В Україні запрацював новий церковний календар 2023: що змінилося і дати ключових свят

1 вересня Православна церква України та Українська греко-католицька церква переходять на новий церковний календар 2023 і майже всі головні свята відзначатимуть із більшістю християн світу.

Проти календарної реформи лише Українська православна церква Московського патріархату, яка і далі триматиметься старого стилю разом із Російською православною церквою.

Новий календар для вірян ПЦУ – новоюліанський. Він не просто прибирає 13 днів відставання, а й дозволяє святкувати головні свята разом із більшістю християн східного та майже всіма християнами західного обряду. Парафіяни ПЦУ, які з певних причин ще не готові, можуть залишитись на старому літочисленні.

– Церква зрештою переходить на астрономічно правильний календар. Церква живе в реальності. У реальності календаря, яким живуть люди. У реальності до того сонця, яке сходить і заходить, – каже ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості Георгій Коваленко.

Віряни ПЦУ, як і греко-католики, які переходять на григоріанський календар для нерухомих свят, вже цього місяця святкуватимуть по-новому.

День Народження Богородиці – 8 вересня. Покрова вже 1 жовтня, а вшанування Архистратига Михаїла перейшло на 8 листопада.

Змістилось на 13 днів і Введення – 21 листопада. Андрія Первозванного буде 30 листопада, а День Святого Миколая відтепер 6 грудня.

Одне з найголовніших свят – День народження Христа Україна тепер відзначатиме з усім світом 25 грудня. Щедрувати та святкувати Маланку будемо 31 грудня, а свято Василя – у перший день Нового року.

Освячувати воду на Богоявлення будемо 6 січня. Стрітення Господнє тепер 2 лютого, а Благовіщення перейшло на 25 березня.

Івана Купала перемістилося на 24 червня. Святих Апостолів Петра і Павла шануватимемо 29 червня, а свято Пророка Іллі перенесли на 20 липня.

Медовий Спас тепер 1 серпня. Преображення Господнє і Яблучний спас – 6 серпня, а свято Успіння Богородиці – 15 серпня.

– Наш календар має бути саме українським православним календарем. Наш календар має розповідати історію нашої святості, історію нашої церкви, історію нашого народу. Цей календар має надихати, має чомусь вчити, – додає Георгій Коваленко.

Великдень і пов’язані з ним Трійця і Вознесіння Господнє вираховуються за місячним календарем і поки незмінні. Але на рівні Константинополя й Ватикану вже думають об’єднати дати головного свята всіх християн планети.

– Ми очікуємо, що з часом ще весь православний світ домовиться із католицьким світом, як святкувати Великдень. І ті нечисленні свята, які залежать від Великодня – П’ятдесятницю, Вознесіння – щоб усі християни у світі святкували в один день, – пояснює релігієзнавець Юрій Чорноморець.