Сьогодні у Верховній Раді у першому читанні ухвалили законопроект №5670-Д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Законопроект передбачає затвердження української мови як єдиної державної, без можливості запровадження багатомовності. Він регулює застосування української в усіх сферах суспільного життя.
В Україні утворився законодавчий вакуум в мовному питанні. У Верховній раді зареєстровано 4 законопроекти, які мають посилювати державний статус української мови.
Після скасування у 2014 році “закону Колесніченка-Ківалова” державна мова в Україні не регулюється. Єдиний документ, що прописує статус української мови як державної, це Конституція – стаття 10. Однак, цього недостатньо.
Закон Колесніченка-Ківалова
У 2014 році Конституційний суд визнав недійсним так званий “закон Колесніченка –Ківалова”. Це закон №5029 Про засади державної мовної політики. Він фактично передбачав можливість двомовності – якщо кількість носіїв цих мов у регіоні перевищує 10%.
Зокрема, громадськість нарікала на те, що закон був ухвалений з грубими порушеннями регламенту. Саме через порушення процедури ухвалення закон визнали недійсним.
З критикою скасування закону на міжнародній арені відразу виступила Угорщина – вони засудили український уряд, який нібито ущемляє права нацменшин.
Нагадаємо, Факти ICTV писали про причини угорської агресії та початок конфлікту.
Змусити говорити українською
Факти ICTV поспілкувались з політологом Вадимом Карасьовим і дізнались, чому мовне питання підняли тільки зараз, чи змусить новий закон говорити українською та чи досконалі законопроекти.
Радикальний законопроект №5670-Д передбачає жорсткі правила використання української мови. Примусовий характер використання мови може означати, що автори закону не вірять в її потенціал:
– Потрібно, щоб закон стимулював розвиток української мови, але не забороняв інші мови. Лінгвістична уніфікація має йти своєю чергою, без підштовхувань, тим більше без “лінгівістичної поліцейщини”. Це демонструє те, що автори не вірять в об’єктивний потенціал української мови.
Вакуум заповнюють через 4 роки
На старті передвиборчої кампанії питання мовної політики активізується. Депутати спекулюють на посиленні державного статусу української мови.
Це хороший електорально-рекламний хід політичних сил. По-перше, не потрібні ні додаткові фінансові ресурси. По-друге, мова – фактор емоційної мобілізації своїх прибічників, – стверджує експерт.
З початку 90-х років в Україні регулярно підіймають мовне питання перед виборами. Зокрема, у 2012 році “закон Колесніченка –Ківалова” спровокував численні мітинги. Мовне питання є пріоритетом зовсім не через важливість заповнення вакуума:
– Спекулювати в електоральних резонах і маніпулювати мовним питанням заради електоральних бонусів – приниження української мови.
Можна зробити краще
Ухвалення мовного закону безперечно необхідно. Однак, зважаючи на те, що останній законопроект був внесений у 2017 році, їх треба переглянути. За рік було ухвалено багато рішень, які можуть суперечити положенням закону.
Експерт вважає, що сьогоднішні законопроекти недопрацьовані:
– Можна зробити якісніші закони, щоб вони не конкурували між собою. Від чогось відмовитись, як від нереалістичного і неактуального, а на чомусь посилити акценти.
Кінцевий законопроект має бути дуже якісним, збалансованим. Який би відповідав європейським принципам мовної політики. Це стосується відповідності європейських хартій, мов меншин і інших стандартів ЕС і Ради Європи, – підсумував Карасьов.
Законопроекти
Наразі у Верховній Раді зареєстровано чотири законопроекти – №5556, №5669, №5670 та №5670-Д.
Останній був внесений до Ради у червні 2017. Над ним працював комітет по питанням культури. Законопроект поєднує в собі положення перших трьох документів.
Він містить положення про отримання інформації та послуг державною мовою.
Однак, він не поширюється на мову особистого спілкування і релігійних обрядів.
№5670-Д стосується тільки української мови. Інші регулюють використання і мов національних меншин.
Цей законопроект підтримує і експертна група з питань мовної політики. Про це заявив її глава Павло Розенко.
У законопроекті №5670-Д було прописано положення про створення уповноваженого по захисту державної мови, при якому будуть працювати мовні інспектори. Однак, цю норму було вилучено.
Таким чином, прийнятий законопроект №5670-Д регулює використання української мови. Цей документ ляже в основу мовного закону.
Закон про мову є, безперечно, важливою складовою самоідентифікації народу. Однак, чи доречно підіймати цю проблеми виключно перед початком виборчих кампаній?
Фото: dreamstime, офіційні сторінки Facebook
Лілія Ященко
