Зміни до Податкового кодексу: чому малий та середній бізнес самоліквідується

30 серпня на розгляд до Верховної Ради був поданий законопроект №1210 Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві.

4 вересня Володимир Зеленський визначив статус законопроекту як невідкладний, а 5 вересня документ передали на ознайомлення членам комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

Зміни ще більше ускладнять Податковий кодекс та збільшать податкове навантаження на підприємців, – говорить адвокат Ганна Лисенко.

Законопроект передбачає впровадження контролю за трансфертним ціноутворенням, правил оподаткування контрольованих іноземних компаній, обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами, застосування процедури взаємного узгодження, збільшення штрафних санкцій за порушення, пов’язані з реєстрацією податкових накладних, та за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань.

Читайте: Кабмін хоче ввести податки на шкідливі викиди

Зміни дуже ускладнюють адміністрування податків, про що говорить, наприклад, зменшення до 10 календарних днів строку для подання реєстраційної заяви у разі добровільної реєстрації платником податків, встановлення штрафу у розмірі 3,4 тис. грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних тощо.

Змінюється порядок оскарження рішень контролюючих органів. Скарга подається до Апеляційної ради з питань розгляду скарг платників податків, яку пропонується створити на базі виконавчої влади.

Запровадження нової процедури оскарження податкових рішень не призведе до реальної перевірки правомірності дій контролюючих органів. Оскільки, як показує практика, оскарження рішень до вищих органів фіскальної служби є недієвим інструментом. Лише суд ставить крапку у спорі між податковою та платником податку.

Скасування особистої відповідальності інспектора контролюючого органу також ускладнює взаємовідносини між платником податку та податковою. Жодний інспектор не намагається вирішити причину наявності боргу у підприємця, а лише нараховує безліч штрафів, пені, навіть не вказуючи періоди.

Законопроект значно розширює функції та права контролюючих органів. Збільшення строків проведення перевірок завдасть більше клопоту платникам податків та надасть більше можливостей та доступу до документів для контролюючих органів.

Запропонований розширений порядок проведення перевірок не на боці платника податку, хоч надає право подавати пояснення та заперечення, які на практиці ніколи не враховуються контролюючим органом. Проведення електронної перевірки надає можливість контролюючому органу без перевірки первинних документів ухвалювати рішення про накладення штрафу та пені.

Читайте: Зміни до Конституції: Рада планує направити в КСУ 7 законопроектів

Є намагання розробників законопроекту розмежувати штраф та пеню. Відтак пеню пропонується розглядати не як штрафну санкцію, що за її одночасного застосування із штрафом призводить до подвійної фінансової відповідальності за одне правопорушення, а як засіб дисконтування грошей у часі, тобто приведення їх до реальної вартості у часі.

Запропоновані зміни значно збільшать податкове навантаження на великі підприємства, які працюють “в білу” та офіційно працевлаштовують населення. Збільшення податкового навантаження на українського виробника призведе до збільшення цін та зменшення рентабельності на експорт, а в майбутньому і витіснення українського бізнесу з міжнародного ринку.

За таких критично швидких змін малий та середній бізнес може взагалі не вижити. Зміни до Податкового кодексу є чорним днем для бізнесу в Україні та його інвесторів, адже законопроект надає більше можливостей податковим органам для тиску на бізнес.

Зміни можуть негативно вплинути на стан економіки в України. Підприємства будуть вимушені зменшувати податкове навантаження шляхом скорочення обсягів виробництва, зменшення чисельності штату через звільнення та скорочення. Бізнес можуть загнати у борги та збитки. Тому новий кодекс з процедур банкрутства скоро може запрацювати на повну.

Запропоновані зміни можуть торкнутись іноземних інвесторів та компаній, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Для них такі зміни означають настання збитків та зростання необґрунтованих затрат, які вони не захочусь нести.

Ухвалювати законопроект у запропонованій редакції неможливо. Зміни повинні бути поступовими, далекоглядними та такими, які можна запровадити на практиці. Натомість, зміни ускладнюють податкові відносини між платником податку та державою, встановлюючи не рівні права та обов’язки.

Податкове законодавство варто спростити, а не ускладнювати. Зміни в Україні повинні заохочувати інвесторів, а не відлякувати.

Автор: Ганна Лисенко, адвокат, партнер АО Адвокатська сім’я Лисенко, заступник голови комітету ААУ з господарського права та процесу.