У період свого становлення та популяризації українські клуби завозили легіонерів пачками. При чому, багато з них не завжди відповідали рівню вітчизняної вишки. Але були й справжні зірки, які після переїзду в Україну отримували величезні оклади й починали валяти дурня поступово відходячи в небуття.
Факти ICTV склали рейтинг ТОП-10 найгірших легіонерів за всю історію УПЛ.
10. Мілан Йованович
Навіщо Шахтар запрошував цього сербського форварда, досі залишається загадкою. Гірники виграли боротьбу за найкращого гравця Сербії 2002 у багатьох серйозних колективів Європи, але в підсумку цілий рік маринували хлопця на “банці”. У підсумку, Мілан зіграв усього лише 6 матчів у всіх турнірах і забив один гол.
Піймавши облизня в Шахтарі, Йованович перейшов в бельгійський Стандард, де став чемпіоном Бельгії (2007/2008) і найкращим гравцем місцевого чемпіонату, після чого заслужив запрошення з самого Ліверпуля!
9. Ненад Лалатович
Не прижився в Шахтарі й ще один серб – капітан Црвеної Звезди Ненад Лалатович. Щоправда, звинувачувати в цьому він може тільки себе. Помилки Лалатовича коштували гірниками золотих медалей чемпіонату, після чого його пісня у складі донеччан була проспівана.
Більше того, граючи за дубль помаранчево-чорних Ненад двічі вдарив арбітра Доньковского, за що отримав річну дискваліфікацію. Догравати в Донецьку опальний серб не став, і, достроково розірвавши контракт, повернувся на батьківщину. А в 29 років і зовсім закінчив кар’єру.
8. Алсідес
Колись Дніпро міг дозволити собі запросити футболістів рівня Челсі (нехай навіть і не основного). Приїзд Алсідеса багато, хто сприйняв із захопленням, але зірковий бразилець швидко розчарував. Зігравши вище всяких похвал у дебютному поєдинку проти Металіста, далі Алсідес тільки деградував.
Чисельні скандали, загули, конфлікт із менеджерами Дніпра призвели до того, що бразилець 2 роки сидів у запасі і руйнував атмосферу в колективі, отримуючи за це солідну зарплату. В результаті, все закінчилося тим, що він повернувся на батьківщину в Наутіко, де на першому ж тренуванні побився з одноклубником.
7. Симон Вукчевич
Зірка збірної Чорногорії Симон Вукчевич, мабуть, заблукав, коли приїхав в Україну підписувати контракт із львівськими Карпатами. Погравши за Блекберн в АПЛ і португальський Спортинг, чорногорець вирішив спробувати свої сили в Україні. Зігравши за львівський клуб усього 2 матчі, Симон швидко зібрав речі і достроково відбув на батьківщину.
6. Нельсон Рівас
Ще один трансферний промах Дніпра. Бувалий Рівас мав за плечима досвід виступів в Серії А і Лізі чемпіонів, і повинен був посилити захисні редути дніпровців. Однак колумбієць, мабуть, не збирався щось доводити в Україні, провівши за Дніпро лише 1 матч. Відвалявши дурня цілий рік, колумбієць повернувся назад в Інтер. Тепер фактурний захисник підшукує собі клуб в рідній Колумбії.
5. Алехандро Гомес
Металіст Маркевича-Краснікова привчив до якісної селекції. У 2013-му харків’яни наполегливо боролися за лідера Катаньї і врешті-решт отримали бажаного гравця за 7 млн євро. Але з приїздом в холодну і сувору Україну, Гомес став нити як дівчисько, всіляко висловлюючи невдоволення станом справ. За жовто-синіх йому так і не вдалося довести, наскільки він класний майстер, прийнявши участь усього в 13-ти матчах.
Але його страждання тривали недовго: в 2014-му Металіст почав сипатися, а сам Алехандро швидко підвернув трирічний контракт з Аталантою.
4. Аїлтон
Дивний траннсфер у свій час провернув донецький Металург, подписавши на два роки найкращого гравця Німеччини 2004 бразильця Аїлтона. Щоправда, після відходу з Вердера кар’єра товстуна пішла на спад і більше року він ніде не затримувався, встигнувши пограти навіть за такі клуби, як Црвена Звезда, Грассхоппер і Дуйсбург.
Переїхавши в лютому 2008-го в Металург, Аїлтон зіграв у двох матчах. Українські морози швидко повернули теплолюбивого бразильця на землю, й той достроково залишив Донецьк, виїхавши в Австрію.
3. Роберто Нанні
У 2003-му Динамо підірвало ринок, підписавши одного з найкращих форвардів Аргентини за 3 млн доларів, що на той час було дуже великою сумою. Але швидко стало зрозуміло, що цей футболіст не те, що не рівня Динамо, а навіть на Динамо-2 не тягне.
Якось колишній футболіст біло-синіх Флорін Чернат згадував, що під час тренувань швидше Нанні кола на стадіоні біжать навіть пенсіонери.
Загалом, оцінивши живу Нанні-футболіста, боси столичного клубу почали віддавати його кому завгодно. Але після українського вояжу найкращий бомбардир Кубка Лібертадорес 2011 так більше ніде і не засвітився.
2. Андре
Віддавши понад 8 млн за одного з лідерів Сантоса, Динамо відзначився черговим невдалим придбанням.
19-річний Андре банально виявився неготовим до жорсткого українському футболу і важким навантаженням Газзаєва. Тому його 9 матчів за основу біло-синіх здаються справжнім досягненням.
Щоб не губити бразильський талант, Суркіс віддав хлопця в оренду у французький Бордо, але і там розкритися Андре не зміг. У 2012-му Атлетико Мінейро повернула хлопця на батьківщину за 5,8 млн євро. До речі, зараз Андре виступає за португальський Спортинг.
1. Нері Кастільо
Динамівські мільйони блякнуть на тлі тотального провалу донецького Шахтаря, який заплатив Олімпіакосу неймовірні на той час 15 млн євро за Нері Кастільо.
Мексикангец отримав щедрий оклад і спіймав зірку. Вчитися у діда-Луческу йому вже не було чого, адже він і так все знав, а УПЛ помилок не прощає.
Зігравши всього в декількох матчах за гірників і забивши один м’яч, Кастільо відправився по орендах. При чому, свій перехід в англійський Манчестер Сіті Нері на половину сплатив зі своєї кишені.
Читайте: Сексуальна модель Victoria’s Secret подарувала бездомному вболівальнику мільйон
Раніше Факти розповідали про українських футболістів, що грали в турецькій Суперлізі.
