Хресна хода цих вихідних – захід, присвячений не стільки річниці головної православної події України, скільки з’ясуванню стосунків між різними церквами на фоні можливого надання томосу. Автокефалії свою вже провели, сьогодні хід влаштовує Московський Патріархат, а 28 липня – Київський.
До речі, в МП вже встигли припустити, що прихильники автокефалії спробують інформаційно заглушити факт ненадання Україні Томосу на даний час. Через це вони ніби то спробують залучити якомога більше учасників своєї Хресної ходи 28 липня і скоротити число віруючих, які хочуть взяти участь в ході, який організовує УПЦ МП на день раніше.
Автономія могла б об’єднати три нині існуючі одночасно церкви в Україні, однак поки що видно, що розкол тільки посилюється. За незалежність від РПЦ виступають у Київському патріархаті та в Автокефальній церкві.
В Московському патріархаті після заяви президента про старт переговорів з Константинополем виразили скепсис щодо перспективи незалежної української церкви. Однак зараз церква не виступає категорично проти. Але киває в бік Москви, мовляв, що думку російської церкви також треба враховувати.
Однак рішення про надання томосу не є повноваженням РПЦ. Документ, так звану грамоту про самостійність церкви, може надати тільки Святий Синод Вселенського патріархату. Щоб рішення було позитивним, достатньо простої більшості голосів.
При цьому ключовою є думка Вселенського патріарха. Сам Варфоломій виражає прихильність до автономії української церкви. Про це свідчить повідомлення прес-служби Константинополя, де йдеться про те, що РПЦ не має канонічної території в Україні. Тож Москва, навіть разом з усіма її прихильниками у Синоді, не зможе вплинути на це питання.
Перспективи надання томосу
Коли Петро Порошенко вперше повідомив про переговори з Константинополем, всі, на чолі з самим гарантом, сподівались на символічне надання томосу про автономію у річницю Хрещення Русі-України.
Однак таке складне питання, з урахуванням колосального опору Москви і РПЦ, не може бути вирішене протягом декількох місяців. Тим паче, у такій структурі, як церква. Та навіть і без тиску сусіда, процедура надання томосу на автокефалію не проста і часто розтягується в часі. Це і підтверджує нинішня ситуація.
Головне, що на автономію церкви є воля ключових осіб. Вселенський патріарх демонструє бажання надати томос Україні. Під час одного з нещодавніх богослужінь він заявив, що Константинополь ніколи не видавав дозволи передавати території України будь-кому.
Таким чином загарбницька політика РПЦ, яка традиційно звучить в унісон з позицією Кремля, є нічим іншим, як самовільне встановлення контролю над українською церквою.
Щодо конкретних строків отримання незалежної церкви, то у Києва є сподівання, що процес консультацій і переговорів може завершитися восени. Після цього вже можна очікувати розгляду українського питання на Синоді Вселенського патріархату. На це сподіваються і в КП.
– Переконаний, що томос буде в цьому році. Кажу без дат, але точно в цьому році, – заявив предстоятель УПЦ КП Філарет.
До слова, наступного разу Синод збереться в кінці серпня. Це ще раз підтверджує перспективу отримання автономії восени.
Хто чинить спротив
І без того тривалу процедуру стврення єдиної помісної церкви гальмує спротив різних сил. Найктивніше пручається РПЦ. Воно і не дивно, перспектива втрати кількатисячної парафії та прямого впливу на мільйони українців – чимала ціна за автономію.
Про неприйнятність української автокефалії сусіди заявляють офіційно. Категорично проти помісної церкви в РПЦ говорили під час останнього Синоду Російської православної церкви.
Зараз Москва намагається залякати Вселенський патріархат розколом у православ’ї, який принесе об’єднання українських церков. РПЦ погрожує, що не буде визнавати автономію, і її в цьому підтримає частина інших православних церков.
Попри це, в УПЦ КП впевнені, що Росія рано чи пізно, але все ж визнає автономію української церкви.
– На роки може розтягтися процес визнання з боку всіх помісних православних церков, включаючи російську церкву. Є всі підстави вважати, що вона, якщо не останньою, то, напевне, однією з останніх визнає цей акт. Але процес запущений і не зупиниться, попри бажання чи небажання Москви, – говорить речник Київської патріархії, архієпископ Євстратій Зоря.
В той же час російській церкві у протистоянні допомагає російська влада. В хід ідуть різні способи – дипломатичні канали, агентура в Україні та деякі церковні установи на нашій території. Окрім шантажу розколом, Москва вдається і до погроз кровопролиття. Саме такий сценарій звучить з уст офіційних представників РПЦ.
А от у підпорядкованій РПЦ Українській православній церкві МП впевнені, що на Україну тисне не лише Москва. Офіційну позицію церкви озвучив протоієрей Миколай Данилевич:
– Спочатку має бути єдність, а потім томос. Нам потрібно подолати церковне розділення, розкол, який є в Україні, тут. Зараз користуються зовнішні сили цим розділенням, яке є в українському православ’ї. У тому числі Константинополь користується. Усі користуються. Тому рішення має бути в Києві. Не в Константинополі, не в Москві.
Звичайно ж, спротив чиниться і в нерелігійній середі України. Деякі політики намагаються використати томос у своїх цілях. Відтермінування отримання згоди на автономію – привабливий шанс звинуватити діючу владу у неспроможності переконати Вселенський Синод.
Та навіть у разі скорого позитивного рішення Константинополя українські противники об’єднання церков спробують розіграти ситуацію на свою користь. Великою є ймовірність інформаційної хвилі про посилення релігійного розколу через боротьбу за те, чий представник очолить нову церкву.
Що змінить автономія
Усі інтриги навколо єдиної помісної церкви означають, що її створення знищить чи бодай зменшить можливість російського впливу на українських вірян. Адже зараз у УПЦ МП зареєстровано понад 12 тисяч парафій, які можуть перестати підпорядковуватись Москві.
Крім того, томос – це атрибут незалежних самостійних православних країн. Тож його наявність для України означає ще один майданчик, де вона зможе реалізувати свої інтереси на рівних з іншими країнами. Це підтверджує і релігієзнавець Віктор Єленський.
– Якщо створено нову державу і більшість населення цієї держави складають православні, то вони мають право на свою автокефальну церкву. Навіть у XXI столітті невизнання автокефальності для православної церкви новоствореної держави – це опосередковане невизнання державності цієї країни.
Тож зараз Україна має продовжити розпочату роботу і має гарні прогнози на здобуття томосу. До того ж, цей здобуток буде дійсно цінним. Адже рішення про надання автокефалії є невідворотним.
Скасувати його можна буде лише іншим рішенням Синоду у випадку, наприклад, історичних обставин, таких, як прохання самої України відкликати свій намір.
Фото: уніан, 24, dreamstime
Яна Семенюк
