PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Автор: Олег Саакян

Миротворці в Україні: коли чекати та чи допоможе

Всіх давно хвилює питання, чи буде введена миротворча місія на територію України?

Миротворці – це не зовсім той інструмент, який мав би використовуватись в ситуації російсько-української війни. Це інструмент для вирішення внутрішніх конфліктів і вводиться для того, щоб розборонити сторони.

В українській ситуації відбувається зовнішня агресія і цей інструмент з самого початку є невідповідним. Але, на жаль, іншого доступного інструменту міжнародне співтовариство запропонувати не може.

Миротворча місія в ідеальному сценарії для України – це введення її на прикордонні території з Росією, і можливе її ведення на окуповані території. Навіть, якщо миротворці були би введені тільки поруч з українським кордоном, то в такому випадку можливо говорити про процес деокупації.

Читайте: Путін, заручники і миротворці – всі подробиці розмови Порошенка та Меркель

При чому маю на увазі не суто силовий, з точки зору військових міркувань, а комплексний підхід.

Як мінімум, це унеможливило би доступ до боєприпасів з Російської Федерації, який був би перерваний. І відповідно з плином часу, так чи інакше, окупаційним адміністраціям довелося б піти на певний перемовний процес.

Російський сценарій введення миротворчої місії виключно на лінію розмежування, навпаки, виступає гарантією того, що реінтеграція не відбудеться. Відбуватиметься консервація російського впливу, а елітарні видатки по забезпеченню безпеки окупованих територій підконтрольних Росії буде перекладений на міжнародне співтовариство.

Ми отримаємо міжнародно-охоронний анклав Російської Федерації. І це є негативним сценарієм.

Миротворці – це не зовсім підходящий інструмент, і це розуміють всі сторони, але про них набагато зручніше говорити, ніж про війну. Європейському виборцю приємніше чути, коли очільник держави говорить про наведення миру, а не про війну, про миротворчу місію, а не про проведення більш широкомасштабних воєнних дій.

Це більше вигідно і з позиції зовнішнього контексту. Таким чином, говорячи про миротворців, завжди можна не називати речі своїми іменами. Всі розуміють, що Росія не тільки ворог, а окупант, але умовні “ми” так її не називаємо через те, що ми знаходимося в процесі обговорення миру, і тут вона нам потрібна як конструктивний партнер.

Для України миротворча місія – найкраще серед найгіршого. Іншого сценарію розвитку подій немає, тим паче, що воювати за нас ніхто не буде, а українські сили поки що неспівмірні з російськими.

Існують формальні процедури, при якій мають бути введені миротворці. Вони полягають в забезпеченні сталого перемир’я і гарантіями цього перемир’я є сторони конфлікту.

Читайте: Сенцов і мандат миротворців на Донбасі – зустріч Путіна і Меркель

Росія наполягає на визнанні окупаційних адміністрацій другою стороною конфлікту, що для України є неприйнятним. Це реальний камінь спотикання, оскільки Росія не визнає себе стороною конфлікту, а Україна не піде на визнання маріонеточних окупаційних адміністрацій.

Поки що жодного вірогідного сценарію як можна обійти цю ситуацію не існує. Тому введення миротворчої місії на територію України є питанням, яке повисло у повітрі.

Автор: Олег Саакян, політолог 

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка