«Цар всєя Русі»: Як у Росії створюють культ особи Путіна
У Росії він герой, про якого складають пісні. За життя йому встановлюють пам’ятники та зображують його на іконах. Журналісти «Дістало!» дослідили особливості формування культу особистості російського президента.
Російські журналісти, тамуючи подих, з обожненням відстежують кожний крок свого президента. Сувеніри, футболки, картини – і всюди він. Під час художнього ярмарку в Москві портрет Путіна неназваний бізнесмен придбав за рекордні 200 тисяч євро. Бренд ВВП – один із найрозкрученіших у Росії.
Створений кремлівськими політтехнологами образ жорсткого і вольового Путіна, який може і фізично за себе постояти, і «міцне слівце» мовити, відповідає політичним потребам і настроям росіян. Якщо не на свідомому – то на ментальному рівні. Вождизм передався росіянам у спадок, схоже, разом із символами і знаками радянської величі. Російські скептики та антипутіністи дедалі частіше знаходять спільні риси між ВВП і лідерами СРСР (зокрема Брежнєвим) та світовими тиранами наших днів.
Ознаки культу тоталітарного лідера очевидні. Наприклад, на теренах Федерації ім’я Путіна носять 9 вулиць, 3 колгоспи та одна гірська вершина в Киргизії. На втіху ВВП чеканять монети із його зображенням, із портретами Путіна росіяни виходять на травневі демонстрації та публічно складають оди своєму лідерові. Акція «Подякуй Путіну» нещодавно заполонила інтернет-простір. Пересічні росіяни залюбки підхопили кремлівські правила гри.
– Це не можна назвати рейтингом, – переконаний російський письменник Віктор Шендерович. – Коли ми говоримо про рейтинг Обами, йдеться про одне, а коли ми говоримо рейтинг Туркменбаші, коли це не пройшло випробування конкуренцією, боротьбою вільних ЗМІ – це натертий термометр! Натертий термометр може показати будь-який результат ,але це не привід для встановлення діагнозу. Путін ніколи нікого не перемагав, його рейтинг – від успішної політтехнології, успішної безсоромної гітлерівської пропаганди. На виході це дає рейтинг!
Росіянам уже мало спортивних досягнень президента – постійно хочуть більшого. Аби не розчаровувати – Путін має йти вперед всупереч здоровому глузду та міжнародним зобов’язанням. Результат того вартий: анексія українського Криму знову підігріла народну любов. Дії Путіна схвалили понад 80 відсотків населення, кажуть російські соціологи. Паростки путінізму проникли і в деякі українські голови. Нерідко на тлі любові до Путіна у прагненні вгодити царю-батечку російські спецслужби розпалюють сепаратистське вогнище на сході. Гасла на кшталт «Путин спаси и сохрани» – найчастіше трапляються на проросійських акціях в Україні.
Поки в Росії на голову ВВП вкладають лавровий вінок, в світі ставлення до президента РФ різко змінюється. Від шанобливого на початку його зіркового шляху – до глузливого й іронічного тепер.
– Якщо б не було ядерної кнопки, Ради Безпеки й енергетичних ресурсів, його прізвище було б Лукашенко, – пояснює Віктор Шендерович. – Ніхто б на нього не звертав уваги, була б така річ у собі!
Путін на світ не зважає. Він купається у променях своєї слави і насолоджується власною величчю. Поки він даватиме росіянам те, чого вони чекають, він буде героєм і улюбленцем. От тільки бажано, щоб цей любовний екстаз відбувався не за рахунок України.
Євгенія Моторевська, «Дістало!»