконавця робіт з енергомодернізації будинку.

Якщо особа взяла “теплий” кредит, є можливість отримати вищий процент компенсації, аніж, наприклад, 35% на матеріали. Зробити це можна за допомогою програми відшкодування кредитів на заходи енергоефективності, які прийняті на рівні області, району чи окремого населеного пункту.

Чи виправдає надії Фонд енергоефективності

Ця установа ще не запрацювала. Можна лише робити припущення про те, як ефективно працюватиме Фонд, але він має низку переваг над “теплими” кредитами:

  • Обов’язковий енергоаудит результативності та комплексний підхід. Для отримання допомоги від Фонду варто буде зробити енергоаудит. Крім того, з Фонду можна буде отримати кошти на комплекс заходів, а не на точкові можливості.
  • Передбачає стабільне фінансування. Фонд існуватиме завдяки коштам з держбюджету та інвестицій. Фінансування Фонду з бюджету у цьому році передбачене у розмірі 1,6 млрд грн. Крім того, у квітні Україна та ЄС підписали угоду про те, що Євросоюз виділить €50 млн безповоротної допомоги для роботи Фонду.

Так, Фонд енергоефективності (за підрахунками Мінрегіону) здатний дати наступне:

Чому Уряд має збільшувати фінансування

Енергоефективність – це:

  • Зменшення платіжок для населення, і відповідно зменшення видатків на субсидії з державного бюджету на оплату комунальних послуг. Збережені кошти можна знову перенаправляти на енергоефективність.
  • Зростання економіки за рахунок розширення ринку енергоаудиту, енергоефективності, поява нових виробничих потужностей у галузі.
  • Нові робочі місця.
  • Зниження викидів вуглекислого газу за рахунок скорочення споживання енергії та перший крок на шляху переходу на відновлювані джерела енергії.
  • Комфорт громадян у власних оселях.

Скільки потрібно грошей, щоб оновити житловий фонд

За оцінкою екологічних організацій, що займаються питанням енергоефективності, державна підтримка енергоефектиних заходів має становити 7-8 млрд грн щорічно (мінімум 1% від загальної суми національного та місцевих бюджетів).

А краще – значно більше, оскільки для утеплення усього житлового фонду потрібно 1 350 млрд. грн. Саме така підтримка зможе забезпечити громадянам менші платіжки за опалення та життя в більш комфортних умовах.

Автор: Ілля Єременко, голова Української Кліматичної Мережі.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка