Уряд РФ запровадив чергові санкції проти України. До списку увійшло 642 фігуранти – 567 фізичних і 75 юридичних осіб.
Переважна більшість з них – народні депутати, включаючи спікера Верховної ради Андрія Парубія і його заступників – Ірину Геращенко та Оксану Сироїд.
Під санкції потрапили як депутати з коаліції, так і частина Опозиційного блоку та позафракційні народні обранці. Загальна кількість представників влади – 218 осіб.
Велику частку списку становлять керівники силових структур України – ЗСУ, СБУ, РНБО, МВС, ГПУ та Нацполіції.
Поза списками
Під санкції не потрапив президент Петро Порошенко, прем’єр-міністр Володимир Гройсман, представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко та ряд інших високопосадовців.
– Президента і прем’єра зазвичай не вводять в санкційні списки. Це міжнародна практика. Санкції застосовуються щодо громадян, які не наділені переговорними повноваженнями. Президент і прем’єр залишаються для них витком можливостей щодо зустрічі і врегулювання ситуації. Це закони дипломатії, – пояснює політолог Кость Бондаренко.
Санкції – це імітація
Серед нових фігурантів опинились представники Опозиційного блоку – Вадим Новинський, Олександр Вілкул та Михайло Добкін. Примітно, що раніше у санкційних списках не фігурували представники партій, що мають проросійські настрої.
Та шукати логіку у цих рішеннях не варто, стверджує політолог Михайло Басараб:
– Це елемент гібридної війни, спрямований на те, щоб максимально заплутати, ввести в оману, зманіпулювати і відвести увагу на неважливий об’єкт.
За його словами, серйозних наслідків чергові санкції не матимуть. На це вказує перелік фігурантів списку, до якого потрапили як патріоти, так і депутати, які послідовно відстоюють позицію Кремля.
– Те, що ці люди разом потрапили в санкційний список, говорить лише про те, що ці санкції – імітація, а не реальне рішення. Також це означає, що Кремль не збирається застосовувати санкції в повній мірі. Тих, кого він підтримував до цього часу, він продовжуватиме підтримувати. А ті, проти кого діяв, і далі залишатимуться під прицілом Кремля.
Політолог Кость Бондаренко, в свою чергу, висловив думку щодо причетності до формування списку українського політика Віктора Медведчука:
– Очевидно, що новий санкційний список писався під диктовку Віктора Медведчука, оскільки потрапили у нього всі, в кого є конфліктні ситуації з Медведчуком: Мураєв, який вийшов із його партії, Новінський, Колесніков, Вілкул, які залишились в Опоблоці. Таке враження, що цей список готувався не стільки в Москві, скільки в Києві.
Він також додав, що санкції – не більше ніж інформаційний привід і серйозних наслідків вони не матимуть.
– Більшість з цих людей чотири-п’ять років не бували в Росії, частина із них не мають ані бізнесу, ані стосунків з Росією. Тому це лише символічний список.
Мур між країнами
До російського списку потрапило 75 українських компаній.
Серед них підприємства, які займаються транспортними перевезеннями, в тому числі і у країнах СНД – Вертикаль та Перша логістична компанія. Також у списку страхова компанія ТАС, Укрексимбанк та державні компанії Укробороненерго, Укрспецекспорт та Центренерго.
За рахунок санкцій проти підприємств Росія веде своєрідну економічну війну проти України. Та на думку Михайла Басараба, така ситуація лише сприятиме переорієнтуванню України на інші ринки збуту:
– Внесення цих компаній до санкційного списку Росії піде їм на користь. Вони отримують додатковий стимул шукати інші ринки збуту для своєї продукції.
Росія вже п’ятий рік веде збройну агресію проти України, а тому запровадження чергового списку санкцій не загострить й без того напружені відносин між країнами.
– Єдине, що повинно існувати між Росією і Україною – це високий мур. В усіх сенсах цього слова. Це мур на кордоні і мур у відносинах. Мінімум зв’язків і мінімум залежностей, – підсумував експерт.
Відповідь України
Україна регулярно запроваджує та посилює санкцій проти Росії, починаючи з березня 2014 року. І всі вони завдають економічних втрат для країни-агресора.
Так, Басараб нагадав, що відмова від купівлі російського газу завдала істотної шкоди Росії, оскільки газ був не лише бізнесом, але і інструментом політичного примусу.
– Це також рішення про закриття повітряного простору для російських авіакомпаній, яке призвело до збитків у десятки мільйонів доларів та заборона ввезення на територію України товарів широкого вжитку російського виробництва, – наголошує політолог.
Після того, як Російська Федерація розширила свій список санкцій, що був вперше запроваджений першого листопада 2018 року, відповідного кроку слід чекати і від України:
– Зупинятись на цьому не варто. Імовірність того, що Україна запровадить додаткові санкції проти Росії – висока. Це було б логічно, природньо і пішло б на користь державі, – впевнений Михайло Басараб.
Так, президент Петро Порошенко вже заявив, що тепер РНБО має намір розширити санкції проти російських чиновнків.
Запровадження російського списку санкцій не позначиться на пересічних громадянах України. Більшою мірою це політичний крок, який спрямований посіяти недовіру і сумніви в українському суспільстві.
Фото: dreamstime, Михайло Басараб, Кость Бондаренко
Лілія Ященко
