Забруднення повітря в Україні: чому та як покращити ситуацію

З 15 жовтня спеціальними мобільними додатками в Україні фіксують забруднення повітря.

Проте в Укргідрометцентрі пояснюють, що рівень забруднення повітря у містах України є типовим для цієї пори року. У жовтні в країні переважає суха погода, немає сильних вітрів. Одночасно з цим у приземному шарі наявні затримувальні шари інверсій та ізотермій, які призводять до утворення туманів вранці та ввечері.

Системи моніторингу показують, що в Україні забруднене повітря. А якщо вийти на вулиці Києва, Запоріжжя, Маріуполя – то це легко й відчути. Вже тривалий час над нашим регіоном панує антициклон – температура вище норми, опадів практично немає, вітер або слабкий, або взагалі штиль. Тому викиди не розносяться вітром, а так і залишаються там, де їх продукують, – розповідає голова Української кліматичної мережі Ілля Єременко. 

Статистика говорить, що саме забруднене повітря спричиняє чи не найбільшу кількість захворювань.

Читайте: В Укргідрометцентрі пояснили причину смогу в Україні

Найбільшими забруднювачами повітря вважаються:

• важка промисловість: виробництво металу, цементу тощо;
• вугільна енергетика;
• транспорт, зокрема автомобільний;
• горіння та розкладання побутового сміття. 

Окрім шкідливих сполук, які повільно отруюють людей, ці забруднювачі викидають і великі обсяги парникових газів, прискорюють зміну клімату. Відповідно, зміни клімату спричиняють аномальні природні явища, такі як посухи, хвилі тепла, урагани, повені та інше. Ці ж посухи підвищують загрозу пожеж. Замкнене коло.

Восени у списку забруднювачів опиняються аграрії 

Селяни, фермери та агрохолдинги часто спалюють на полях рослинні рештки. Через це вивільнюються шкідливі речовини та вуглекислий газ, які поглинають рослини під час свого росту.

В селах, де немає централізованого вивозу сміття, взагалі всі відходи спалюють, зокрема і пластик. І це теж чималі викиди СО, СО2 та діоксинів азоту. 

Читайте: Без паніки і смогу. Що потрібно знати про забруднення повітря у Києві

Але головне – через ці непогашені побутові вогнища стаються великі пожежі. Вогонь перекидається на ліси й торфовища. 

Посухи додають клопоту

Торфовища законсервували у собі величезну кількість вуглецю і на 50-60% складаються з нього. Тому пожежа на 1 га торф’яника дає викидів у п’ять-вісім разів більше, ніж коли горить така ж площа лісу. 

Очевидно, що саме торфовища зробили основний внесок у нинішню ситуацію з забрудненням повітря в Україні. Вони горять довго і майже непомітно, а загасити їх надзвичайно складно – потрібна 1 тонна води на метр квадратний. Воду доставляти дорого. А на місцях її часто немає. Тому торфовища місяцями тліють, і загоряння виявляють лише тоді, коли дихати стає зовсім нічим. 

За повідомленнями ДСНС, такі осередки займання фіксують останні два місяці у більшості областей України. 

Як дізнатися, яким повітрям ми дихаємо? 

Моніторинг якості повітря в Україні має здійснюватися згідно з директивою 2008/50/ЄС. Відповідальні органи — ДСНС України й Український гідрометцентр. На початку 2019 року уряд затвердив порядок державного моніторингу якості атмосферного повітря.

Читайте: Чому в Києві смог і чи потрібно носити маску

Але насправді жителі міст досі не знають, куди звернутися і де знайти дані про те, чим вони дихають. Існують громадські ініціативи з моніторингу якості повітря та рівня забруднення повітря. Одна з них – SaveEcobot від ГО Safe Dnipro.

Українцям пропонують майже за собівартістю придбати датчики моніторингу якості повітря і навчають ними користуватися. Інтерактивну публічну карту Зелена книга також планують створити Open ACCESS. Геопортал міститиме наявні відкриті дані про стан атмосферного повітря та води. Але це обмежені та тимчасові рішення.

Покращити ситуацію з рівнем забруднення повітря в Україні можна, якщо запровадити вже затверджену систему державного моніторингу та значно підвищити ставку екологічного податку. Щоб підприємствам було вигідніше ставити фільтри, ніж продовжувати забруднювати. 

Необхідно посилити відповідальність за спалювання листя, стерні, сміття, розведення вогнищ у лісі, коли оголошено підвищену пожежну небезпеку. Адже наслідки від цих дій надзвичайно тяжкі, а збитки вимірюються мільйонами.  

Автор: Ілля Єременко, голова Української кліматичної мережі.