Місцеві вибори в Україні: як проходитимуть та чого варто остерігатись

З 1 січня 2020 року набув чинності новий Виборчий кодекс.

Згідно з чинним законодавством, місцеві вибори мають відбутись в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень, тобто 25 жовтня 2020 року. Пройдуть вони одночасно на всій території країни – виборці обиратимуть представників місцевих органів влади та мерів міст.

Партія Слуга народу вважає, що проведення дострокових місцевих виборів цілком ймовірне.

До строкових місцевих виборів Україна готова. Але дострокові можуть породити певні складнощі, оскільки за новою процедурою, яка є більш складною, треба підготувати технічний канал – людей, які працюватимуть у комісії та займатимуться підрахунком голосів, – розповідає політолог Ігор Рейтерович.

Склад виборчих комісій не змінювався впродовж багатьох років. Наразі потрібно витратити час та гроші, щоб підготувати людей та роз’яснити нові правила, зміни, що стали чинними. Загалом це не є проблемою, головне, щоб все було чітко розплановане, були виділені кошти.

Читайте: Місцеві вибори в Україні пройдуть восени 2020 року – Разумков

За дострокових виборів може виникнути хаос, а певні політичні сили будуть зацікавлені у ньому, що дозволить їм оскаржити результати виборів, посилаючись на порушення під час підрахунку голосів.

За новим Виборчим кодексом, система підрахунку голосів буде складніша, відповідно, від того, як технічні працівники працюватимуть, залежатиме результат. 

Перш ніж проводити місцеві вибори, варто ухвалити інші закони та зміни до децентралізації, щоб не було прогалин у законодавстві, у які можна буде бити.

Для початку варто ухвалити зміни до децентралізації  – чітко визначити, яка сфера компетенції буде у місцевих органів, за що вони відповідатимуть, на скільки років обиратимуть депутатів.

Місцеві вибори в Україні за новою системою – змагання особистостей, а не партій.

Мажоритарний момент залишився – є поділ на округи, необхідно збирати певну кількість голосів. Єдиний пропорційний момент – обов’язкова прив’язка до політичних сил. Ми говоримо про відкриту пропорційну систему, а там є конкретні особистості, відповідно, є можливості впливу на кількість голосів через відповідні механізми – як через агітацію, так і через непрямий підкуп.

Пропрезидентська партія вестиме боротьбу на місцевих виборах, проте ставка робитиметься не на особистості у регіоні, а на бренд та президента.

Наразі у цієї партії немає жодної роботи у регіонах, оскільки вони не попрацювали з самовисуванцями. На місцевих виборах вони знайдуть багато охочих піти під їхнім прапором, але чи будуть вони відомими у своїх регіонах, чи будуть активно працювати і про них будуть знати – питання риторичне.

Читайте: Місцеві вибори по-новому: як і коли українці обиратимуть місцеву владу

13 грудня 2019 року президент подав до Ради законопроект про зміни до Конституції щодо децентралізації. Той отримав шквал критики, непогодження комітету та був відправлений на заміну.

У першому варіанті префект мав право призупиняти діяльність ради, що свідчить про введення прямого президентського правління.

Люди, які будуть на посаді префекта, не можуть багато років обіймати її та повинні бути кар’єрними державними службовцями, мати відповідну освіту, бажано юридичну чи у сфері державного управління, стежити за дотриманням Конституції, час від часу мати змогу блокувати чи зупиняти дію певних постанов, вказувати на моменти, які варто узгодити та зробити відповідними до чинного законодавства України.

Якщо префекти перетворюються на паралельне джерело чи центр влади у регіонах – нічого хорошого з цього не буде. Почнеться війна між ними та місцевою владою, де виникатиме питання легітимності цих двох органів.

Прибравши всі функції ледь не президентського правління та зазіхання на інтереси місцевої влади, інститут префекта повинен бути. У Франції вони стежать за дотриманням Конституції, тобто якщо у них є сумніви щодо відповідності певних рішень, вони можуть зупинити їх та подати до Конституційного суду.

Офіс президента максимально відстоюватиме розширення повноважень, але у цьому питанні варто йти на компроміс, оскільки у протилежному випадку можуть бути позови до Конституційного суду за узурпацію влади.

Автор: Ігор Рейтерович, політолог.