, журналіст Факти ICTV, парламентський кореспондент
, редакторка стрічки

Інформаційна безпека та редакційна свобода. Як закон Про медіа вплине на всі ЗМІ в Україні

Медійне законодавство України родом з 90-х, із змінами на початку 2000-х і вже давно потребує кардинального оновлення, адже окрім телебачення, радіо та друкованої преси там немає онлайн медіа.  Верховна Рада підтримала документ у першому читанні і вже цього тижня має намір ухвалити в цілому. Цей закон, один із 7-ми, які ми повинні ухвалити для старту переговорів про членство України в ЄС.

–  Закон є повністю прогресивним і євроінтеграційним. Але саме політичне рішення лідерів ЄС поставити це як умову дійсно стало тригером для того, щоб нарешті цей закон був ухвалений. Попередні 3 скликання українського парламенту не спромглися ухвалити цей закон, – повідомляє віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

А ще – це інформаційна безпека України. Адже регулюватиме тепер і онлайн ресурси та платформи, наголошують медіаексперти.

– В законі “Про медіа” була зроблена спроба збалансувати всі ці інтереси для того щоб і забезпечити історію з державою, з забезпеченням державного інтересу в захисті в інформаційному просторі. І все ж таки,  зберегти свободу редакційної політики, і свободу медіа для таких медіа, – каже голова напряму цифрові права ГО “Лабораторія цифрової безпеки” Максим Дворовий.

Дивіться також
Голова Нацради Герасим’юк розповіла, що дасть ухвалення закону Про медіа ЗМІ та Україні
Голова Нацради Герасим’юк розповіла, що дасть ухвалення закону Про медіа ЗМІ та Україні

Опозиційні фракції парламенту в цілому вважають закон вкрай потрібним для держави. Однак звертають увагу на регулювання онлайн медіа, бо бачать там загрози.

– Такі загрози, безумовно, є. Оскільки Національна рада може закрити онлайн медіа без суду. То очевидно, за тиждень вона може винести будь-якому сайту 3 попередження. Якщо цей сайт не зареєстрований в Нацраді, а реєстрація – це справа добровільна, то його можна закрити без жодних судових рішень. Це практика яка є неприйнятна для Європейського Союзу, – говорить народний депутат фракції Європейська солідарність Микола Княжицький.

У Нацраді наголошують: усім зареєстрованим онлайн ЗМІ, які дотримуються законів хвилюватися не варто. Обов’язкової реєстрації для всіх інтернет-медіа не буде – ця справа добровільна. Але й називатися журналістами та розраховувати на державний захист представники таких ЗМІ не зможуть. Нові правила ж дозволять навести лад з анонімними сайтами і тими хто працює проти нас. А ще Нацрада зможе, як представник України, звертатися до світових інтернет-гігантів: YouTube, Facebook, Instagram.

– Онлайн мають вибирати між двома режимами. Або вони реєструються відповідно тоді вони стають або класичним медіа, до них застосовуються всі санкції. Або вони не реєструються – але якщо вони будуть жорстко порушувати законодавство – тоді до них будуть застосовуватися найжорсткіші санкції одразу, – інформує заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай.

Новації полегшать і життя телеканалів і радіостанцій. Спілкування з державним регулятором стане швидким і зручним в електронному кабінеті. Загалом новий закон “Про медіа” збире в одному документі усі правила для ЗМІ в Україні та наблизить нас до європейських стандартів.

ЄС, Закон, ЗМІ, Ольга Стефанішина, Радіо, ТБ
Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Помилка в тексті
Помилка