Верховна Рада VIII скликання завершує свою роботу. У п’ятницю, 12 липня, спікер парламенту Андрій Парубій офіційно закрив останнє пленарне засідання депутатів. Парламентарі завершили свій останній день у сесійній залі гімном.
Тепер з 15 до 19 липня вони працюватимуть у комітетах, комісіях і фракціях, а вже 21 липня відбудуться дострокові парламентські вибори 2019, де народ обере новий склад законодавчого органу.
У цифрах та датах
27 листопада 2014 року набули своїх повноважень 423 народні депутати. 423, бо позачергові вибори не проводились на тимчасово окупованих територіях.
До кінця своєї каденції вони не допрацювали три місяці, бо новообраний президент прийняв рішення про їх розпуск. А за планом вибори мали відбутись 27 жовтня.
Підбиваючи підсумки, Парубій прозвітував, що за цей час парламент ухвалив 2734 законодавчих акти, 987 з яких – закони та кодекси. А в цілому на розгляд було винесено близько 13,5 тис. законопроектів. І це абсолютний рекорд.
За цей час 580 разів депутати збирались під куполом на пленарні засідання.
У законах
В останні свої дні депутати нарешті ухвалили у другому читанні Виборчий кодекс. Отож, у 2023 році вибори відбудуться за відкритими списками і без мажоритарки.
Фото: Віталій Бала
– Взагалі, Виборчий кодекс треба було приймати в перші місяці роботи цієї Верховної Ради, бо саме зміна виборчої системи буде еволюційним шляхом зміни політичного класу і, фактично, ми зможемо створити справжню політичну еліту, – вважає політолог Віталій Бала.
Серед іншого, вони запровадили децентралізацію, в результаті якої близько 70% податків залишаються на місцях, ухвалили пакет законів про асоціацію з ЄС, що дозволило отримати безвіз, змінили Конституцію і тепер зовнішньополітичний вектор країни спрямований на вступ до ЄС та НАТО.
Окрім того, були створені Державне бюро розслідувань та Антикорупційний суд, а також НАБУ та САП.
На законодавчому рівні Росія була визнана агресором, а договір про дружбу із нею – розірваний.
Цього року Рада також прийняла закон про мову, який до речі вступив у силу 16 липня.
Перезавантаження політичної системи
Після виборів у 2014 році за оцінками руху Чесно склад Верховної Ради оновився на 56%. І саме це оновлення експерти називають слабкою стороною парламенту.
Віталій Бала називає це скликання найбільш некомпетентним:
– Після Революції гідності прийшло багато людей, які не мали уявлення, що таке політика. Ми були свідками того, що приймалися закони, до яких через тиждень вносились правки.
Політолог Олексій Якубін нагадує, що велика кількість законодавчих ініціатив розходились з діючим законодавством і з Конституцією України:
Фото: Олексій Якубін
– Велика кількість нових обличь не означає зміни політики і тим паче покращення якості роботи парламенту. Ця ВР починала з дуже високого рівня очікування, але, по факту, закінчила як вкрай непопулярний орган, – вважає він.
За різними оцінками Рада IX скликання може оновитись більше, ніж на 70%. Отож, Бала прогнозує, що проблеми з некомпетентністю можуть виникнути ще серйозніші.
Кількістю, а не якістю
Як один з наслідків нових депутатів, Якубін називає законодавчий спам. Він наводить у приклад європейський досвід, де парламент може рік або два займатись 20 законами.
– У нас на кожній сесії сотні законопроектів. Зрозуміло, що один депутат не зможе ані вичитати таку кількість, ані зробити з більшістю з них щось притомне.
Окрім того, ще Рада запам’яталась сотнями правок до законів. Чого тільки коштували 4,5 тис. правок до Виборчого кодексу або 4 тис. – до мовного закону. Інколи у такий спосіб депутати намагались затягнути або просто провалити голосування за якусь ініціативу.
За себе і за товариша
Були і випадки, коли у залі засідання знаходилось менше депутатів, аніж голосувало.
– Для цієї Верховної Ради це взагалі стало чи не нормою. Дуже часто бачили, що значна частина депутатів відсутня, а інші займаються “піаніном” – голосують картками інших кандидатів, – розповідає Якубін.
Рух Чесно систематично фіксує таких порушників законодавства і веде статистику, називаючи їх кнопкодавами.
Фото: Чесно
На злеті патріотичності
Ця Верховна Рада утворилась одразу після Революції, фактично на злеті патріотично духу українців.
Віталій Бала однією з сильних сторін цього скликання називає проукраїнськість і як результат чимало національних законів:
– Навіть голосування конституційною більшістю тієї ж зміни до Конституції у напрямку на ЄС та НАТО, мовний закон та декомунізація. Це стратегічні питання, які ніби здаються не на часі, але це на майбутнє.
Без коаліції
Відсутність коаліції стала однією з причин, яка дозволила Володимиру Зеленському розпустити парламент.
У 2014 році була утворена коаліція Європейська Україна, до якої увійшли БПП, Батьківщина, Народний фронт, Самопоміч та Радикальна партія.
Згодом там залишились тільки БПП та Народний фронт, що, фактично, не дозволяло їм називатись коаліцією, бо вони не нараховували 226 депутатів.
Як наслідок, частина коаліційних угод залишилась невиконаною. Зокрема – закон про опозицію, про який зараз говорять кандидати від Слуги народу.
– Це була перша Рада, де опозиція була маргіналізована. Якщо ми подивимось на розподіл комітетів – більшість очолювали представники діючої тодішньої влади, – говорить Якубін.
Він нагадує, ще у Раді VII скликання частина комітетів віддавалась опозиції – комітети з питань свободи слова, регламенту, бюджетний комітет.
– З одного боку ВР позиціонувала себе як демократична, але з іншого – такі кроки говорять, що була спроба тотального контролю з боку коаліції над органом.
Можна було б сказати, що останній шанс ухвалити закони парламентарі вже використали (і, до речі, доволі ефективно). Однак Офіс президента ініціює позачергове засідання, яке можуть призначити на 18 липня. Виникла необхідність ухвалити на засіданні низку антикорупційних ініціатив. Тому, далі буде. Можливо, на рахунку цих депутатів з’явиться ще декілька законів.
Фото: Верховна Рада України
Лілія Ященко