У травні 2016-го Чорногорія підписала протокол про вступ до НАТО в день 10-ї річниці своєї незалежності від Сербії.
Тоді журналісти обговорювали питання: запрошення Чорногорії в НАТО – це спроба забезпечити безпеку на Балканах чи крок до зменшення впливу Росії в регіоні?
Це питання актуальне і сьогодні, особливо після того, як влада Чорногорії офіційно звинуватила Росію в спробі державного перевороту під час парламентських виборів у країні.
Факти ICTV вирішили з’ясувати: чи існує зв’язок між втручанням Росії у внутрішні справи Чорногорії і вступом країни до НАТО? І які уроки Україна може винести із ситуації на Балканах.
Чому НАТО запрошує Чорногорію?
Приєднання Чорногорії до Північноатлантичного Альянсу – це свідчення того, що НАТО зберігає свою важливість у міжнародних відносинах в 21-му столітті.
Це також сигнал іншим країнам колишньої Югославії та Радянського Союзу про те, що двері до Альянсу залишаються відкритими для всіх.
Чорногорія слідує моделі розвитку інших східноєвропейських держав – “спочатку безпека, потім – процвітаюча економіка“. Мається на увазі, що країни Східної Європи, наприклад, Польща чи Угорщина, спочатку приєдналися до НАТО, і тільки потім – до Європейського Союзу.
Читайте: В НАТО через референдум. Що треба зробити і чи нас візьмуть
Євроінтеграція по-чорногорськи
Чорногорія після здобуття незалежності від Сербії обрала чіткий геополітичний курс на євроатлантичну інтеграцію. Країна не вдавалась до мультивекторної політики, заграючи то із Заходом, то з Росією.
Прем’єр-міністр Чорногорії Міло Джуканович зазначив: протягом 10-ти років країна виконувала вимоги НАТО і своєю завзятістю, прихильністю до реформ і західних цінностей заслужила членство в Альянсі:
– [Запрошення в НАТО] – це визнання того, що Чорногорія зробила мудрий геополітичний вибір. А що стосується страху розлютити Москву, то ми ніколи не приховували своїх прагнень. Ще до проголошення незалежності ми чітко заявили, що хочемо самі визначати своє майбутнє, і це майбутнє – в НАТО і в ЄС. Я вважаю, що інтеграція [в НАТО] – це синонім стабільності на Балканах.
Чорногорія: між НАТО і Росією
Міло Джуканович також підкреслює: вступ до НАТО – це усвідомлений цивілізаційний вибір Чорногорії. Оскільки Альянс відкриває нові можливості перед його країною:
– У Чорногорії і на Балканах в цілому йде битва між минулим і майбутнім. Між тими, хто хоче втримати Чорногорію та інші країни регіону в старій системі. Важливо розуміти, що люди, які підтримують членство Чорногорії у НАТО, не хочуть війни і не виступають проти Росії. Вони за нову систему цінностей, за ринкову економіку, за демократію і верховенство права. Деякі країни регіону зараз на роздоріжжі, не знаючи, куди ж їм повернути на Схід чи на Захід. Ми своє рішення прийняли і не відмовимось від нього.
Читайте: Лавров засвітився з одним із “батьків” перевороту в Чорногорії
Міло Джукановіч (прем’єр-міністр Чорногорії) і Єнс Столтеньерг (Генсек НАТО)
Реакція Росії на вибір Чорногорії
Прагнення Чорногорії стати членом Альянсу розлютило Росію.
Голова комітету Держдуми з оборони адмірал Володимир Комоєдов заявив:
– Вони готові прийняти в НАТО навіть Північний полюс тільки заради того, щоб оточити Росію. Запрошення Чорногорії означає, що НАТО було і залишається противником Росії.
Можна назвати кілька причин, чому ця балканська держава відіграє таку важливу роль для Москви.
- По-перше, Чорногорія – це ворота в Середземномор’я. Починаючи з 19 століття Росія прагнула отримати контроль над військовими портами цієї країни – Бар і Порто Монтенегро.
- По-друге, Чорногорія відіграє символічне значення для Москви. Адже в Росії дуже популярні ідеї панславізму – об’єднання слов’янських народів під покровительством Москви в рамках так званого “русского мира”.
- По-третє, Кремль розглядає Балкани як частину своєї сфери впливу. І Росія боїться “ефекту доміно”, коли після вступу Чорногорії в НАТО, і інші країни регіону слідуватимуть її прикладу.
Читайте: У Чорногорії моляться за Путіна. Сценарій Кремля на Балканах
Арешти, причетних до державного перевороту в Чорногорії
Населення проти НАТО
У самій Чорногорії немає єдності у питанні вступу країни до НАТО.
Приблизно половина жителів держави, як свідчать останні опитування, виступають проти членства в Альянсі.
Серед причин – спогади про бомбардування НАТО Югославії в 1999-му, коли Чорногорія була у її складі.
Також в Чорногорії сформувалась потужна антинатівська коаліція. Її очолює – Сербська православна церква.
Зазначим, свого часу ця церква виступила проти незалежності Чорногорії від Сербії. Її неодноразово звинувачували в тому, що вона – інструмент впливу Кремля в Чорногорії.
Опозиція в Чорногорії вимагає проведення референдуму про вступ країни в Альянс і критикує дії влади, які приймають стратегічні рішення, не звертаючи увагу на думку суспільства.
Чорногорія: між Заходом і Росією
Юрій Атанов, політолог-міжнародник, підкреслює:
– Чорногорія, з точки зору зовнішньої політики, вибирає союз із Заходом. Але у внутрішній залишається не західною країною. Крім того, за останні 10 років російські інвестиції в Чорногорію склали €1,2 млрд, а в країні з населенням в 630 тис утворилась велика російська діаспора.
Політолог також вказує: західний вектор Чорногорії і конфлікт з російською владою не пройшов безслідно для російського бізнесу: прем’єр Чорногорії Міло Джуканович ініціював судові справи, які російська преса називає “рейдерськими захопленнями”.
Тому в Росії, окрім геополітичної образи, є чіткий матеріальний інтерес боротися за цю балканську країну.
Іван Стахурський
