На Миколаївщині історичні пам’ятки перетворюються в городи
На Миколаївщині знищують кургани – місцева влада віддала їх під городи.
Стан пам’яток взялися масово перевіряти співробітники Інституту археології Національної академії наук. Вони виявили – в Березанському районі знищено 75 пам’яток. Щоправда, 45 з них не були нанесені на карту, а 30 сільські ради свідомо віддали під орало. Полем розкидані рештки половецьких, ногайських, сарматських та скіфських поховань.
«Всі кургани переорали. Виявлені знищені конструкції, лежать камені похоронні. Антропоморфні дуже важкі великі стели, якими накривали поховання в епоху ранньої і середньої бронзи», – розповідає археолог Олександр Смирнов.
У Причорноморському степу вони відігравали роль маяків на шляху кочівників. Нині кургани вищі за 3 метри – рідкість. А насип заввишки 20 сантиметрів люди навіть не помічають. В інспекції з охорони пам’яток пояснюють, обліковувати кургани почали лише у 60-х роках минулого століття. Загалом їх понад 5 тисяч.
«Це треба йти, ставати в ланцюг і всі проходити. Ніжками. І при цьому мати хоча б на цей ланцюжок 10 фахівців. Таку роботу ніхто у нас по Україні, і не тільки по Україні, не проводив. Це може будь-який горбок виявитися курганом», – розповідає заступник начальника Державної інспекції з охорони пам’яток культури в Миколаївській області Володимир Яг’яєв.
Землю з курганами не можна приватизувати. Матеріальна цінність пам’яток – сотні мільйонів гривень. Втім, не всіх чиновників, які дозволили знищити пам’ятки, карають – за 2 останні роки за розпаювання 18-ти пам’яток природоохоронна прокуратура порушила 2 кримінальні справи та подала до суду 15 цивільних позовів. Фермери про існування курганів не знають. Чиновників, що їх розпаювали, лише штрафують.
«Те, що вони знали, це не доведено. Тому й вина була, як саме службова недбалість. Посадова особа повинна була та могла знати, що необхідно внести застереження та обмеження щодо відчуження даної земельної ділянки, однак, вона цього не зробила», – заявляє заступник Миколаївського міжрайонного природоохоронного прокурора Євген Середа.
Максимальна сума штрафу за знищену пам’ятку – 2,5 тисячі гривень. Люди, які віддали кургани фермерам, досі на своїх робочих місцях. Історики ж просять прокуратуру згадати про іншу справу – про кургани, які законно розпаювали ще до прийняття у 2004-му році закону «Про охорону археологічної спадщини».
Олена Горячева, «ФАКТИ», ICTV