Військові навчання РФ у Білорусі: експерти оцінили рівень небезпеки для України
Мінськ і Кремль заявили про те, що планують провести масштабні військові навчання у лютому 2022 року.
Там стверджують, що маневри проводитимуть на південному фланзі та західних рубежах Білорусі – а отже, поблизу кордонів України та країн ЄС.
Навчання назвали Союзна рішучість-2022, дати проведення – з 10 по 20 лютого.
Росія вже розпочала підготовку до навчань. Так, за даними Лабораторії цифрових криміналістичних досліджень DFRLab, у межах досяжності від кордону Білорусі з Україною помітили російську військову техніку.
У Держдепартаменті США під час брифінгу 19 січня попередили, що Москва може використати спільні російсько-білоруські військові навчання для вторгнення в Україну з північного напрямку та висловили занепокоєння у зв’язку з цим.
Яку небезпеку можуть нести російсько-білоруські навчання для України, чи може Білорусь допомогти Москві у можливому вторгненні та як українські військові експерти радять реагувати на те, що відбувається – читайте у матеріалі Фактів ICTV.
Чи може Білорусь допомагати у можливому вторгненні Росії в Україну
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко повідомив, що для України давно існує загроза через те, що РФ роками тисне на Білорусь.
– Кремль хоче, щоб Білорусь дозволила Росії на її території розмістити щонайменше дві військово-повітряні бази. Одна з них – у Барановичах, друга – в іншому напрямку. Тобто РФ давно цікавить Білорусь із цього погляду. Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко досі не дозволяв цього і Мінськ виступав проти, – розповів експерт.
Але тепер схоже на те, що Білорусь схиляється до того, щоб “прогнутись” під Росію і дозволити створити щонайменше одну базу під російські військові літаки, які загрожуватимуть Україні, вважає він.
Мусієнко очікує, що в такому разі можливе розміщення літаків Су-35, військового озброєння, протиповітряної оборони та тактичного РК типу Іскандер.
– Наразі найбільшу загрозу для нас несе те, що на спільні російсько-білоруські навчання буде залучено російську авіацію. Тому нам потрібно буде дуже уважно стежити за тим, чи виведе Росія всі ті війська та техніку – а саме літаки, з Білорусі, чи вони там залишаться, – заявив Олександр Мусієнко.
Він стверджує, що найбільшу загрозу несе саме авіація та ракети.
Тим часом військовий експерт Ігор Козій стверджує, що слід обережно ставитися до інформації, не підтвердженої офіційною заявою від Міноборони України.
Водночас експерт наголошує: Білорусь ставить себе у позицію “недружньої” держави щодо України.
– Варто враховувати, що так, є заяви тих же президента РФ Володимира Путіна та самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо того, що відбувається. І вони хочуть показати такі речі: що будуть навчання, що вони збільшують кількість військовослужбовців у регіоні. Нічого жахливого в цьому шукати не потрібно. Зрозуміло, що це можуть робити як для підвищення політичного градуса, так і для того, щоб показати – ось ми концентруємо війська і нападатимемо на Україну. Виключити таку ймовірність у жодному разі не можна, – сказав він.
І все ж таки Козій закликає стежити насамперед за тим, що говорить Міноборони України і не панікувати.
– Вони продовжать їздити на кордоні, продовжать лякати, продовжуватимуть дезінформацію. Це нормальна реальність підготовчих дій воєнного плану. На все це просто потрібно спокійно реагувати. Жодної паніки немає. Україна готова зустріти будь-якого агресора, – наголосив він.
Чи можливий удар РФ після Олімпіади 20 лютого
Мусієнко вважає, що така ймовірність існує, оскільки Росія “бере Україну в кільце, якщо брати з півночі до півдня”.
– Північ – це Білорусь-Росія і південь – це тимчасово окупований Кримський півострів. Звісно, рівень таких загроз зростає, – сказав військовий експерт.
Ігор Козій тим часом заявив, що ставиться до такого варіанту розвитку подій як до можливого, однак без чіткого тимчасового відрізка.
– Про сценарій можливого нападу Росії на Україну за допомогою Білорусі в той чи інший період я говорив ще рік тому, коли білоруси будували так звані рокадні дороги у лісі, які нікуди йшли. Такі дороги вздовж українсько-білоруського кордону прокладають саме з метою того, щоб війська дуже легко доходили до деяких районів і могли відігравати будь-яку роль, – повідомив Козій.
Що слід робити Україні
Мусієнко висловив думку, що повномасштабного вторгнення вдасться уникнути, якщо будуть забезпечені дві речі: перша – правильні, чіткі та послідовні дії влади України щодо зміцнення обороноздатності та забезпечення потреб української армії та друга – це чітка, злагоджена робота з міжнародними партнерами, щоб спільно стримати Росію. – Зараз тривають раунди дипломатичних переговорів, але РФ дуже багато зараз вкидатиме і дезінформації та ще дуже багато буде інформаційної напруги, психологічного тиску, – перерахував військовий експерт.
Він прогнозує, що будуть нові кібератаки з боку Росії та ситуація буде “надзвичайно напружена і непроста”.
– Але я думаю, що якщо ми правильно працюватимемо над зміцненням обороноздатності, то нового російського нападу вдасться уникнути, – резюмував він.
Ігор Козій же назвав ситуацію з загрозою нового вторгнення РФ такою, що “загрожує настільки, наскільки Україна не готова відбити напад”.
– Чи готові ми відбити цей напад? Так! Це однозначно. І однозначно, що якщо Білорусь хоче сьорбнути того ж, з чим уже зіткнулися росіяни в Донецьку та Луганську – вантажем 200, то нехай спробують. Українська армія сьогодні не та, якій слід боятися ворога. Ми вже навчені, досвідчені, ми маємо можливості, як людські, так і матеріальні, протистояти агресору, – сказав Козій.
Але при цьому він наголосив, що не вистачає діяльності уряду, спрямованої на постачання сучасного озброєння від державного виробника.
– Так, ми отримуємо величезну допомогу від США, Британії, Туреччини, Польщі, Балтійських країн – Литви, Латвії, Естонії та інших країн. Від когось більше, від когось менше. Ми за це вдячні. Але треба все ж таки будувати економіку держави, – стверджує експерт.
За його словами, багато що тут залежить від запуску так званого реєстру оборонних закупівель, який має формуватися в закритому форматі.
– Це важливо, щоб цього року такий закон запрацював на повну. Поки що цього не спостерігаю. І це я вважаю за суттєвий мінус, який ми можемо побачити, – повідомив він.
