Безкоштовні підручники і уроки в зоопарку. Що Україна має запозичити у кращих шкіл світу

Нова українська школа – це результат своєрідного міксу практик інших країн та тривалих обговорень між вітчизняними педагогами та батьками школярів. Головний акцент в оновленій системі освіти – дати дитині знання та навички, які будуть їй корисні.

Школа для життя

 

Саме так описує нову систему освіти міністр Лілія Гриневич. Зміни впроваджують поступово. Цього року їх запровадять у початкових класах. А в подальшому – в середній школі, і пізніше – в старшій.

– Це має бути школа для життя у ХХІ столітті. Ви бачите, як змінюються технології, як розвивається суспільство, зараз ми не можемо точно знати, що потрібно буде, і з якими викликами зустрінуться діти, які зараз навчаються у школі. Тому ми хочемо перейти від школи, яка напихає дітей знаннями, які дуже швидко застарівають, до школи компетентностей, – говорить Лілія Гриневич.

Більшу увагу в школі приділятимуть неформальній взаємодії – спілкуванню на перервах та перед уроками. Та й сам процес навчання в початкових класах вже не виглядатиме, як раніше. Сидіти за партами безперервно 45 хвилин діти не будуть. Навчання включатиме в себе різні активності.

Загалом, освіта включатиме 4 наскрізні теми, що вплітатимуться в усі предмети.  Це:

• безпека і здоров’я людини;
• громадянська активність;
• фінансова грамотність і підприємливість;
• охорона навколишнього середовища і сталий розвиток.

Таким чином, в школі дитина здобуватиме вміння, які потрібні будуть їй у дорослому житті для самореалізації, і навчать ефективно реагувати на виклики і життєві проблеми. Та чи готові все це втілити українські вчителі?

Експерти вважають, саме на них покладаються найбільші сподівання у реформі. І в той же час більшість вчителів – вихованці іншої системи, що через брак кадрів працюють з перевантаженням.

Тож чи можна за таких реалій чекати на увагу до кожного учня? Викликає питання і професійної підготовки.

 

– Те, як вчителі розмовляють між собою, як вони поводяться до і після дзвінка, яким тоном і з яким виразом обличчя говорять “правильні” речі, впливає набагато більше, аніж усі організовані заходи разом узяті, – говорить спеціаліст в галузі освіти Ірина Костюк.

Тож отримати результати, на які розраховує МОН, можна лише якісною підготовкобю та розширенням кадрів.

Де у світі краще вчитись

Організація Internations, яка об’єднує людей, що живуть за межами рідних країн, склала рейтинг держав з найякіснішою шкільною освітою. Всього виокремили 13 країн:

13. Чехія

12. Австрія

11. Індія

10. Австралія

9. Нідерланди

8. Тайвань

7. Бельгія

6. Ізраїль

5. Гонконг

4. Південна Корея

3. Швейцарія

2. Сінгапур

1. Фінляндія

До слова, Україна, хоча і не потрапила до рейтингу кращих, все ж займає непогане місце. З-поміж майже 200 країн, вона знаходиться на 38 місці у світовому рейтингу загальноосвітніх шкіл за рівнем точних наук.

Варто відзначити, що в кожній країні з хорошим рівнем освіти своя унікальна система. Але, в той же час, спостерігаються і загальні тенденції. Про особливості шкіл різних країн світу, нижче.

Японський досвід: без обов’язкових підручників

Рівень грамотності населення країни наближається до абсолютного – 99,9%. Хоча при цьому обов’язковою є тільки початкова освіта.

Школа в Японії, як і в Україні, поділяється на початкову, середню і старшу. Навчання триває 12 років. У початковій школі немає домашніх завдань, не потрібно виконувати і здавати серйозні роботи і іспити. Тут головна мета – дати дитині загальні знання і навички.

Вчать арифметику, природознавство, соціальні та гуманітарні знання, англійську мову, основи праці, музику, творчість, фізкультуру і державну мову.

Однакових підручників у японських школах немає: міністерство освіти дає лише рекомендації і кожний навчальний заклад сам вирішує, що обрати. Шкільну форму також вибирає навчальний заклад. Носять її всі школярі.

Нідерланди: навчання увесь день

Згідно соціологічними дослідженнями, діти в Нідерландах вважаються найщасливішими у світі. Один із секретів цього криється в системі освіти. Навчання в країні є безкоштовним на всіх рівнях, проте поряд з державними функціонують і приватні школи.

Особливістю системи освіти тут є те, що до шістнадцяти років учні зобов’язані повний день присвячувати школі. Однак навчання не перевантажує дітей, проходить в легкій формі, а до 10 років учням домашні завдання взагалі не задають.

Навчання в старшій школі займає 5 років. В цей час учнів готують до університету або ж дають їм професійну освіту. У 16 років підлітки мають право вибирати – чи хочуть вони вчитися повний або неповний день, продовжувати освіту у ВИШі чи ні. Навчальні заклади в Нідерландах діляться на релігійні і громадські.

Відкрита для усіх Велика Британія

Британська система освіти розвивалась протягом багатьох столітть і керується жорсткими вимогами щодо якості навчання. Для кожного громадянина у віці від 5 до 16 років освіта є обов‘язковою. Знання, отримані в британських школах, визнають в усьому світі.

Через це країна є однією з найпопулярніших для навчання серед іноземців. Тож для них існує чимала кількість мовних школ, де вони підтягують рівень англійської до необхідного, а потім йдуть навчатись у місцеві загальні школи.

Популярністю користуються класичні британські школи-пансіони, що пропонують програми повної середньої освіти та підготовки в університет.

Більшість британських дітей починає навчатись у початковій школі в 5 років. Навчання триває 6 років. В 11 років вони переходять до середньої школи і навчаються там впродовж ще  5 років.

В середніх школах учні готуються до іспитів. Якщо вони складуть їх успішно, то отримають загальне свідоцтво про середню освіту. Подальше навчання є необов’язковим і учні мають можливість працевлаштування.

Німеччина: мультирівнева освіта

Країна має чотириступеневу систему освіти: початкова, двоступенева середня освіта та вища освіта. 9-річна шкільна освіта є обов’язковою, загальною та безкоштовною.

У Німеччині навчання починається з 6 років. У початковій школі діти навчаються до 10 років. Потім переходять в середню. Вона буває трьох типів.

Найпростіші – основні школи, після закінчення яких діти вступають до профтехучилища. Там немає складних предметів, а навчання триває менше, ніж в інших школах. Потрапити до ВИШу після закінчення такої школи неможливо, так само, як і знайти престижну роботу.

Більш престижні реальні школи, після яких вже можна розраховувати на вступ до університету. Навчання там триває 6 років. Школами найвищого рівня вважаються гімназії, де діти вчаться 8-9 років, а по їх завершенню майже гарантовано вступають до ВУЗів.

Максимум свободи у Фінляндії

Особливість фінської освіти – у рівноправних відносинах між учнями та вчителями. Комунікація відбувається на рівних без тиску і наказів з боку педагогів. Цьому сприяє і сама атмосфера. У початковій школі уроки не рідко проходять у музеях, на свіжому повітрі та зоопарках.

У середній школі учні самостійно за власними схильностями обирають спеціалізацію навчання. Це дуже позитивна особливість фінської освіти, зважаючи на те, що у цей час навантаження на учнів зростають і вони майже весь день проводять в школі. Фінляндія забезпечує школи канцелярією та підручниками.

Саме з фінської школи найбільше запозичила українська система навчання. Такі зміни вітчизняної освіти у північній країні вітають і навіть підтримують фінансово. Фінляндія надасть Україні 6 мільйонів євро на безповоротній основі для реформування школи.

Якщо співставити список країн-лідерів за якістю освіти та держав з високим рівнем життя, вони будуть відрізнятись. Освіта? хоча і грає важливу роль в економічному розвитку країни, не є гарантією цього.

Таким прикладом може бути Індія, яка фігурує в списку на початку статті, але не може похвалитись добробутом населення. І напротивагу їй США, країна з достатньо посередньою системою шкільної освіти, але багатими жителями.

Запорукою достатку та успішності країни слугує не стільки ерудованість, скільки здатність застосувати знання у реальному житті і отримати з цього практичну вигоду. Саме такі результати обіцяє нам нова українська школа. Тільки час покаже, чи втіляться обіцянки.

Фото: dreamstime

Яна Семенюк