Журналісти Фактів ICTV вирішили пригадати найголовніші етапи становлення української держави.
Україна за чверть століття ніяк не могла визначитись, хто головний у державі – президент, уряд чи парламент. У підсумку в нас шість разів кроїлася конституція, ми пережили дві революції, так і не дозволивши монополізувати владу.
У 2004 році столичний майдан зібрався проти фальсифікації виборів,а в 2014-му – проти диктатури.
– Ще свою модель правління державою ми не знайшли. Але остаточно відмовилися від авторитарно-вертикальної моделі російського, казахстанського і білоруського штибів. Це головне, що ми обрали демократію, – говорить Вадим Карасьов.
Хоча у перші роки самостійності не все було так демократично, адже як і в радянські часи головною партією залишалася комуністична, а вона чинила опір всьому українському, і постійно підігравала Москві.
Заборонити діяльність Компартії вдалося лише після Революції Гідності. Нова влада розпочала процес декомунізації – зі знесенням пам`ятників та перейменуванням вулиць і міст.
– Те, що у нас реальна декомунізація відбулася тільки через 25 років, через покоління, теж показово. Тому що ми були в полоні радянщини і комуністичного впливу, ідеологічної інерції ціле покоління, – розповідає Володимир Фесенко.
І тим не менш, нові партії почали з`являтися ще на початку 90-х. Перехід до багатопартійної системи давав право вибору українцям. Щоправда пізніше політсил розвелося настільки багато, що під час виборів люди й досі губляться: за кого голосувати. Та й самі партії багато у чому нагадують КПУ – з незмінним вождем і часто одноосібним ухваленням рішень.
Партії за радянським зразком, костюми від СРСР і конституція неіснуючої держави. В таких умовах країна жила цілих 5 років після здобуття незалежності. Президент і уряд були обмежені у проведенні реформ.
Главі держави Леоніду Кучмі навіть довелось поставити ультиматум депутатам: якщо не ухвалять конституцію – винесе на референдум свій варіант. Історичне засідання парламенту тривало 24 години і після безсонної ночі народні депутати нарешті народили Конституцію.
Читайте: 25 років Незалежності України: як країну вітали президенти (ВІДЕО)
Щоправда з того часу конституцію кроїли, зшивали і різали по-живому. Спочатку у 2004-му, коли Верховна Рада в авральному режимі перевела Україну з президентсько-парламентської республіки на парламентсько-президентську. Експерти називали такі зміни політичним компромісом, який допоміг Віктору Ющенку стати президентом.
Однак у 2011-му, за часів правління Януковича, Конституційний суд скасовує політреформу, повернувши президенту чимало повноважень. Зокрема, право самостійно визначати кандидатуру прем`єра, призначати та відправляти у відставку голову СБУ, звільняти генпрокурора без згоди парламенту.
Втім, вже через три роки, у розпал Революції Гідності і після втечі Януковича, Верховна Рада повертає конституцію 2004-го року, знову обмеживши повноваження президента.
А ще за роки незалежності ми вісім разів обирали парламент. І в порівнянні з першими скликаннями, коли під куполом сиділо багато червоних директорів підприємств, а з кінця дев`яностих за недоторканністю масово пішов бізнес, нині у Раді чимало комбатів, громадських активістів та журналістів. Політика, на думку експертів, хоч і повільно, але перестає бути бізнесом.
– Бізнес розуміє, що в політиці йому більше робити нема чого, що з політики він більше не візьме дивідендів. Що це потрібно декларувати доходи, свої видатки, а якщо бізнесмен звик їздити на Рендж Ровері і носити круті годинники, ну навіщо йому підпадати під контроль суспільства, бути дискридитованим?, – каже Вадим Карасьов.
І все-ж, де-факто Україна поки не стала повноцінною парламентсько-президентською республікою. Пошук політичної моделі триває.
Нагадаємо, Факти ICTV відтворили день 24 серпня 1991 року. Нам допомогли лідери суспільної думки, політики, зірки шоу-бізнесу та спорту. Це зараз вони всі впізнавані, а тоді…