Досвід переміг: чому конкурентам Кличка не вдалося взяти крісло мера у Києві

Місцеві вибори 2020 відбувалися під час пандемії коронавірусу, через що ми побачили найнижчу явку за роки незалежності.

Слуга народу значно втратила рейтинг на місцях, а УДАР зміг знову закріпитися в лідерах столиці після періоду неактивності.

У Києві з величезним відривом Віталій Кличко виходить у другий тур виборів міського голови, а його суперником має стати Олександр Попов, який вже колись очолював Київ.

Та чи можна казати про те, що все визначено і сюрпризів більше не буде?

Сюрпризи на виборах

Для багатьох людей найбільшим сюрпризом за результатами екзит-полу у Києві стало друге місце Олександра Попова, який обіймав посаду міського голови протягом 2010-2013 років.

Це сюрприз не лише у тому, що кандидат від проросійської партії потенційно виходить у другий тур, але й через те, що у нього була дуже слабка виборча кампанія.

У коментарі Фактам ICTV політолог Олександр Антонюк заявив, що вихід Попова до другого туру також став для нього найбільшим сюрпризом.

– При тихій кампанії, відсутності у медійному просторі, а виключно на зовнішній рекламі, результат справді вражає. Не вражає кількість людей, які проголосували, і в другому турі можлива нищівна поразка, але його не змогли перемогти інші кандидати, які були більш активними, – каже Антонюк.

Причиною цьому вбачають і боротьбу політичних сил, які просто не звертали уваги на електорат, який налаштований дещо проросійськи.

Фактично на цю аудиторію працювали лише й відповідні партії, за рахунок чого вдалося її згуртувати.

– Як це не парадоксально, але боротьба різних постмайданних політичних сил між собою об’єктивно спрацювала на користь кандидата від ОПЗЖ. Його електорат виявився найбільш консолідованим. До того ж він набрав більше, ніж його партія, – написав у Facebook політолог Володимир Фесенко.

Не потрібно забувати і про вибори до Київської міської Ради, де чудовий результат показала, наприклад, Європейська солідарність.

На думку політичного експерта Олександра Мусієнка, це також стало певним сюрпризом.

– Приємно здивували результати партії Європейська солідарність. Вони, якщо вірити екзит-полам, мають доволі непоганий результат. Також непогані показники і у партії Голос.

А для Слуги народу у Києві фіаско. Ще трохи більше року тому під час виборів до парламенту вони отримали всі округи за мажоритаркою, а місцеві вибори демонструють повний провал, – каже Мусієнко.

Крім того, ми бачимо, що запит на нові обличчя в Україні нікуди не зник, але його акценти сильно змістилися. Якщо раніше найбільші надії були на Слугу народу, то зараз все більше виборців звертають увагу на Голос.

І хоча це зміщення відбувається доволі повільно, результати екзит-полу у Києві мають стати позитивним сигналом для партії, адже вона не втратила довіру виборців.

На думку Антонюка, найбільшого ж краху зазнав Пальчевський і його партія, адже він досить багато ресурсів вливав у свою передвиборчу кампанію.

Боротьба за крісло голови

Найбільша інтрига у Києві і досі навколо другого туру виборів міського голови. Кандидати, які опинилися на другому, третьому і четвертому місцях мають шанси потрапити у боротьбу за місце міського очільника, адже результати показують відрив, менше ніж в 1%.

Оскільки похибка екзит-полів завжди складає 1-2%, то шанси стати опонентом Кличка залишаються у:

• Сергія Притули;
• Ірини Верещук;
• Олексія Кучеренка;
• Олександра Попова.

На думку Мусієнка, теоретично будь-хто з вказаних кандидатів може потрапити до другого туру, однак сподіватися на перемогу їм не варто.

– В будь-якому разі, якщо навіть Верещук, наприклад, вийде до другого туру, це було б певним полегшенням. Проте розрив нікуди не зникне.

Правляча партія у парламенті не отримала підтримки киян на ведення своєї політики у столиці так само, як і їхня кандидатка. Навіть якщо Верещук вийде у другий тур, важко уявити, що вона переможе, – говорить політичний експерт.

Крім того, екзит-пол, оприлюднений партією УДАР, показує, що до другого туру справа може не дійти й зовсім. Згідно його результатам, за Кличка проголосували більше 50% виборців.

Особливо легкою перемога для чинного очільника столиці має стати, якщо до другого туру все ж потрапить Попов.

– Хоча на виборах мера Києва буде другий тур, але Віталія Кличка вже майже можна вітати з перемогою. Якщо, як кажуть дані різних екзит-полів, до другого туру виходить Олександр Попов, то перемога Віталію гарантована, – пише Фесенко.

Загалом, не варто очікувати чогось неймовірного від кандидата на другому місці, адже розрив складатиме близько 40%, що майже нереально покрити, навіть якщо мобілізувати електорат.

Вплив пандемії

За даними ЦВК, явка на місцевих виборах 2020 року склала 36,88%, у Києві – 34,42%.

Протягом останніх 10 років явка на місцеві вибори була низькою і цей раз не став винятком. Навпаки, ми бачимо низьку активність виборців.

Звичайно, логічно пов’язувати подібне з пандемією коронавірусу, через яку багато кому здається, що краще залишитися вдома, аніж проголосувати і наразити на небезпеку себе і своїх близьких.

Антонюк же вважає, що цей аргумент не варто враховувати, говорячи про явку на місцевих виборах цього року. Адже навіть попри важку епідеміологічну ситуацію люди ходять в ТРЦ, кафе, ресторани, де навіть більший ризик підхопити Covid-19.

– Оскільки в таких закладах зменшення потоків людей не відбувалося, то ми говоримо, що основна причина низької явки це точно не пандемія. Вона, звичайно, зменшила її приблизно на 3%, але точно не стала кардинальною, – розповідає політолог.

Та не можна нехтувати тим фактом, що за більшої кількості виборців ми могли б побачити зовсім інший результат на місцевих виборах.

Слуга народу намагалася “заманити” своїх виборців на вибори ще й референдумом від президента, який проводили приблизно на половині виборчих дільниць в Україні. Проте з невеликим успіхом.

– На цю явку, крім пандемії, вплинула і нова виборча система. Багато людей не розуміли, як правильно проголосувати: де їхня партія, де їхній кандидат.

І ще один момент: влада не змогла мобілізувати своїх прихильників. Представники закликали прийти на вибори рекламою і опитуванням, яке мало стимулювати прихильників президента з’явитися на виборчу дільницю. Однак мобілізувати виборців Слуг народу не вдалося, що свідчить про певне розчарування у суспільстві, – висловлює думку Мусієнко.

Не обійшлося й без проблем у виборчих кампаніях. Безпосередніх зустрічей з громадянами було доволі мало, навіть якщо говорити про кандидатів на посаду міських голів.

А комунікація партій з виборцями була й того меншою, що також негативно впливало на бажання людей приходити на виборчі дільниці.

Децентралізація дала можливість місцевій владі вирішувати набагато більше питань без втручання центральних органів. Разом з цим має зрости і відповідальність виборців.

З одного боку ми маємо серйозніше ставитися до місцевих виборів, з іншого – кандидати мають вести комунікацію не лише за допомогою телебачення та інтернету.

І допоки ми не змінимо своє ставлення і хоча б не почнемо приходити на вибори, на нас чекатимуть такі сюрпризи, як у Києві.

Владислав Бомбела