PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Диктатура по-українськи: що сталося 16 січня 2014

16 січня 2014 року Верховна Рада України проголосувала за закони, які у суспільстві назвали «диктаторськими».

Скандальність законів полягала не лише у тому, що вони суттєво розширювали повноваження тодішньої влади та обмежували права людини, але й у способі, у який вони ухвалювались. Представники Партії регіонів і КПУ простим підняттям рук, без обговорення та реального підрахунку голосів, проголосували за пакет законів.

А почалось все із голосування за державний бюджет на 2014 рік.

На знак протесту опозиція заблокувала трибуну. Однак тодішній віце-спікер Верховної Ради Ігор Калетник вирішив проводити засідання із зали парламенту.

Проект держбюджету був єдиним документом на порядку денному розгляду у Верховній Раді у той день. Проте після його ухвалення віце-спікер, порушуючи регламент, поставив на розгляд ряд інших законопроектів,  які згодом отримали назву “диктаторських“.

Представники опозиції намагалися відібрати картки у депутатів-регіоналів та комуністів. Після сутичок, “голосування” відбувалося шляхом підняття рук. Опозиція, на знак протесту, покинула зал засідання Верховної Ради.  А Володимир Олійник, голова лічильної комісії, швидко підбив підсумки “голосування” – “За” 361, рішення прийнято.

Читайте: Революція гідності: Топ-5 фільмів про Майдан

Диктатуру узаконено

Заборона 1: Мирні зібрання

Для проведення мирних зібрань необхідно отримати дозвіл міліції. Передбачено 15 діб адміністративного арешту за використання масок, шоломів та інших засобів, які перешкоджають ідентифікації особи. За рух у колоні з 5 автомобілів встановлюється стягнення у вигляді вилучення транспортного засобу.

Заборона 2: Право на справедливий суд

Узаконювалась практика заочного засудження. Встановлювався 24-годинний термін судового розгляду справ, пов’язаних із покараннями щодо участі у несанкціонованих мирних акціях.

Заборона 3: Доступ до інформації

Розширюються повноваження СБУ над телекомунікаційними системами та їхніми користувачами. Встановлюються додаткові вимоги щодо отримання ліцензії для надання послуг доступу до мережі Інтернет. Провайдери Інтернету зобов’язуються на підставі рішення державного органу обмежувати доступ своїх абонентів до певних ресурсів мережі Інтернет.

Заборона 4: Цензура у ЗМІ

Вводиться кримінальна відповідальність за наклеп.

Заборона 5: Обмеження свободи об’єднань

Отримання фінансової підтримки з іноземного джерела є достатньою підставою для визнання громадського об’єднання винним у зраді національних інтересів.

Ухвалення диктаторських законів стало тією точкою неповернення, яка визначила трагічну силову розв’язку політичної кризи в Україні початку 2014-го.

Читайте: Снайпери були з інших країн – Янукович про вбивць на Євромайдані

Винні й досі не покарані

Минуло уже 3 роки з моменту ухвалення диктаторських законів. Хоча кримінальне слідство у справі “Про закони 16 січня” триває, поки ніхто із депутатів, хто брав участь у “голосуванні”, не покараний. Один викинувся з вікна, декілька осіб втекло до Росії. Однак більшість й надалі перебуває в Україні. А 59 із них знову стали депутатами Верховної Ради після позачергових виборів осінню 2014-го.

У правовому сенсі, справа “Про закони 16 січня” – це справа про порушення регламенту роботи парламенту.

Систематичне порушення процедур голосування (“кнопкодавство”, блокування роботи Верховної Ради, тощо) уже стало нормою української політики.

Тому справу про порушення регламенту при ухваленні законів 16 січня так складно довести до кінця, попри її правову очевидність, оскільки звинувачувальний вирок створює небезпечний прецедент для всієї владної структури.

Читайте: Прізвища депутатів-прогульщиків – Голос України

Реінкарнація законів 16 січня?

У зв’язку з третьою річницею диктаторських законів у ЗМІ появилось багато публікацій на тему, які закони ухвалила нова влада, обрана після подій Євромайдану, схожі на законодавчі акти 16 січня.

У цьому контексті потрібно наголосити, що нові закони ухвалювались в умовах фактичного стану війни й спрямовувались на протидію терористичній загрозі в країні.

Паралелі проводять з наступними законами:

Закон №3587: запровадження механізму заочного кримінального провадження.

Формально даний закон ухвалювався з чіткою метою – заочно судити екс-президента Віктора Януковича та його соратників, які перебувають за межами України, і конфіскувати їхнє майно.

Проте юристи застерігають: цей закон можна використати і проти звичайних людей. Наприклад, людина виїхала за кордон, в цей час її звинувачують у фінансуванні сепаратизму, засуджують і конфісковують усе її майно на користь держави. Потім через аукціон будинок і бізнес можуть перейти у власність “зацікавленим” особам.

Закон №3883: спрощення процедури надання згоди Верховної Ради на притягнення депутата до кримінальної відповідальності.

Застереження: закон може бути використаним проти політичних опонентів.

Проект закону №2651: кримінальна відповідальність за підкуп учасника мітингу.

Арешт терміном до 6 місяців або позбавлення свободи від 2 до 7 років

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка