Ні поїсти, ні в туалет сходити: ситуація на українських кордонах

Пункт пропуску Ужгород – Вишнє Нємецьке на українсько-словацькому кордоні відлякує й шокує подорожніх. Замість сучасного й комфортного КПП – руїна. Дорога розбита, адмінбудівля розвалена, гуляє вітер, повсюди сміття, залишки будматеріалів і побите скло. У такому жахливому й занедбаному стані пункт пропуску вже кілька років.

Через тисняву і безлад на кордоні постійно черги. Лише на виїзд із країни треба сім смуг руху. А працюють – дві.

На реконструкцію пункту пропуску Ужгород 5 років тому європейці виділили понад 7,5 млн. євро. Тут мали навести лад ще три роки тому. Та підвів підрядник – план зірвав, гроші забрав і зник. З ним судяться вже третій рік. На покращення інфраструктури саме цього КПП держава нещодавно виділила 50 млн. грн. Треба ще 30. Ремонт уже почали, встановили модульні вбиральні. Але коли роботи завершать – не відомо.

Дивіться: КПП Лужанка і Ужгород: куди поділись гроші на ремонт, які виділив Євросоюзу

Волинь, пункт пропуску Устилуг-Зосін пролягає через місто. Тут теж жодних умов – ні туалетів, ні смітників. І часто шалені черги. Бо цей пасажирський перехід – один із найдавніших на кордоні з Польщею. Його відкрили понад 20 років тому, і для нинішнього потоку транспорту вже давно затісний. .

Європа на цей пункт теж дала гроші. І не малі – 5,5 млн. євро. Але встигли тільки викопати котлован майже за 50 тис. євро. Роботи зупинили, бо натрапили на давні поховання. Поки проект переробляли – грант закінчився.

До слова, Європа вимагає повернути гроші за КПП. Чому не добудували.