Укр Рус
Статті
Статті
, спеціальний кореспондент програми Факти тижня
, редакторка стрічки

Новий союз прихильників РФ: чим загрожує Україні посилення військової співпраці між Сербією та Угорщиною

Орбан, Вучич, Путін
Фото: Факти ICTV

Лідери Сербії та Словаччини поїдуть до Москви на 9 травня. Це навряд чи здивує когось, з огляду на їхні послідовні проросійські позиції. Несподіванкою радше здається мовчання прем’єра Угорщини – адже саме його візит став би фінальним фрагментом пазла до картинки, яку Путін прагне створити для свого параду.

Присутність на Червоній площі – це черговий сигнал. І він свідчить про глибші процеси, що можуть мати куди тривожніші наслідки. Зокрема, створити передумови до нової війни просто в центрі Європи.

Йдеться про угоду, яку 1 квітня уклали міністри оборони Сербії та Угорщини. Обидві країни останнім часом демонструють дедалі відвертішу лояльність до Москви. Документ передбачає посилення військового співробітництва у 2025 році.

Зараз дивляться

За словами сербського президента, це має сприяти формуванню “військового союзу” між двома державами.

Цікаво, що на церемонії підписання був присутній Александар Вучич, а Віктор Орбан – ні. Це може свідчити про те, що для Сербії процес важливіший, ніж для Угорщини, звертає увагу генеральний менеджер аналітичної компанії Euro Creative Ромен Ле Кініу.

Александар Вучич

Александар Вучич. Фото: Getty Images

За умовами угоди, у 2025 році Міністерства оборони Сербії та Угорщини планують провести 79 спільних заходів, зокрема військові маневри. Це рекордна кількість за останні роки. Для порівняння: у 2023 році їх було 48.

Що все це означає? І які наслідки може мати така співпраця для Балкан – і для України?

Причини об’єднання

Позицію Белграда простими словами можна описати так: навколо – вороги. У цьому контексті потенційний союз із Будапештом сприймається як відповідь на нещодавню угоду між Хорватією, Албанією та Косовом. Всі три держави, особливо Косово, Сербія вважає ворожими до себе.

– Ми можемо сказати, що відбувся обмін дипломатичними ляпасами. Між Косовом, Албанією та Хорватією з одного боку, які оголосили про те, що вони починають військово-технічну співпрацю, і Сербії та Угорщини з іншого боку, які теж заявили про створення альянсу в перспективі, – пояснив експерт Ради зовнішньої політики Українська призма Сергій Герасимчук.

Сербія не визнає Косово окремою державою і досі наполягає на тому, що Косово є частиною Сербії. Нічого не нагадує?

Ба більше, Сербія не вважає себе рівною і з іншими своїми сусідами – Боснією і Герцеговиною та Албанією. Вона прагне над ними домінувати, і військовий альянс – це один з варіантів продемонструвати силу, вважає дослідниця Косовського центру досліджень безпеки Аделіна Хасані.

Але якщо Хорватія й Албанія вже є членами НАТО, то навіщо їм ще один союз?

– США зараз відступають від Європи, стратегічно та політично. Ми знаємо, що вони будуть значно менше залучені до Балкан. Безпека на Балканах знову ставиться під сумнів, оскільки геополітика в Європі стає дедалі складнішою. Країни намагаються побачити, якою буде перспектива, – вважає генеральний менеджер компанії Euro Creative Ромен Ле Кініу.

Присутність США на Балканах особливо відчувалась в Косово, адже напруженість між Косовом та Сербією – точка найбільшої напруги в регіоні.

У вересні 2023 року поблизу села Банська на півночі Косова відбулася збройна сутичка між сербськими “зеленими чоловічками” й косовською поліцією. Один правоохоронець загинув. Стрілянина переросла у контртерористичну операцію. Уряд у Приштині досі готується до можливих ще більших провокацій.

Очевидно, що союз із Хорватією та Албанією покликаний допомогти Косову створити армію за стандартами НАТО. Тож у Приштині шукають природних союзників у регіоні на випадок, якщо Сербія почне війну.

протести у сербії

Протести в Сербії. Фото: Getty Images

– Албанія і Хорватія – члени НАТО, а Хорватія є частиною Європейського Союзу. Але Косово явно має мотивацію і робить усе, щоб стати частиною НАТО. І це дуже важливо для безпеки всіх Західних Балкан, – зазначає дослідниця Косовського центру досліджень безпеки Аделіна Хасані.

Натомість Сербія вважає, що хорватська армія готується розміститись у Косово – тобто на її території. Ця риторика схожа на ту, яку Путін використовує, говорячи про європейських миротворців в Україні: мовляв, це вже автоматичне втягування у війну.

Крім цього, є ще кілька причин, чому Сербія хоче військового союзу з Угорщиною. Перша – це спільне протистояння так званому диктату Брюсселя.

– Протистояння “диктатурі Брюсселя” – це одне з тих гасел, з якими на вибори піде Орбан. Вибори у нього заплановані наступного року. Хоча ніхто не виключає, що навіть цього року будуть дострокові. Очевидно, що саме з цими гаслами на вибори ішов словацький прем’єр Фіцо, – зазначив Сергій Герасимчук.

Друга причина – військова. Сербія досі має на озброєнні чимало радянської військової техніки, зокрема літаки МіГ-29. Запчастини до них знайти складно – тут Будапешт може допомогти. Крім того, Угорщина як член НАТО потенційно може долучитися до навчання й модернізації сербських збройних сил.

Третя причина – зовнішньополітична. Угорщина та Сербія – близькі партнери КНР. Під час недавнього візиту до Європи Сі Цзіньпінь відвідав не лише Францію, а й саме ці дві країни, і Піднебесна вкладає туди багато грошей. Але Китаю, як великій економічній потузі, не надто цікаво працювати з окремими дрібними державами Балкан чи Центрально-Східної Європи. Тож не виключено, що створенням такого союзу ці країни намагаються сформувати більш прийнятну та привабливу пропозицію для Китаю, – вважає Сергій Герасименко.

Насамкінець експерти виділяють ще й четверту причину. У військово-політичному сенсі наразі можна говорити про підтримку режиму Вучича, який сильно захитався після нещодавніх протестів.

– Багато людей протестують проти шляху Сербії до ЄС, а також проти Александара Вучича. І я вважаю, що це дуже важливо для нього, щоб надіслати повідомлення. Він намагається підживити цей наратив протестувальників, щоб схилити їх на свій бік і сказати, що ми не тільки обіцяємо шлях до Європи, але й дуже тісно співпрацюємо з Росією, – вважає дослідниця Косовського центру досліджень безпеки Аделіна Хасані.

Подібні протести відбуваються і в Братиславі. Водночас зі Словаччини лунають заяви про потенційний союз із Сербією та Угорщиною. Хоча експерти поки що ставляться до цього скептично.

– Я не вірю в те, що цей альянс буде розширюватися за рахунок Словаччини, тому що не треба недооцінювати впливовість Європейського Союзу. Орбан демонструє, що він може сказати своє категоричне “ні” Брюсселю. Але аж до того моменту, поки німецький канцлер не попросить його вийти з кімнати. У Словаччини ситуація в цьому сенсі ще складніша, тому що словацька економіка зараз перебуває у дуже складному становищі. Словаччина при цьому є не лише членом Євросоюзу, але і членом Єврозони. Тому в Брюсселя більше важелів тиску, – зазначив Герасимчук.

Читайте також
Співпраця у сфері оборони: Путін ратифікував стратегічну угоду з Іраном
Володимир Путін

Рука Москви?

Військово-політичне зближення Сербії та Угорщини цілком вписується у загальну стратегію Кремля, що спрямована на фрагментацію Європи. Чим більше дрібних альянсів, чим більша роз’єднаність між країнами – тим вигідніше це Росії.

– Я не бачила доказів того, що Росія брала пряму участь у цьому. Але все це ідеально грає за російськими правилами. Одна з цілей Росії, особливо в Європі, полягає в тому, щоб розділити Європу і створити ці двосторонні відносини. Сильна та об’єднана Європа може дати відповідь на російську агресію. Роз’єднаній це дасться набагато складніше, – пояснила Аделіна Хасані.

Для Путіна Балкани – це вразливе місце Європи. І водночас – можливість уповільнити чи навіть зірвати процес євроінтеграції країн регіону, що автоматично послаблює позиції ЄС.

– Дуже корисним для Москви є те, що вони доводять, що на Балканах знову з’явилася напруженість. Європейцям слід краще спостерігати за тим, що там відбуватиметься, тому що це легко дестабілізувати. Таким чином, ми можемо мати швидке та катастрофічне погіршення ситуації з безпекою на Балканах, яке буде проблематичним для Європейського Союзу. На цьому росіяни й зіграють, – зазначив генеральний менеджер компанії Euro Creative Ромен Ле Кініу.

Але що це означатиме для України? Адже хоча Сербія розташована далеко від нас, але Угорщина та Словаччина – наші сусіди на заході. І якщо раптом запалає на Балканах, то чи не запустить це ще один дестабілізаційний механізм там, де ми зовсім не очікуємо?

– Я не став би підіймати зраду чи загрози з боку цього альянсу, тому що він все-таки більшою мірою орієнтований на Косово і на Балкани, ніж на Україну. Я не припускаю можливості висадки сербсько-угорського десанту на Закарпатті. Але ситуація зараз у світі дуже динамічна. Дуже багато залежатиме від подальших відносин між США і Європейським Союзом, між США і Росією, – вважає Сергій Герасимчук.

Тож наразі військова співпраця між Сербією та Угорщиною радше нагадує політичну гру, ніж на реальну оборонну співпрацю з перспективами збройної агресії проти сусідів.

І гра ця спрямована як на зовнішніх союзників типу Китаю та Росії, так і на внутрішню аудиторію. Але доки в Кремлі не вирішать додати хмизу до вогню – це залишається саме грою.

Читайте також
Китай випробував водневу бомбу: вогняна куля тривала в 15 разів довше, ніж від тротилу
Вибух, вибухи

Війна в Україні, Росія, Сербія, США, Угорщина
Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Завантаження

Помилка в тексті
Помилка