Полицька виправна колонія №76 у Рівненській області має дуже прибуткову спеціалізацію – у промислових масштабах виробляють будівельний камінь, бруківку та шлакоблоки.
Цехи завалені сировиною. За зміну засуджений має наколотити 80 кг каміння, норму здають одиниці, адже нормативи навмисно високі: не виконуєш план – заробляєш копійки.
У мене були “нечувані” заробітки – за 4 місяці назбирав на жетон, – розповідає засуджений Олексій Мосенков.
У цеху висять розцінки, однак методологія розрахунків настільки незрозуміла, що ані зеки подумки, ані сам начальник на калькуляторі не можуть порахувати.
Тонни дорогої бруківки навіть за кордон експортують – по $72 за тонну. Частина продукції не облікована. Плитку складають в ящик, а з боків обкладають брухтом. І під виглядом брухту вивозять за межі зони. Один такий ящик коштує близько 70 тисяч.
Ще один тутешній бізнес – швейний цех. Засуджені шиють пелюшки для пологового будинку. Працюють з восьмої ранку до пів на першої ночі.
Камінь, бруківка, швейні цехи і покірність зеків гарантують фінансовий успіх. За місяць зона заробляла мінімум 60 тисяч гривень за паперами, а за не офіційними даними – більше 100 тисяч гривень.
Читайте: Підполковник за 5 тисяч доларів “відпускав гріхи” засудженим
В’язні наче раби і виконують будь-які завдання начальства. Керівнику колонії навіть зробили ремонт у 3-кімнатній квартирі. Загалом працювало там двоє засуджених, допомагало ще шестеро. Жодного договору не було, і грошей не платили.
А Харківська колонія №100 має 25 гектарів, понад 400 співробітників, сотня з них вартові на сторожових вишках. Однак зеків тут лише 600, а розрахована колонія на 1,5 тисячі засуджених. Це означає, що працювати в’язні мусять за двох.
У цехах ріжуть метал і клепають деталі. Саме на виробах зі сталі піднімають найбільшу касу. Щомісяця тонни обрізки здають на металобрухт. Слухняні зеки виконують будь-яку роботу практично за безкоштовно.
Навантажувальне обладнання на трактор – 80 тисяч.
Замовник сказав засудженим, що окрім блоку цигарок і кілограму чаю вони нічого більше не отримають.
За законом ув’язнені мають право на конфіденційну розмову, наприклад, з журналістами. Проте адміністрація усе прослуховує – перед розмовою журналістів із засудженими, працівники заховали у кімнаті диктофон. Це означає, що представники бояться понести кримінальну відповідальність за скоєні злочини.
Нагадаємо, зеки чистять кабелі за одну котлету, дві булочки і брусок мила.