Звільнення Маріуполя від проросійських бойовиків було надскладним завданням – міліція, СБУ та прокуратура були повністю паралізовані, а сили Нацгвардії і ЗСУ були задіяні у боях під Слов’янськом. Тоді було вирішено зробити ставку на добровольців.
Про подробиці спецоперації зі звільнення Маріуполя, який вдалося взяти під контроль буквально за добу, згадує нардеп Антон Геращенко, який брав участь в організації штурму.
Маріуполь під окупацією
Станом на 12 червня 2014 року проросійські бойовики контролювали приблизно 80% території Донбасу. У Маріуполі до штурму проживало понад 700 тисяч жителів і розташовувалися стратегічно важливі для Кремля заводи-гіганти, такі як: Азовсталь, меткомбінат імені Ілліча, Азовмаш.
З середини квітня Маріупольську міськраду захопили сепаратисти. А вже після трагедії 9 травня місто повністю перейшло під контроль терористів. Тоді бойовики за командою з Москви штурмували міське УВС, поранили і взяли у полон начальника УВС Валерія Андрощука, вбили начальника ДАІ Віктора Саєнка і бійця добровольчого батальйону міліції Азов Родіона Добродомова.
Штабом так званої “ДНР” у Маріуполі вони зробили корпус Державного приазовського технічного університету і будівлю банку Грецький зі стінами в метрову товщину. Зусиллями бойовиків історичний центр Маріуполя перетворився на укріпрайон.
Укріпрайон бойовиків у Маріуполі. Фото: скріншот з відео в YouTube.
Підготовка штурму
Опір у Маріуполі зусиллями губернатора Сергія Тарути був ускладнений тим, що міліція, СБУ та прокуратура були повністю паралізовані, за прикладом своїх кримських колег.
12 травня, у кабінеті міністра МВС відбулася зустріч Арсена Авакова, Антона Геращенка з Сергієм Тарутою і його першим заступником Андрієм Ніколаєнком. Тоді дійшли висновку, що штурмувати Маріуполь існуючими частинами армії та Нацгвардії неможливо.
Боєздатних підрозділів здатних провести штурм укріпрайону бойовиків не було через бої під Слов’янськом.
Ставка на добровольців
Через нестачу сил було вирішено доукомплектувати і доозброїти щойно створений з учасників Майдану і очолюваний Андрієм Білецьким добровольчий батальйон міліції Азов, який дислокувався в маріупольському аеропорту після термінового перекидання по повітрю 9 травня.
– Фактично за кілька тижнів стояло завдання сформувати зі жменьки добровольців-майданівців штурмовий загін, здатний очистити Маріуполь від терористів, – розповідає Геращенко.
День спецоперації
Остаточною датою штурму була намічена п’ятниця 13 червня, до якої “азовці” встигли виготовити декілька імпровізованих бронемашин на базі КАМАЗів та УРАЛів. А також посадити на одну з них “зушку” – зенітну установку ЗУ-23/2, яка повинна була стати основною силою вогневого удару.
Для підтримки штурмових груп “азовців” у Маріуполь перекинули одну з рот добровольців з батальйону Дніпро-1 Юрія Берези. Щоб оточити район спецоперації задіяли до 500 бійців Нацгвардії і ЗСУ. Керував операцією командувач сектором М генерал Нацгвардії Микола Климчук.
Штурм почався о 5 годині ранку з масованого обстрілу укріплень терористів з ЗУ-23/2, змонтованої на броньованій вантажівці. Потім вперед пішли штурмові групи “азовців”, кінцевою метою яких було взяття будівлі Грецького банку, де розташовувалася штаб-квартира терористів.
Читайте: Обстріл Маріуполя: СБУ показала, як РФ замітала сліди
На шляху Азова була добре продумана система саперних загороджень, що включають у себе міни-пастки, закладені під каналізаційні люки, бруківку, тріщини в асфальті і керуються дистанційно.
– Після початку штурму, бойовики зрозуміли, що їм кінець і почали розбігатися і ховатися, як щури, по підвалах і горищах, звідки їх виколупували “азовці”, – згадує Геращенко.
Зачисткою керував особисто комбат Азова Андрій Білецький, а найактивнішими виявилися групи Черкаса і Володимира Шпари – колишнього “васильківського терориста”.
Перед штурмом лідер маріупольських терористів “Чечен” отримав інформацію про підготовку наступу і з низкою членів своєї банди за день залишив Маріуполь, не попередивши інших спільників. За підсумком штурму було вбито кілька сепаратистів і затримано понад 20 осіб.
Нагадаємо, 13 квітня відзначили четверту річницю війни на Донбасі. Факти ICTV згадували головні події чотирьох останніх років на передовій.
Фото: Олена Білозерська
