, Журналіст Факти ICTV

Коронавірус і стосунки: чи вплинула пандемія на кількість розлучень в Україні

Коронакриза вдарила по всіх стратегічних галузях держави, сімейний інститут – не виняток. Від самого початку карантину соціологи припускали, що в країні зросте кількість розлучень через фізичну замкненість вдома та нестабільне економічне становище.

Й справді, нині кожне друге подружжя розпадається. Та чи виріс цей показник під час пандемії і хто нині в Україні може дозволити собі розлучення, дивіться у матеріалі.

У збільшенні кількості сімейних конфліктів і розлучень психологи винуватять коронакризу й фізичну замкненість. Особливо гостро це відчулося навесні 2020 року – у період найжорсткішого локдауну. Молоді пари опинилися сам на сам у новому форматі життя, проте недоліки кожного з членів подружжя нікуди не зникли.

– Молодші люди взагалі складніше перенесли закриття, обмеження переміщення. І вивчати його в таких умовах обмеження, нервозності, стресу – це не найкраще, – каже психологиня  Олена Любченко.

65% шлюбів розпадаються, а це більше, ніж кожне друге подружжя. Та насправді тенденція тримається останні п’ять років.

Для порівняння: у 2018 році в Україні утворилося 230 тис. нових родин, а розлучилося 154 тис. Пандемійного 2020-го року охочих утворити сім’ю стало менше – 168 тис., проте й кількість розлучень скоротилася – до 120 тис. Виходить, ніякого стрибка розлучень немає.

– А якщо взяти перше півріччя, за статистикою за 2021 рік, то вийде, що практично йде до рівня з 20 роком. Тому говорити про те, що прямий сплеск розлучень неможливо, – розповідає Наталя Горбаль – адвокат з сімейного права.

У Європі таки прогнозують стрибок розлучень через коронакризу. У Британії їх може побільшати вп’ятеро. Позаяк за законом лише після року роздільного проживання держава може розірвати шлюб. Такий акт стає дедалі популярнішим в Україні.

Серед переваг – подружжя не вдається до остаточного розриву, не ділить майно, а лише визначає, з ким житиме дитина.

Якщо раніше заяву на розлучення подавали молоді пари, що прожили від трьох місяців до двох років, нині вік припинення стосунків істотно підвищився.

– Бачимо тенденцію, коли звертаються до відділів пари, які прожили більш довгий термін. 15-20 років – які стикнулися з тим, що втратили почуття кохання до себе, якісь проблеми сімейні виникають, і у зв’язку з цим звертаються, – ділиться Олена Бондар – керівник Солом’янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві.

75% розлучень в Україні нині вирішує суд. Навіть якщо подружжя мирно розходиться, однак є неповнолітня дитина – судового процесу не минути. Друга за поширеністю причина звернення до суду – поділ майна. Шлюбна угода – не панацея від можливих судових суперечок, але це захист від усіх сумних сценаріїв, про які молодята не думають.

– Тому що коли пара обговорює перший договір, то кожен з пари має внутрішнє розуміння того, що робить правильний крок. Тому що шлюбні договори, це не про обібрати, обдурити, і залишити ні з чим, – пояснює адвокат з сімейного права Наталя Горбаль.

В умовах нашої коронакризи кількість розлучень не зросла, а навпаки, поповзла вниз. Соціологія не має єдиної відповіді, однак припускає: тривала економічна нестабільність дещо придушила бажання молоді ще й лишитися на самоті.

Карантин, Коронавірус Covid-19, Розлучення, Сім’я, Шлюб
Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Помилка в тексті
Помилка