Вибори до Європарламенту: як зміниться ЄС, чого чекати Україні та про що свідчать результати
Увечері 9 червня в країнах Євросоюзу зачинилися виборчі дільниці, на яких обирали 720 євродепутатів до Європейського парламенту на наступні 5 років.
Перед виборами серед оглядачів спостерігалося занепокоєння щодо можливості правих політичних сил набрати значну кількість місць у Європарламенті, ніж у попередні скликання. Утім, цього не сталося. Більшість залишилася за центристами, а нову коаліцію, як і в попередні роки, знову очолять правоцентристи, соціал-демократи та ліберали.
І хоча посаду президента Єврокомісії наступні п’ять років знову обійматиме німкеня Урсула фон дер Ляєн, ультраправі політичні сили, все ж, набрали більше, ніж торік.
Крім того, лише наступного дня після завершення виборів значний вплив уже відбувся на уряди як Франції, Бельгії, так і Німеччини.
Що змінилося в Європарламенті та країнах ЄС, а також чому вибори до Європарламенту 2024 є важливими для України – для відповідей на ці запитання Факти ICTV поспілкувалися з політологом Ігорем Рейтеровичем.
Барометр Європи: результат виборів до Європарламенту
Традиційно, вибори до Європейського парламенту слугують певним інструментом для вимірювання політичних настроїв серед населення країн-членів ЄС, навіть якщо там немає паралельних виборів до національних парламентів. Це волевиявлення європейців не стало винятком і продемонструвало, що хоча сучасна Європа й залишається прихильницею право- та лівоцентристських сил, все ж таки, певний зсув у бік крайніх політичних спектрів серед європейців зростає.
Цього разу склад Європейського парламенту на 2024-2029 роки становитиме:
- правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП) – 185 євродепутатів;
- лівоцентристська політгрупа прогресивних соціалістів і демократів (S&D) – 137;
- лівоцентристська група Renew Europe – 79;
- права політгрупа Європейські консерватори і реформатори (ЄКР) – 73;
- ультраправа політсила Ідентичність і демократія (I&D) – 58;
- лівоцентристська група Зелених – 52;
- ультраліва група (Ліві) – 36
- і безпартійні – 100.
Фото: European Parliament
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка є представницею найбільшої політичної групи ЄНП у Європарламенті, ймовірно, залишиться на своїй посаді.
Сумарно групи ЄНП, S&D і Renew мають 401 мандат. Для переобрання фон дер Ляєн потрібно мати 361 голос євродепутатів. З одного боку, хтось у коаліції може не підтримати її кандидатуру, тому всередині цих політичних сил триватимуть переговори. З іншого боку, неформально, до правлячої коаліції можуть приєднатися окремі безпартійні євродепутати, кількість яких у межах цього скликання Європарламенту зросла.
Водночас, сама Урсула фон дер Ляєн уже заявила, що у своїх намірах сформувати правлячу коаліцію, вона орієнтуватиметься на “проєвропейські та проукраїнські” сили, що керуються верховенством права.
Але через збільшену кількість ультраправих сил у ЄП, дискусії з різних питань – від міграції до підтримки України – можуть мати ускладнений характер.
Загалом, за словами Ігоря Рейтеровича, ці результати виборів підтвердили певну тенденцію на зростання популярності ультраправих і популістів, хоча це й не дасть їм можливості серйозно змінити політику Європейського Союзу.
– Той курс, яким ішов Європейський Союз попередні роки, з великою ймовірністю, збережеться. Будуть певні нюанси, оскільки все ж таки доведеться приділяти більше уваги питанням, які важливі для правих і певною мірою для популістів. Але загалом ці вибори до Європарламенту не призвели до кардинальної зміни ситуації, – пояснює він.
Тому, зазначає політолог, такі праві тенденції треба врахувати, але для України, наприклад, немає приводу для переживань.
Політичні коливання в окремих країнах Європи
Враховуючи, що вибори до Європарламенту 2024 стали певним “лакмусовим папірцем” щодо політичних настроїв у європейських країнах, це не могло не проявитися в окремих державах-членах ЄС.
Так, у Франції президент Еммануель Макрон оголосив про розпуск парламенту і нові вибори через програш своєї політсили в Європарламенті.
У Німеччині правляча соціал-демократична партія канцлера Олафа Шольца продемонструвала відсутність такої підтримки, яка була раніше, фактично втративши свої позиції.
А прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо оголосив, що йде у відставку. Хоча в цій країні паралельно відбулися вибори до національного парламенту.
За словами Ігоря Рейтеровича, не менш цікавою є ситуація і в Угорщині, де опозиційні сили хоч і не здобули перемогу, але отримали значно більше, ніж розраховувалося. Правляча партія Фідес, де лідером є угорський прем’єр Віктор Орбан, разом із партією KDNP, своєю чергою, отримали історичний мінімум підтримки виборців – 44,52%, що дасть у Європарламенті лише 11 мандатів. Це на 8% і на 2 мандати менше, ніж торік.
– Він, звичайно, виграв, але він здобув менше від усіх попередніх виборів до Європарламенту, в яких брала участь, власне, його політична сила, – каже Рейтерович.
Франція
Шокований результатами виборів до Європарламенту, увечері 9 червня президент Франції оголосив про розпуск національного парламенту й оголошення першого туру виборів уже на 30 червня. Другий тур має відбутися 7 липня.
Причиною для цього стала перемога праворадикальної партії Національне об’єднання політика Марін Ле Пен, яка отримала на виборах до Європарламенту 31,5%. Це більш ніж удвічі перевищує частку партії Макрона – Відродження, яка посіла друге місце з 15,2% голосів, трохи випередивши соціалістів, які посіли третє місце з 14,3% голосів.
– Я вирішив повернути вам вибір вашого парламентського майбутнього шляхом голосування. Тому я розпускаю Національні збори сьогодні ввечері… Це рішення серйозне, важке. Але це, передусім, акт довіри. Довіри до вас, мої дорогі співвітчизники. Віри у здатність французького народу ухвалити найбільш справедливе рішення, – сказав Макрон у своїй вечірній заяві.
Getty Images
За словами Ігоря Рейтеровича, цей ризикований крок із переобранням членів нацпарламенту, коли на виборах до Європарламенту більшість отримала опозиційна до Макрона політсила, може позитивно вплинути на владу всередині Франції.
– Те, що Макрон так швидко оголосив вибори, це, насправді, хитрий політехнологічний хід. Він зараз перебуває в тій ситуації, коли йому принаймні це вигідніше, ніж за пів року чи за рік, – пояснює політолог.
За його словами, зараз Макрон намагається скористатися емоційним станом французького суспільства своєї країни, яке шоковане перемогою ультраправих сил у парламенті.
– Він намагається швидко скористатися тим, що відбувається, для того, щоб зберегти вплив і не допустити Марі Ле Пен до влади на рівні Французької республіки, – пояснює політолог.
Експерт додає, що традиційно як явка, так і результати, на виборах до Європарламенту та парламенту Франції, можуть бути різними.
– Явка, наприклад, на французьких виборах буде більшою, ніж середня явка до виборів у Європарламент. І ось якраз є необхідність об’єднатися проти ультраправих. Явно, що вони (ультраправі, – Ред.) зараз припустяться якихось помилок, наприклад, на рівні якихось заяв. Вони не втримаються… Тому Макрон політтехнологічно зробив дуже правильно, – пояснює експерт.
Водночас, нагадує Рейтерович, у правого політика Ле Пен риторика щодо Росії, з якою раніше в неї були теплі стосунки, зараз дещо змінилася. Тому українцям не варто очікувати серйозного переформатування уряду Франції.
Німеччина
Не менш показовою була картина в Німеччині, де соцдемократична партія канцлера Олафа Шольца посіла лише третє місце (14%). Її обійшла навіть ультраправа проросійська партія Альтернатива для Німеччини (16,5%).
Перше місце (29,5%) на виборах до Європарламенту в Німеччині здобула опозиційна консервативна Християнсько-демократичний союз/Християнсько-соціальний союз (ХДС-ХСС).
Попри такі сумні результати для Шольца, каже Рейтерович, не схоже, що німецький канцлер оголошуватиме перевибори в Німеччині.
– Не факт, що Шольц їх (вибори, – Ред.) оголосить. Хоча його, звісно, до цього схилятимуть. Але йому ця історія не дуже вигідна. До того ж, не забуваймо, що там усе ж таки ХДС мають більшість. А це не популісти і не ультраправі. Тому для України принципові зміни можуть бути, – каже політолог.
Фото: Getty Images
На думку експерта, поки що також не йдеться і про вотум недовіри уряду канцлера з боку Бундестагу, оскільки такі кроки, як недовіра парламенту, можливі, як правило, за наявності серйозних політичних криз. А такої кризи зараз у Німеччині немає.
Як зазначає Рейтерович, канцлер Олаф Шольц, схоже, навпаки, намагатиметься відтягнути дострокові вибори, апелюючи до того, що в Німеччині зростають ультраправі рухи. А тому чинному німецькому уряду слід ще попрацювати, вважає експерт, щоб зменшити активність тієї ж партії Альтернатива для Німеччини.
А навіть якщо це (дострокові вибори, – Ред.) і станеться, я вважаю, що все одно в Німеччині буде коаліція, яка стоятиме на нормальних правоцентричних позиціях. І точно вони з Альтернативою для Німеччини не захочуть мати нічого спільного. Особливо після останніх заяв, які робили представники цієї партії, про виправдання (воєнізованих формувань нацистів, – Ред.) СС, – каже політолог.
Угорщина
Щодо Угорщини, то тут значно покращив свої позиції Петер Мадяр, лідер нещодавно створеної політпартії Тиса. Під час виборів до Європарламенту партія Мадяра отримала 29,74% (7 мандатів).
Сам опозиційний політик Мадяр уже оголосив, що результат стане “початком кінця” для чинного прем’єра Віктора Орбана.
На відміну від Орбана, лідер партії Тиса симпатизує Євросоюзу та НАТО. Крім того, в нього немає таких симпатій до Росії, які є у чинного угорського прем’єра.
Польща
Примітною є ситуація у сусідній для України Польщі, де хоч більшість здобула партія Громадянська коаліція (37,06) прем’єра Дональда Туска, але значно посилила свої позиції антиукраїнська партія Конфедерація, яка має 12,08%.
Колишня партія влади – Право і справедливість – посіла друге місце із 36,15%.
На думку Рейтеровича, ріст підтримки антиукраїнських правих сил в Польщі є наслідком тієї розхитаної ситуації в аграрній галузі, на якій політичні бали собі заробляли, насамперед, саме представники партії Конфедерація.
– Подобається нам це, чи ні, але вони зіграли на антифермерських українських настроях і здобули собі якусь там додаткову підтримку, – каже політолог.
Проте, з огляду на приблизно розподілену порівну підтримку правлячої Громадянської коаліції серед поляків, а також консервативної партії Право і справедливість, українській владі слід обережно співпрацювати з ними обома: підтримувати контакти як з офіційною владою, так і, власне, з опозицією.
Водночас Україні доведеться вчасно реагувати на різні протести, які будуть у майбутньому в Польщі, оскільки “зрозуміло, що Конфедерація буде на цьому грати і надалі”, бо “побачили, що це дає результат”.
Реакція ринків на вибори в Європарламент
Як пише Reuters, частковий успіх ультраправих сил на виборах до Європарламенту вплинув на ринки, оскільки після результатів євро різко впав.
Паралельно із цим, вказує Financial Times, французькі облігації знецінились, що призвело до подальшого падіння загальноєвропейських індексів.
Так, регіональний індекс Stoxx Europe 600 втратив 0,8%, німецький Dax упав на 1%, а лондонський FTSE 100 – на 0,4%.
Колихнувся і курс євро, який знизився на 0,5% і досяг місячного мінімуму у $1,0764, а також 21-місячного мінімуму проти фунта стерлінгів у 84,53 пенса.
Як пише FT, падінню держоблігацій Франції сприяло рішення Еммануеля Макрона призначити дострокові парламентські вибори.
Водночас Bloomberg вказує, що розрив між прибутковістю базових облігацій Франції та Німеччини збільшився до 54 базисних пунктів, що є найвищим показником із січня 2024 року.