Що буде з економікою України у 2025 році: ключові виклики та прогнози експертів
Національний банк України ухвалив рішення про збільшення облікової ставки до 14,5%, щоби підтримати валютний ринок, стримати ціни та інфляцію. Попри те, що у січні інфляція продовжувала зростати, економіка України все ж відновлюється, завдяки сильній міжнародній підтримці й адаптації бізнесу та населення до умов повномасштабної війни.
Факти ICTV дізнавалися, що очікує на економіку України у 2025 році та якими будуть ціни й курс валют.
Чому НБУ піднімає облікову ставку
Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, у коментарі Фактам ICTV зауважив, що за останні два місяці Нацбанк уже вдруге переглядає облікову ставку: вона зросла на 1,5%.
– Рішення про збільшення облікової ставки у січні було досить прогнозованим, адже, як зазначається у звіті НБУ, торік інфляція майже на 5% перевершила первинні прогнози на 2024 рік. Щоправда, у другому півріччі прогнози скоригували: очікувалося, що інфляція залишиться в межах 10% – близько 9,7%. Тобто ухвалене рішення має на меті з одного боку стишити інфляцію та зміцнити гривню, а з іншого – “терапевтично” вплинути на курси валют, – наголосив Сергій Мамедов.
Напередодні нового року банкіри прогнозували, що ситуація на валютному ринку у 2025 році може розгортатися на кшталт подій 2024-го: періоди затишшя можуть змінюватися періодами деякого курсового прискорення, це відбуватиметься більш-менш почергово.
– Також я передбачав, що, за підсумками першого кварталу, навряд чи офіційний курс перетне позначку у 42,8 грн/долар, а основні коливання відбуватимуться в межах 42,2-42,8 грн/долар. Нині такі прогнози поки що справджуються, адже станом на 24 січня офіційний курс опустився навіть нижче від психологічної позначки в 42 грн (на ранок 24 січня офіційний курс становив 41,97 грн/долар), – наголосив Сергій Мамедов.
За його словами, будь-які зміни на валютному ринку у найближчі місяці будуть виваженими, повільними та незагрозливими. Майже виключені будь-які надмірні курсові стрибки. Головне завдання в наших досить непростих умовах – це зміцнити гривню, “купіювати” інфляцію та встановити баланс між попитом і пропозицією на валютному ринку.
Економіст та інвестиційний банкір Сергій Фурса зауважив, що Нацбанк підняв облікову ставку, бо бачить посилення інфляційного тиску. Підняття ставки сприятиме сповільненню цін.
– Підвищення облікової ставки є елементом боротьби зі зростанням цін. Але є й інші чинники, які впливають зусібіч. НБУ бачить ці чинники, зокрема й інфляційні очікування. І щоб їм запобігти, щоб боротися з ними, підіймає облікову ставку, – пояснив економіст.
Фурса також запевняє, що в найближчі місяці з курсами валют нічого не відбуватиметься.
Споживчі ціни: чого чекати українцям
За словами віцепрезидента Асоціації українських банків, поняття стишення інфляції передбачає, що споживчі ціни, як мінімум, не зростатимуть. Принаймні йдеться про внутрішнього виробника продовольчих товарів.
– Отже, ми можемо очікувати, що впродовж лютого цінова ситуація в Україні залишатиметься стабільною. Проте необхідно зробити одне уточнення: є низка досі важкопрогнозованих чинників, які опосередковано можуть вплинути на економіку країни (насамперед це війна та її наслідки), – наголосив Сергій Мамедов.
Чи зростатиме економіка України у 2025 році: прогнози за кредитами й депозитами
За словами економіста Сергія Фурси, збільшення облікової ставки матиме вплив на збільшення ставок як за кредитами, так і за депозитами.
– Тим більше, що НБУ не тільки підняв ставку, а й змінив прогноз, очікуючи, що наступні два кроки він також зробить вгору. Тому банки мають відреагувати, а певне зростання ставок ми побачимо, – наголосив економіст.
Тобто, якщо населення захоче брати кредити, а ці кредити не проходять за державними програмами, то вартість таких кредитів зросте.
Віцепрезидент УАБ Сергій Мамедов наголосив, що комерційні банки у найближчі 2-3 тижні масово переглянуть дохідність за гривневими вкладами.
Очікується, що ставки зростуть у середньому на 1 в. п. Інакше кажучи, дохідність за ультракороткими вкладами (3-6 місяців) збільшиться до 11% річних, вклади від 9 місяців до 1 року дадуть середню дохідність у 12% річних, а от найбільш дохідними вже майже рік залишаються довготривалі вклади – від 1 року до 2,5 року. Середні ставки за такими депозитами становитимуть близько 14% річних, однак максимальні можуть досягти позначку у 16%.
– На мою думку, саме довготривалі вклади стануть пріоритетними для нових вкладників. По-перше, їхня дохідність найвища на ринку. По-друге, з огляду на очікуване зниження інфляції до 7-8% у другому півріччі, громадяни, що відкриють вклади у лютому, зможуть не лише вберегти кошти від знецінення, а й отримати пасивний прибуток в розмірі до 4%, – зауважив Сергій Мамедов.
Щодо ставок за кредитами за державними програмами, такими, як “5-7-9”, єОселя, Доступний факторинг, Доступний фінансовий лізинг 5-7-9 тощо, найімовірніше, залишаться без змін. Водночас умови за комерційними (суто банківськими) кредитними програмами цілком можливо збільшаться на рівень зростання облікової ставки – на 1 в. п.
Проте є вагома частка спеціальних партнерських кредитних програм, наприклад, між банками та девелоперами, між банками й виробниками/постачальниками засобів ведення бізнесу. Крім того діють спеціальні кредитні проєкти з державними фондами, наприклад, кредитування за програмами від Фонду енергоефективності ГрінДІМ, Енергодім. Умови за такими видами кредитів залишаться більш-менш сталими.
А у разі партнерських кредитних програм для малого та середнього бізнесу є можливості варіювати з умовами надання кредитів, щоби не зашкодити потенційним позичальникам.
Що буде з економікою України у 2025 році: прогнози
За словами Сергія Фурси, головним викликом для економіки України лишається повномасштабна війна – це глобальний чинник. Брак робочої сили – не менш важливий виклик для економіки України зараз і на найближчі 10-20 років.
– Й інфляція, яка зараз досить висока і залишатиметься такою мінімум найближчі кілька місяців, також є викликом для економіки України у 2025-му, – зауважив інвестиційний банків.
Сергій Мамедов також наголошує, що для України найголовніший виклик – це війна та її наслідки. Адже щодня країна перебуває під атаками ворога, щодня зазнає втрат і збитків.
Другий виклик, за словами Мамедова, це умови можливого припинення війни. Ми не можемо зараз орієнтуватися виключно на заяви нового очільника США, адже вони інколи дуже суперечливі. З них не зовсім зрозуміла майбутня політика Дональда Трампа щодо закінчення війни.
Третій виклик для економіки України у 2025 році – це обсяг міжнародної фінансової допомоги. За словами віцепрезидента УАБ, Україна у поточному році потребуватиме близько $40 млрд зовнішньої допомоги.
– Нагадаю, потреба у зовнішньому фінансуванні завдяки програмам від ЄС і США на 2025 рік майже повністю закрита, що дасть змогу покрити шалені видатки бюджету. Однак досі відкритим є питання на 2026-2027 роки. Розуміємо, що наразі Україна не зможе обійтися без зовнішніх грошей, та й після настання миру ще мине не один рік, коли потенційно ми зможемо жити лише “за свої”, – зауважив Сергій Мамедов.
Четвертий виклик для економіки України – це розвиток економіки, її найважливіших галузей, як-от агропромисловий та військовопромисловий комплекси, будівництво, розвиток малого та середнього бізнесу тощо. Нам потрібен хороший темп у зростанні економіки.
П’ятий виклик – це політичні “ігри у вибори”. Нам варто зосередитися на тому, щоб оминути ризик політичних чвар і розбрату в умовах хиткої воєнної економіки, підсумував Сергій Мамедов.
Ще одним чинником для інфляційної динаміки стане обсяг врожаю у 2025 році – його експерти прогнозують кращим, ніж у 2024-му. Торік на інфляцію значно вплинула літня спека та вимкнення електрики через російські ракетні обстріли по об’єктах енергетики. Бізнесу довелося працювати від генераторів і закладати ці витрати у вартість послуг.
