Цей день покликаний відродити героїчний дух минулих поколінь за допомогою яскравих прикладів лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА, діячів ОУН та воїнів АТО.
Святкування 23 травня Дня Героїв постановив Другий Великий Збір ОУН, оскільки саме в цей день у 1938 році було вбито організатора українського націоналістичного руху, засновника та першого Провідника УВО та ОУН, полковника Євгена Коновальця.
Також підкреслювалося, що у травні пішли з життя такі видатні сини України, як Микола Міхновський та Симон Петлюра.
У радянські часи це свято відзначали тільки у підпіллі та українській діаспорі. Але після проголошення незалежності України, набув популярності серед громадян.
У 2018 році День Героїв все ще не є офіційним святом. Хоча воно і датується 23 травня, але святкові та вшанувальні заходи тривають протягом усього тижня.
Наразі це свято стало символом величності духу та незборимості українців. І воно актуальне, як ніколи. Адже Небесна Сотня віддала своє життя заради того, аби ми побудували кращу Україну, а бійці в зоні АТО захищають нас від загарбників.
Ось тільки деякі з тих неймовірних героїв, які віддали своє життя за те, аби наша країна могла існувати:
Генерал-майор Сергій Петрович Кульчицький
17 грудня 1963 — 29 травня 2014
Загинув 29 травня 2014 року в зоні бойових дій під час АТО у місті Слов’янськ Донецької області. Посмертно отримав звання Герой України з удостоєнням ордена Золота Зірка.
Більше про героя ви можете дізнатися тут.
Підполковник Костянтин Вікторович Могилко
27 травня 1978 — 06 червня 2014
Командир екіпажу збитого над Слов’янськом транспортного літака АН-30Б. Коли літак почав падати на житлові квартали Слов’янська, він, ціною власного життя, скерував його за межі міста. Посмертно отримав звання Герой України з удостоєнням ордена Золота Зірка.
Молодший лейтенант Володимир Михайлович Гарматій
04 червня 1992 – 26 липня 2014
Командир мінометного взводу 51-ї окремої механізованої бригади підірвався на міні разом з сімома іншими солдатами. Посмертно отримав звання Герой України з удостоєнням ордена Золота Зірка.
Сергій Олександрович Табала
16 грудня 1995 – 06 листопада 2014
Сергій брав участь у революції гідності та, після початку російської окупації, долучився до лав Добровольчого Українського корпусу. Загинув від артилерійського снаряду під час штурму російськими бойовиками диспетчерської вежі донецького аеропорту. Посмертно отримав звання Герой України з удостоєнням ордена Золота Зірка.
Лейтенант Микита Олександрович Яровий
02 лютого 1995 – 18 грудня 2016
Наймолодший командир роти 54 ОМБр Микита Яровой ніс службу на Світлодарській Дузі. Яровий загинув, коли його група, виконуючи завдання, увійшла у фланг противника та була обстріляна зі стрілецької зброї та артилерії. Однак він виконав завдання щодо знищення ворожої ДРГ. Посмертно отримав звання Герой України з удостоєнням ордена Золота Зірка.
Підполковник Тарас Михайлович Сенюк
22 червня 1980 — 03 червня 2014
Командир 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ загинув під час нападу бойовиків на колону сил АТО, яка рухалася в район Слов’янська. Напад відбили. Посмертно отримав звання Герой України з удостоєнням ордена Золота Зірка.
Тельнов Євгеній Львович
20 листопада 1961 – 15 лютого 2015
Євгеній Львович був активним учасником Євромайдану і незадовго після початку АТО брав участь у конфлікті на Донбасі у складі 3 взводу 1 роти окремого батальйону спецпризначення Донбас. 29 серпня при виході з Іловайська батальйон потрапив під обстріл танків. Тельнову разом з 12 побратимами вдалося вийти зі зброєю. При цьому солдат з гранатомету підбив два танки Т-72Б3 підрозділів 6-ї танкової бригади РФ і два БМД Збройних сил РФ.
Загинув Євгеній Тельнов у бою поблизу села Широкине 15 лютого 2015 року. 27 березня 2017 року посмертно отримав звання Героя України з удостоєнням ордена Золота Зірка.
Лоскот Євген Олександрович
22 червня 1983 — 7 вересня 2014
Капітан Збройних Сил України Лоскот Євген Олександрович добровольцем пішов до військкомату та був мобілізований 21 березня 2014 року. Брав участь у боях поблизу населених пунктів Жовте, Лутугине, Раївка, Сабівка, за стратегічні блокпости.
Отримав звання майора за оборону Луганського аеропорту, проте так і не встиг змінити погони. Лоскот прийняв свій останній бій на закинутій фермі поблизу села Весела Гора, де він коригував артилерійський вогонь. Бойовикам його видали місцеві жителі. Коли закінчились набої, капітан підірвав себе гранатою. Посмертно отримав звання Героя України з удостоєнням ордена Золота Зірка.
Олег Іванович Міхнюк
27 жовтня 1965 — 20 серпня 2014
Під час Революції Гідності ветеран війни в Афганістані був частиною Самооборони Майдану. Пішов добровольцем до 24-го батальйону територіальної оборони Айдар. Загинув Міхнюк у бою за визволення Луганська неподалік селища Новосвітлівка. Посмертно отримав звання Герой України з удостоєнням ордена Золота Зірка.
Капітан Руслан Михайлович Лужевський
31 серпня 1975 — 05 травня 2014
Капітан групи Альфа Служби безпеки України мав статус учасника бойових дій після того, як у 2007 році, у складі спеціальної групи, здійснював заходи із забезпечення безпеки Посольства України в Республіці Ірак. Лужевський загинув під Слов’янськом, коли моторизована група потрапила у засідку та опинилась у вогневому кільці сепаратистів.
Йому, з численними пораненнями, вдалося винести пораненого товариша з-під вогню, надати йому медичну допомогу та повернутися в бій, щоб прикривати інших бійців. Від численних поранень Лужевський пішов з цього світу на місці бою. Посмертно отримав звання Герой України з удостоєнням ордена Золота Зірка.
Капітан Кизило Андрій Олександрович
2 травня 1993 — 29 січня 2017
Заступник командира 72-го батальйону потрапив на фронт одразу після закінчення Академії сухопутних військ. Герой загинув у боях за Авдіївську промзону, які безперервно тривали 19 годин.
Факти ICTV також пропонують вам згадати цього мужнього юнака.
Читайте: Як виглядатиме Меморіал героїв Небесної сотні
До слова, президент Петро Порошенко запропонував, щоб країни ЄС взяли шефство над окремими містами Донбасу і сприяли їх відновленню.
